Ухвала від 03.10.2017 по справі 826/6484/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

03 жовтня 2017 року м. Київ № 826/6484/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянської Я.І., суддів: Кузьменка В.А., Федорчука А.Б. розглянув у письмовому провадженні заяву про відвід головуючого судді у справі

за позовомОСОБА_1

до проКабінету Міністрів України визнання прав порушеними, визнання позивача учасником бойових дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить:

1. Визнати ОСОБА_1, який в період з 10 квітня 1980 року по 20 серпня 1981 року приймав безпосередню участь в бойових діях в Ефіопії, учасником бойових дій.

2. Визнати порушеними права ОСОБА_1, гарантовані ст. 28 Конституції України, ст. 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою затверджено недостовірний «Перелік держав і періодів бойових дій на їх території», зокрема, встановлено, що в Ефіопії бойові дії велися з грудня 1977 р. по листопад 1979 р.

3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України, Прем'єр-Міністра України В.Гройсмана привести у відповідність до інформації «Перечня государств, городов, территорий и периодов ведения боевых действий с участием граждан Российской Федерации», приложения Федерального закона Российской Федерации от 12 января 1995 г. №5-ФЗ «О ветеранах», інформацію «Переліку держав і періодів бойових дій на їх території», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, встановити, що бойові дії велися в період з грудня 1977 року по листопад 1990 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.04.2016 р. відкрито провадження по справі та призначено попередній судовий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду М.Києва від 08.12.2016 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до колегіального судового розгляду.

Позивачем заявлено клопотання про відвід судді Окружного адміністративного суду м.Києва Добрянської Я.І. Необхідність відводу судді, на думку позивача, обумовлена тим, що суддею винесена ухвала про відкриття провадження, яка не відповідає вимогам ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України: відсутня описова частина із зазначенням суті клопотання позивача. Суддею не винесена ухвала про надання учаснику бойових дій ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги, згідно із його клопотанням, в зв'язку із відмовою відповідного органу Міністерства юстиції України надати адвокатську допомогу. Суддею відмовлено у розгляді справи в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із заявою позивача щодо відводу судді, суд вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15 1 цього Кодексу.

Між тим наведені позивачем доводи свідчать лише про його не згоду із судовим рішенням.

Так, щодо твердження позивача про те, що ухвала про відкриття провадження не відповідає вимогам ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України: відсутня описова частина із зазначенням суті клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 160 цього ж Кодексу окремим документом викладається ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі.

Виходячи із наведеної норми, в ухвалі про відкриття провадження зазначається дата та місце розгляду справи, права та обов'язки сторін, прізвище судді, який буде розглядати справу, найменування сторін тощо. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі не зазначається суть інших заявлених клопотань, зокрема, про надання учаснику бойових дій ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги згідно із його клопотанням в зв'язку із відмовою відповідного органу Міністерства юстиції України надати адвокатську допомогу, оскільки вказане клопотання не стосується вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, справа розглядається у судовому засіданні із викликом сторін. Перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження можливий після розгляду справи по суті за клопотанням сторін в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України або у зв'язку із неявкою в судове засідання однієї із сторін процесу відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження на стадії відкриття провадження у справі не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Щодо нерозгляду клопотання позивача про надання безоплатної правової допомоги, суд зазначає наступне.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року N 3460-VI (надалі - Закон N 3460-VI).

За визначенням ст. 1 названого Закону безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом (ст. 3 Закону).

Статтею 10 вказаного Закону N 3460-VI визначено порядок звернення щодо отримання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 13 Закону N 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Отже, суд не належить до суб'єктів надання правової допомоги. Окрім того, чинним процесуальним кодексом не передбачено обов'язок суду забезпечувати надання особі правової допомоги адвоката, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги.

Виходячи із наведеного слід дійти висновку, що позивачем не наведено жодних доводів, які в силу приписів ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України дають суду підстави для відводу складу суду.

Отже, в даному випадку відсутні підстави, за якими суддя Добрянська Я.І. не може брати участь в розгляді даної справи, а тому заява про відвід, заявлена позивачем не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи вимоги чинного законодавства України і матеріали справи, керуючись статтями 27, 30, 31, 32 та 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий суддя Я.І. Добрянська

Судді: В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук

Попередній документ
69312761
Наступний документ
69312764
Інформація про рішення:
№ рішення: 69312762
№ справи: 826/6484/16
Дата рішення: 03.10.2017
Дата публікації: 06.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів