ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 вересня 2017 року м. Київ№ 826/1055/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 27.09.20107 року судом встановлено, що позивач не проходив публічну службу, що самим позивачем та його представником не заперечувалось.
Враховуючи зазначену обставину суд поставив на обговорення учасників процесу питання щодо можливості подальшого розгляду справи та необхідності закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки .
У судовому засіданні 27.09.2017 року позивач та його представник заперечували проти закриття провадження у справі.
Представники відповідача 1 та 2 висловили думку про неналежність розгляду вказаної справи в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".
Згідно з вимогами ст. 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Судом під час розгляду справи встановлено, що Позивач працюючи Державній установі "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" Національної поліції України займав посаду, яка не відносилися до державної служби, про що також не заперечував і сам позивач.
У трудовій книжці Позивача також відсутній запис про прийняття ОСОБА_1 Присяги державного службовця.
Враховуючи, що предметом вирішення даного спору є правовідносини, що виникли між сторонами з приводу поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, що не пов'язані з проходженням публічної служби та не належать до публічно-правових, отже і справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Положеннями ст.157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо, зокрема, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд зазначає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі, згідно вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України, підлягає закриттю.
За приписами ч.2 ст.157 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 826/1055/17.
2. Роз'яснити Позивачу, що розгляд справи має відбуватися районним судом за вимогами цивільного судочинства .
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Головуючий суддя Р.О. Арсірій
Судді В.А. Кузьменко
О.П. Огурцов