ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.09.2017Справа №910/9265/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Юрія-Фарм»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori-Darmon»
про стягнення 143 949,32 доларів США,що становить 3 778 177,92 грн.
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача: Квітко Є.В. - за довіреністю №17/08/2017/ЮФ від 17.08.2017 року;
від відповідача: Мітлицький В.П. - за довіреністю №874 від 23.06.2017 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori-Darmon" про стягнення 143 949,32 доларів США,що становить 3 778 177,92 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати вартості товару згідно умов Контракту №67-16/У від 26.12.2016 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 143 949,32 Доларів США (що за курсом НБУ становить 3 778 177,92 грн.) - заборгованості, 56 672,67 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2017 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.08.2017 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.08.2017 року відкладено розгляд справи на 12.09.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 12.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
26.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (далі по тексту - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sirdaryo Dori-Darmon» (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено Контракт №67-16/У (далі по тексту - Контракт).
Згідно з п. 1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах, викладених у цьому Контракті, фармацевтичну продукцію (надалі - Товар), асортимент, кількість і ціна якої визначається Специфікаціями (Додатки до Контракту), які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно п. 1.3 Контракту Поставка Товару здійснюється Продавцем окремими партіями, виходячи з попередніх заявок Покупця і узгодженої Сторонами Специфікації на конкретну партію (поставку) Товару в обумовленому даними Контрактом порядку.
Пунктом 4.1. Контракту визначено, що оплата за поставлений з даного Контракту Товар здійснюється Покупцем виходячи з узгодженої на дану конкретну партію вартості Товару. Валюта платежу за цим Договором - долари США. Платіж здійснюється Покупцем шляхом банківського переказу за кожну конкретну поставку Товару.
Відповідно до п. 4.3 Контракту, оплата здійснюється Покупцем не пізніше 75 (сімдесяти п'яти) календарних днів з дня митного оформлення Товару в країні Продавця.
Позивач свої зобов'язання за Контрактом по поставці Товару на загальну суму 143 949,32 доларів США виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується митними деклараціями: №125130013/2016/449759 від 29.12.2016 року, №125130013/2016/449758 від 29.12.2016 року, специфікаціями: за №1 від 26.12.2016 року, №2 від 26.12.2016 року та інвойсами: за №30719 від 26.12.2016 року, №30718 від 26.12.2016 року.
Митне оформлення Товару в країні Продавця (Україна) відбулось 29.12.2016 року, що підтверджується митними деклараціями: №125130013/2016/449759 від 29.12.2016 року, 125130013/2016/449758 від 29.12.2016 року.
Таким чином, оплата за поставлений Товар за митними деклараціями: №125130013/2016/449759 від 29.12.2016 року, №125130013/2016/449758 від 29.12.2016 року, специфікаціями: за №1 від 26.12.2016 року, №2 від 26.12.2016 року та інвойсами: за №30719 від 26.12.2016 року, №30718 від 26.12.2016 року повинна бути здійснені не пізніше 75 днів, з дати митного оформлення товару в країні Позивача, а саме 14.03.2017 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості товару, відповідно до умов Контракту, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 143 949,32 Доларів США (що за курсом НБУ становить 3 778 177,92 грн.).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 11.1 Контракту, передбачено, що всі суперечки і розбіжності за даним Контрактом або в зв'язку з ним підлягають передачі для розгляду і прийняття остаточного рішення в Господарському суді м. Києва (Україна). Рішення суду є остаточними і обов'язковими для виконання Сторонами
Згідно вимог п. 11.2 Контракту передбачено, що під час розгляду та вирішення спорів між ними, правом, що регулює відносини Сторін по даному Контракту, являється матеріальне та процесуальне право України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
За таких обставин, згідно ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Конституції України даний спір підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва.
Стосовно матеріального права, за яким слід розглядати даний спір суд зазначає наступне.
Контракт укладено за участі резидента (позивача) та нерезидента (відповідача) України, а тому визначаючи матеріальне право необхідно керуватися Законом України "Про міжнародне приватне право" та умовами Контракту.
Умова Контракту визначено матеріальне право, яке повинно застосовуватися до відносин, що виникли між сторонами.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть: бути підставою для визнання правочину недійсним у зв'язку з недодержанням його форми; обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.
Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди приймають до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
За таких обставин, враховуючи пункти 11.1. та 11.2. Контракту та приписи Закону України "Про міжнародне приватне право", даний спір підлягає вирішенню за матеріальним правом України та розгляду в Господарському суді міста Києва.
Контракт є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (692 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується митне оформлення товару в країні продавця на загальну суму 143 949,32 доларів США.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, згідно умов Контракту, а відповідач в порушення умов Контракту не сплатив на користь позивача вартість товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 143 949,32 доларів США.
Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 143 949,32 Доларів США (що за курсом НБУ становить 3 778 177,92 грн.) - заборгованості, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Sirdaryo Dori-Darmon" (230108, Республіка Узбекистан, Сирдаринська область, місто Гулистан, вул. Ойдин Уйшли, 4, код юридичної особи 200322259) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Юрія-Фарм» (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ АМОСОВА, будинок 10; код ЄДРПОУ 30109129) 143 949 (сто сорок три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) долари США 32 центи (що за курсом НБУ становить 3 778 177 (три мільйони сімсот сімдесят вісім тисяч сто сімдесят сім) грн. 92 коп.) - заборгованості, 56 672 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 67 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 29.09.2017 року.