Ухвала від 03.10.2017 по справі 372/1843/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 372/1843/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кравченко М.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

УХВАЛА

Іменем України

03 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у письмовому проваджені у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про визнання рішення недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22.08.2017 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про визнання рішення недійсним.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.08.2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу та просить її скасувати.

Апелянт не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду, а тому позов залишив без розгляду.

Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить скасувати акт № 485 від 04.08.2015 року, виданий Подільским РЦЗ як такий, що є незаконним (неправомірним) та визнати недійсним наказ № 112 від 29.12.2015 року «Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття», виданий Обухівським міськрайонним центром зайнятості.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує рішення суб'єктів владних повноважень від 04.08.2015 року та 29.12.2015 року. Позов поданий лише 21.06.2017 року. При цьому адміністративний позов не містить мотивування неможливості своєчасно дізнатись про винесення оскаржуваних рішень.

Спірні правовідносин регулюються нормами Кодексу адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг якого слід відраховувати з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, зазначені обставин входять до предмета доказування у справі і єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом позовної заяви без розгляду є достовірне встановлення ним факту обізнаності позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів поза межами шестимісячного строку, що має підтверджуватися належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами.

Колегія суддів встановила, що позивач просить скасувати акт № 485 від 04.08.2015 року, виданий Подільским РЦЗ як такий, що є незаконним (неправомірним) та визнати недійсним наказ № 112 від 29.12.2015 року «Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття», виданий Обухівським міськрайонним центром зайнятості.

В обґрунтування клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, позивач вказує на те, що про винесення оскаржуваних актів, позивач дізналась лише 01.06.2017 року з позовної заяви, яка подана до Кагарлицького районного суду Київської області у справі № 368/555/17 за позовом Обухівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та коштів за надані соціальні послуги.

Встановлено, що з позовом про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень позивач звернулась 21.06.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КАС України, попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;

4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Суд першої інстанції не перевірив наявність обставин поважності пропуску строку на звернення до суду та передчасно залишив позов без розгляду в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права було залишено позов без розгляду.

Викладене у сукупності є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та повернення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 199, 202, 204, 211, 212 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 22.08.2017 року - скасувати.

Направити справу за позовом ОСОБА_2 до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про визнання рішення недійсним до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.

Попередній документ
69331541
Наступний документ
69331543
Інформація про рішення:
№ рішення: 69331542
№ справи: 372/1843/17
Дата рішення: 03.10.2017
Дата публікації: 06.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття