20 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/533/17
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Нехожиній О.О.,
за участю представника позивача Косенчука С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Форекс-Грейн» до Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, -
16.03.2017 року ПП «Форекс-Грейн» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ в Інгульському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та ГУ ДКСУ у Миколаївській області, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість в розмірі 1 073 154 грн.;
- зобов'язати ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області направити до ГУ ДКСУ у Миколаївській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість у сумі 1073154 грн. на поточний рахунок ПП «Форекс-Грейн».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не повернення на користь підприємства суми надмірно сплаченого ПДВ.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року адміністративний позов ПП «Форекс-Грейн» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість в розмірі 1073154 грн. Зобов'язано ДПІ у Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області направити до ГУ ДКСУ у Миколаївській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість у сумі 1073154 грн. на поточний рахунок ПП «Форекс-Грейн».
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 25.05.2017 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 року та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнав та мотивовано наполягав на залишенні її без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання суду 2-ї інстанції з невідомих причин не прибув, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ПП «Форекс-Грейн» 22.07.2016р. платіжним дорученням №7 помилково (надмірно) перераховано суму податку на додану вартість до бюджету в сумі 1073154 грн.
Підставою для сплати вищезазначеної суми стали винесені податковий органом податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016р. №0000042201 та №00000052201, якими підприємству було визначено податкові зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції.
В подальшому ж, вищезазначені рішення податкової інспекції були скасовані на підставі рішення контролюючого органу вищого рівня про задоволення скарги від 22.07.2016р. №2191/10/14-29-10-01-10.
В березні 2017р. позивач звернувся до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (правонаступником якого є відповідач) із заявою, в якій просив повернути помилково (надмірно) сплачені грошові зобов'язання з ПДВ в сумі 1073154 грн. на свій поточний рахунок.
Однак, 06.03.2017р. відповідач, посилаючись на приписи п.43.4 ст.43 ПК України, своїм листом №896/10/14-02-0721 фактично відмовив позивачу у поверненні вищевказаних коштів та зазначив, що у нього не має можливості повернути надміру сплачені кошти саме на поточний рахунок підприємства.
Не погоджуюсь з зазначеною відмовою відповідача та вважаючи його тривалу бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Як слідує зі змісту вимог п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, «надміру сплачені грошові зобов'язання» - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів визначено статтею 43 Податкового кодексу України.
Як вбачається з приписів п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст.301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
При цьому, за змістом п.43.3 та 43.4 ст.43 ПКУ, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Таким чином, законодавець передбачив, що повернення надміру сплачених грошових зобов'язань можливе у випадку безпосереднього звернення платника податку з відповідною заявою та за умови відсутності у нього податкового боргу.
Згідно з п.43.4-1 ст.43 ПК України, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п.200-1.5 ст.200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
У відповідності до положень п.43.5 ст.43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Далі, на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом 5-ти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Як передбачено пп.3-5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013р. за №1650/24182 та набрав чинності 15.10.2013р.), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Також, слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015р. №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015р. за №1679/28124, було затверджено «Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань».
Як закріплено п.1 цього Порядку №1146, він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст.43,102 Податкового кодексу України, ч.2 ст.45 та ч.2 ст.78 Бюджетного кодексу України.
А відповідно до п.5 вказаного Порядку №1146, повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларації за звітний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.
Згідно ж із п.7 цього ж Порядку №1146, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше 2-го робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.
У відповідності до п.8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; 2 примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; 3 примірники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.
За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за 5-ть робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.
Таким чином, основною умовою повернення платнику податків з Державного бюджету України надміру сплачених грошових коштів є наявність висновку територіального органу ДФС про повернення такої суми або її частини.
Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій та вже зазначалось вище, на підставі винесених податковою інспекцією 24.05.2016р. податкових повідомлень-рішень №0000042201 та №00000052201, позивачу були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції.
Разом з тим, в подальшому, т.б. 22.07.2016р., вищезазначені рішення податкової інспекції рішенням ГУ ДФС в Миколаївській області були скасовані, однак, того ж дня , т.б. 22.07.2016р., платіжним дорученням №7 позивачем було помилково (надмірно) перераховано до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 1073154 грн., у зв'язку з чим і виникла переплата.
Далі, як вже зазначалося судовою колегією вище, 06.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути помилково (надмірно) надмірно сплачені грошові зобов'язання з ПДВ в сумі 1073154 грн. саме на свій поточний рахунок, відповідно процедури передбаченої ст.43 Податкового кодексу України.
Проте, як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, відповідачем фактично не було вчинено будь-яких дій, спрямованих на повернення існуючої переплати з ПДВ у розмірі 1073154 грн. згідно напрямку, обраного позивачем.
Крім цього, відповідачем не було надано до суду і жодного доказу стосовно існування у позивача податкового боргу на дату його звернення до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум.
Також, що ж стосується посилань апелянта - ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на приписи п.43.4-1. ст.43 Податкового кодексу України, як на причину не повернення позивачу коштів, оскільки такі кошти повинні бути повернено виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а позивач просить переведення цих коштів на свій поточний рахунок, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Як визначено п.43.4-1 ст.43 ПК України, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п.200-1.5 ст.200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Тобто, у разі відсутності рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Окрім того, у відповідності до ст.2 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (затв. Постановою КМУ від 16.10.2014р. №569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Як вбачається з платіжного доручення №7 від 22.07.2016р., відповідно до якого і виникла переплата у розмірі 1073154 грн., ці кошти були зараховані не з рахунку Казначейства, т.б. не з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а з р/рахунку в ПАТ «Сбербанк» (код МФО 320627), а отже і посилання відповідача на п.43.4-1 ст.43 ПК України, відповідно до якого кошти повинні бути повернені виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не підлягають застосуванню.
Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що відповідачем, в даному випадку, було протиправно відмовлено у поверненні помилково (надмірно) сплачених коштів на правомірну і обґрунтовану вимогу позивача.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко