Справа № 219/6597/17
Провадження № 2/219/3418/2017
Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Іменем України
(заочне)
26.09.2017 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Наумової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
за участю третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
про відшкодування збитків від злочину,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), за участю третіх осіб: ОСОБА_3 (далі - Третя особа 1) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, Третя особа 2), про відшкодування збитків від злочину в розмірі 12 000,00 грн.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилається на ті обставини, що у відповідності до вироку Артемівського міськрайсуду Донецької області по кримінальній справі №219/7818/14-к від 12 лютого 2015 року відповідач визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Позивач визнана потерпілою у цьому кримінальному провадженні. Вказаний вирок набрав законної сили. Перед оголошенням вироку відповідач звернувся до позивачки з проханням добровільно відшкодувати частково матеріальні збитки від злочину, позивач погодилася і він передав їй 5000 гривен 04.11.2015 року , але він зобов'язався, що гроші у розмірі 12 000 гривен, а саме, залишок від матеріального збитку, він віддасть протягом 3 місяців. Проте, починаючи з 05.11.2015 року і до теперішнього часу відповідач відмовляється виконувати свої зобов'язання і взагалі ігнорує усі стосунки стосовно цього питання з позивачем, у зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача 12 00,00 грн. за рахунок відшкодування збитків від злочину.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явились, надали заяви в якій просили розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, вважають їх обґрунтованими та законними, просили їх задовольнити; не заперечували проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явився , хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом особистої розписки та вручення повістки (а.с.35, 58).
Третя особа-1, у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просила справу слухати за її відсутності. На позовних вимогах позивача наполягає, просить їх задовольнити у повному обсязі та про те, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Третя особа-2, у судове засідання жодного разу не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (датл - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та, суд, на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.02.2015 року по справі №219/7818/14-к, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, 11 вересня 2014 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 42 по вул. Орджонікідзе м. Артемівська Донецької області, де діючи умисно та повторно, за попередньою змовою між собою після пропозиції ОСОБА_4 скоїти таємну крадіжку чужого майна, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, через пошкоджену ОСОБА_4 віконну раму вище вказаного будинку, проникли до приміщення, звідки таємно викрали: пральну машину марки «Арістон» вартістю 4250 грн., двохкамерний холодильник марки «Samsung» вартістю 3600 грн., електричну духовку марки «піраміда» вартістю 2050 грн., газову поверхню марки «піраміда» вартістю 1910 грн., 5 дерев'яних стільців зі спинкою вартістю 6825 грн., глибинний насос марки «ручійок» вартістю 248 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 18883 грн.
Вони ж, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний намір, 06 жовтня 2014 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 42 по вул. Орджонікідзе м. Артемівська Донецької області, де діючи умисно та повторно, за попередньою змовою між собою, після пропозиції ОСОБА_4 скоїти таємну крадіжку чужого майна, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вхідної двері вище вказаного будинку, проникли до приміщення, звідки таємно викрали: біметалеві батареї (радіатори) на 80 секцій вартістю 5440 грн., витяжку марки «Pyramuda» вартістю 900 грн., 3 міжкімнатні двері «МДФ» вартістю 1869 грн., мідний кабель для світла 2х2,5 в кількості 100 метрів вартістю 491 грн. 20 коп. та мідний кабель розміром 3х1,500 в кількості 300 метрів вартістю 1375 грн. 20 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на свій власний розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 10075 грн. 40 коп. Всього потерпілій ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду на суму 28958,40 грн.
Цивільні позови потерпілих обвинувачені визнали в повному обсязі.
Також даним вироком суд роз'яснив потерпілій ОСОБА_1, що вона не позбавлена права звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, як потерпіла у кримінальному провадженні.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України і призначено покарання у виді трьох років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового правопорушення і виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтись для реєстрації в орган КВІ за місцем проживання. (а.с.69-82).
Згідно ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Частина 3 ст.61 ЦПК України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. При цьому, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 22 березня 1992 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, керуючись статтями 10, 11, 57-60, 64, 74, 88,169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 збитки завдані внаслідок вчинення злочину в сумі 12 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати в сумі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Т.В.Давидовська