26 вересня 2017 року Справа № 922/317/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача Батюк А.Г. - адвокат за договором від 07.02.17 відповідача Берро Н.А. - довір. від 10.01.17 третіх осіб не з'явились (про час і місце судового розгляду повідомлені належно)
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"
на постановувід 31.05.2017 Харківського апеляційного господарського суду
у справі№922/317/17 господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал"
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаХарківської міської ради 1.Головне управління Держгеокадастру у Харківській області 2.Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області
про внесення змін до договору оренди землі
У січні 2017 року ТОВ "Харків-Капітал" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про внесення змін до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 540767100045, шляхом викладення частини першої пункту 5 та частини другої пункту 9 в наступній редакції: Частина перша пункту 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №880 від 24.09.2013 р. становить до 31.12.2016 р. - 112229467 грн., з 01.01.2017 р. - 53870339,70 грн."; частина друга пункту 9: "Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №71/14 від 03.10.2013 р. становить до 31.12.2016 р. 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 6284850,15 грн. або в місяць - 523737,51 грн., з 01.01.2017 р. становить 4% від її нормативної грошової оцінки і складає 2154813,59 грн. або в місяць - 179567,80 грн".
Позивач, в обґрунтування позову, посилався на те, що 23.03.2007 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди землі, в подальшому, до якого згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2016 р. у справі №922/1558/16 (яке набрало законної сили) були внесені зміни, зокрема, щодо зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, визначення її нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору та викладено її редакцію. Позивач зазначав, що оскільки нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була визначена згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. N18/15/21/11, який втратив чинність з 27.12.2016 р. у зв'язку з прийняттям Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. N489, то у даному випадку слід внести зміни до додаткової угоди до договору в частині нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, ставки орендної плати та її розміру. При цьому, як зазначав позивач, у даному випадку у відповідності до нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів застосуванню підлягає коефіцієнт функціонального використання спірної земельної ділянки у значенні 1,2, а отже, на думку позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2017 р. повинна становити 53870339,70 грн, а розмір орендної плати з 01.01.2017 р. - 4% від її нормативної грошової оцінки та, відповідно, 2154813,59 грн або 179567,80 грн. в місяць.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність правових підстав для внесення змін у спірний договір. Зокрема, відповідач вважав, що права позивача не порушені, оскільки він в порядку статті 188 Господарського кодексу України з пропозицією про внесення змін до спірного договору оренди до Харківської міської ради не звертався. Водночас, він зазначав, що позивачем не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з коефіцієнтом функціонального використання як для земель промисловості та наголошував на тому, що ставка орендної плати у спірному договорі (5,6% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки) визначена у відповідності до чинного рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 р. №41/08 (зі змінами), яким затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові. При цьому, відповідач вважав помилковим посилання позивача на Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. №489, як на підставу для зміни ставки орендної плати з 5,6% до 4%, оскільки вказаний Порядок регулює виключно визначення процедури проведення нормативної грошової оцінки земель.
У поясненнях у справі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просило відмовити у позові та посилалася на те, що позивачем не було дотримано встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку внесення змін у договір оренди землі.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 23.02.2017 р., від 21.03.2017 р. (суддя Бринцев О.В.), серед іншого, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2017 р. (суддя Бринцев О.В.) у позові відмовлено.
Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими закон пов'язує можливість внесення змін у спірний договір оренди землі в частині визначення нормативної грошової оцінки землі, ставки оренди та розміру орендної плати за землю. Суд, дослідивши умови змін, запропонованих позивачем до внесення, встановив, що вони не відповідають вимогам земельного законодавства.
За апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Капітал" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Білецька А.М., Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 р., постановою від 31.05.2017 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Харків-Капітал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2017 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 р., а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. №489.
Скаржник не погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для внесення спірних змін до додаткової угоди до договору оренди землі та посилається на те, що судами невірно встановлені обставини справи та оцінені докази у справі, зокрема, витяг з Державного земельного кадастру від 06.01.2017 р. та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 р.
Він наголошує на необхідності внесення змін у спірний договір оренди землі у зв'язку з прийняттям нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. N489.
Від Харківської міської ради судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому рада просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові акти у справі залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення ХХVІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 24.11.2004 р. №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних юридичним та фізичним особам" 23.03.2007 р. між Харківською міською радою - орендодавцем та ТОВ "Харків-Капітал" - орендарем укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Магнітогорська, 1.
Даний договір оренди був зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 01.08.2007 р. за №540767100045.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2015 р. у справі №922/1558/16 (яке набрало законної сили) було внесено зміни до договору оренди землі від 23.03.2007 р. шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору в частині зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру її орендної плати і викладено редакцію такої додаткової угоди. Вказане рішення господарського суду було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 р. у справі №922/1558/16.
Зокрема, пунктом 5 договору оренди (в редакції зазначеної додаткової угоди) нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №880 від 24.09.2013 р. становить 112229467 грн.
Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №71/14 від 03.10.2013 р. на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 6284850,15 грн, або в місяць - 523737,51 грн (пункт 9 договору оренди в редакції додаткової угоди).
Пунктом 10 договору оренди сторони обумовили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до пункту 11 договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.
За пунктом 15 договору земельна ділянка передається відповідачеві в оренду для обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і спору нафтобази №1, а пункті 16 договору сторони обумовили цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості.
Зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку (стаття 36 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога ТОВ "Харків-Капітал" до Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер 540767100045), шляхом викладення частини першої пункту 5 та частини другої пункту 9 в наступній редакції: частина 1 пункту 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №880 від 24.09.2013 р. становить до 31.12.2016 р. - 112229467 грн., з 01.01.2017 р. - 53870339,70 грн."; частина 2 пункту 9: "Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №71/14 від 03.10.2013 р. становить до 31.12.2016 р. 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 6284850,15 грн. або в місяць - 523737,51 грн., з 01.01.2017 р. становить 4% від її нормативної грошової оцінки і складає 2154813,59 грн. або в місяць - 179567,80 грн", на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 р.
Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необґрунтованість вимог заявленого позову та відмовив у його задоволенні.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами частини першої статті 15 цього Закону однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Таким чином, відповідно до наведених положень законодавства, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями Податкового кодексу України.
Здійснюючи судовий розгляд господарські суди не встановили, що позивач звертався до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до спірного договору щодо нормативної грошової оцінки землі, ставки орендної плати та її розміру.
Як вже зазначалося, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив внести спірні зміни до договору оренди землі, посилаючись на зміни в процедурі проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: затвердження наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 р. нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 р., що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за №1647/29777 та який застосовується з 01.01.2017 р., було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, котрий визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
При цьому, Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. №18/15/21/11 (що діяв на момент укладення спірного договору та внесення до нього змін, шляхом укладення додаткової угоди до нього за рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2016 у справі №922/1558/16) втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної академії аграрних наук України від 30.12.2016 р. N№592/341/428.
Господарські суди встановили та підтверджено матеріалами справи, що позивач, із посиланням на вказаний новий Порядок нормативної грошової оцінки самостійно здійснив розрахунок нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки за кадастровим номером №6310137200:06:023:0001 з урахуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - 1,2 та на підставі самостійно обрахованої суми нормативної грошової оцінки землі позивач визначив розмір орендної плати, та у зв'язку з чим просив внести зміни до спірного договору оренди землі, встановивши нову нормативну грошову оцінку землі, нову ставку оренди і новий розмір орендної плати, відповідно.
Між тим, за приписами частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області є його територіальним органом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15.
Отже, управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області є компетентним органом виконавчої влади щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, розташованої у м. Харкові Харківської області.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 р. (т. I, арк. с. 110) нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки (кадастровий номер 63101637200:06:023:0001) станом на 16.02.2017 р. становить 102203095 грн. При цьому у вказаному витязі зазначено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,89720602.
Між тим, як вже зазначалося, позивач просив внести зміни до додаткової угоди до спірного договору оренди землі щодо нормативної грошової оцінки землі, встановивши її з 01.01.2017 р. на рівні 53870339,70 грн, а також розміру орендної плати, визначивши, що розмір орендної плати з 01.01.2017 р. має становити 4% від її нормативної грошової оцінки і складає 2154813,59 грн або в місяць - 179567,80 грн.
Дослідивши умови змін до спірної додаткової угоди до договору оренди землі, запропонованих позивачем до внесення, господарські суди попередніх інстанцій визнали їх такими, що не відповідають вимогам законодавства та дійшли висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди землі, укладеного між сторонами у справі.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що здійснений самостійно позивачем розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на рівні 53870339,70 грн) не відповідає розміру, визначеному уповноваженою особою - територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Управлінням Держгеокадастру у м. Харкові (102203095,00 грн.) у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 р., і такий розрахунок не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому не може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Водночас суди попередніх інстанцій не встановили правових підстав для внесення змін у спірний договір і в частині зміни ставки орендної плати (з 5,6% на 4%), оскільки, як з'ясували суди, такий відсоток було вирахувано відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 р. №41/08, і розмір орендної плати на рівні 5,6% встановлений у договорі оренди є нормативно та документально обґрунтованим. Доказів визнання вказаного рішення недійсним та/або скасування його у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Пунктом 2.4 цього Положення визначено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою: О=Ц*Б*К1*К2, де Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б- єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.
Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації і галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об?єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
У відповідності до пункту 2.5 вказаного Положення розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08.
Разом з тим, орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати: строк оренди, роки: 1-10 років - 100% від орендної плати; строк оренди, роки: 11-15 років - 90% від орендної плати; строк оренди, роки: 16-20 років - 80% від орендної плати; строк оренди, роки: 21-25 років - 70% від орендної плати; строк оренди, роки: 26-50 років - 60% від орендної плати (пункт 2.6 Положення).
Водночас судами попередніх інстанцій при здійсненні судового розгляду правомірно було враховано, що Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 р. №489, на який як на підставу для зміни ставки орендної плати з 5,6% до 4% посилався позивач в обґрунтування позову, регулює виключно визначення процедури проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відтак, враховуючи, що судами попередніх інстанцій не було встановлено правових підстав для внесення спірних змін до договору оренди землі від 23.03.2007 р., укладеного між сторонами у справі, та зважаючи на приписи наведених норм, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову господарських судів у задоволенні даного позову.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи заявника, викладені ним у касаційній скарзі, колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, вони спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №922/317/17 та рішення господарського суду Харківської області від 06.04.17 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: І. Алєєва
Л.Рогач