Постанова від 25.09.2017 по справі 921/137/16-г/8

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р. Справа № 921/137/16-г/8

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

Кравчук Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

«Агроцентр-Галичина» м. Тернопіль

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 24.07.2017 р. про задоволення заяви про виправлення помилки у наказі від 15.05.2017 р.

у справі № 921/137/16-г/8

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агріматко-Вест» м. Рівне

до відповідачів 1.товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина» м. Тернопіль

2.приватного підприємства «Продекспорт» м. Тернопіль

про стягнення солідарно заборгованості в загальній сумі 1 462, 545, 67 грн.

за зустрічним позовом приватного підприємства «Продекспорт» м. Тернопіль

до відповідачів 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Агріматко-Вест» м. Рівне

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина» м. Тернопіль

про визнання поруки за договором поруки №2 від 28.05.2013 р. припиненою

за участю представників сторін від:

позивача (за первісним позовом): не зявився;

відповідачів(за первісним позовом): не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.07.2017 р. заяву ТОВ «Агріматко-Вест» про виправлення помилки у наказі від 15.05.2017р. у даній справі задоволено. Внесено виправлення в наказ господарського суду Тернопільської області від 15.05.2017 р., а саме: замість «Суддя І.М. Гирила» зазначено «Суддя господарського суду Тернопільської області Ірина Маркіянівна Гирила».

Така ухвала мотивована тим, що оскільки у наказі суду у даній справі від 15.05.2017 р., всупереч вимог п.1) ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначено повністю прізвище, ім'я та по-батькові судді, а лише прізвище і ініціали, тому таку помилку суду належить виправити. Причому, таку помилку виправлено лише у одному наказі, хоча таких наказів судом було виданого того ж 15.05.2017 р. аж чотири.

Відповідачем-1 подано апеляційну скаргу №157 від 01.08.2017 р. на зазначену ухвалу суду, яка загалом обґрунтована також і тим, що наказів на виконання рішення суду було чотири, а тому, незрозумілим після прийняття оскаржуваної ухвали залишається факт щодо того, у якому із зазначених чотирьох, виправлено помилку. Окрім цього, апелянт вважає, що виконавчим документом також є і оскаржувана ухвала, у якій також зазначено прізвище та ініціали судді, а не повністю прізвище, ім'я та по-батькові, тому вона підлягає скасуванню як така, що не відповідає зазначеним вище вимогам п.1) ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Інші сторони судового процесу відзиву на апеляційну скаргу не подали, їх представники, як і представник апелянта в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Апеляційним судом сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується згрупованим реєстром поштової рекомендованої кореспонденції від 14.09.2017 р., а також повернутими повідомленнями про вручення усім уповноваженим представникам сторін первинної ухвали апеляційного суду від 28.08.2017 р. про прийняття апеляційної скарги та призначення її до розгляду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, проте з інших підстав, а оскаржувана ухвала скасуванню із прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним, рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.01.2017 р. у даній справі задоволено частково первісний позов, стягнуто: з ТОВ «Агроцентр-Галичина» на користь ТОВ «Агріматко-Вест» суму 1 182 896, 08 грн. вартості товару з врахуванням коригування, 35 486,88 грн. 3% річних та 18 275,75 грн. витрат по оплаті судового збору; з ТОВ «Агріматко-Вест» на користь ТОВ «Агроцентр-Галичина» 661,7 грн. витрат по оплаті судово-технічної експертизи. В задоволенні решти частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено і визнано припиненою поруку ПП «Продекспорт» за договором поруки №2 від 28.05.2013 р. та стягнуто з ТОВ «Агріматко-Вест» на користь ПП «Продекспорт» витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 грн.; з ТОВ «Агроцентр-Галичина» на користь ПП «Продекспорт» витрат по сплаті судового збору у розмірі 689 грн.

Після апеляційного оскарження та залишення без розгляду апеляційної скарги відповідача-1 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 р., господарським судом Тернопільської області у даній справі 15.05.2017 р. видано чотири накази, які надіслано відповідним сторонам, на чию користь належить стягнути певну суму коштів.

Після звернення із відповідною заявою та доданим для виконання наказом, повідомленням Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області за № 20020 від 19.06.2017 р. за підписом головного державного виконавця Конопада М.І., повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання у зв'язку із тим, що всупереч вимог п.1) ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не зазначено повністю прізвище, ім'я та по-батькові особи, що його видала, а лише прізвище і ініціали.

Вказане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання і стало підставою для звернення позивача до суду про виправлення помилки у судловому наказі від 15.05.2017 р., який відповідно судом задоволено та прийнято оскаржувану ухвалу.

Приймаючи дану постанову, судом апеляційної інстанції враховується, що дійсно, відповідно до п.1) ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала, а відповідно до п.6) ч.4 цієї ж статті, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

При цьому, орган ДВС, вчиняючи дії у спосіб прийняття вказаного вище повідомлення про повернення виконавчого документу, не врахував наступних положень цього ж Закону, у якому, у цій же ст.4, проте у попередній ч.3 зазначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки виконавчий документ, яким у даному разі є будь-який із чотирьох наказів господарського суду від 15.05.2017 р., відповідає вимогам ч.3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», на ньому значиться прізвище, ініціали, посада особи і підпис, що його видала, скріплений належною печаткою, оскаржувана ухвала про виправлення помилки є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

У даному разі суд першої інстанції помилково і вибірково взяв до уваги окрему імперативну норму вказаного вище Закону України «Про виконавче провадження» без урахування інших таких же вимог, передбачених у тій же нормі, того ж Закону, тобто, без системного аналізу правових норм, які регулюють конкретні процесуальні правовідносини, і поклав в основу оскаржуваної ухвали неправомірний правовий висновок органу ДВС, який не те, що має право, а зобов'язаний в силу чинного законодавства загалом, та ст. 124 Конституції України зокрема, виконувати судові рішення.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з інших підстав ніж ті, що зазначені у апеляційній скарзі, вказана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню.

При зміні чи скасуванні ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволена частково з інших підстав, аніж в ній зазначені, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення судового збору апелянту.

Керуючись ст.ст. 89, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Галичина», м. Тернопіль задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі №921/137/16-г/8 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки у наказі суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя О.І.Матущак

Судді С.М.Бойко

Н.М.Кравчук

Попередній документ
69292225
Наступний документ
69292227
Інформація про рішення:
№ рішення: 69292226
№ справи: 921/137/16-г/8
Дата рішення: 25.09.2017
Дата публікації: 06.10.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори