28 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/454/17
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Бітов А.І.
За участю: секретаря - Недашковської Я.О.
представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 30.03.2017 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення інспектора будівельного нагляду УДАБІ у Херсонській області від 10.02.2017 року №7 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; визнати протиправним та скасувати наказ УДАБІ у Херсонській області від 10.02.2017 року № 7-ск «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.05.2014 року за №ХС 082141490353 «Будівництво житлового будинку з прибудовою магазину на об'єднаній приватній земельній ділянці по вул. Дзержинського №2 зі знесенням існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1»; зобов'язати Державну архітектурно-будівельну Інспекцію в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області поновити реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.05.2014 року за №ХС 082141490353 «Будівництво житлового будинку з прибудовою магазину на об'єднаній приватній земельній ділянці по вул. Дзержинського №2 зі знесенням існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1
В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з прибудовою магазину є необґрунтованими, складені без проведення державного архітектурно-будівельного контролю, належної перевірки об'єкта будівництва, проектної чи іншої документації відносно будівництва. Зазначені обставини свідчать про те, що скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт і виключення з Реєстру запису щодо початку виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті відбулось без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував рішення головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_4 від 10.02.2017 року №7 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». Визнав протиправним та скасував наказ начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 10.02.2017 року №7-ск «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». Зобов'язав Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.05.2017 року №ХС 082141490353 «Будівництво житлового будинку з прибудовою магазину на об'єднаній приватній земельній ділянці по вул. Дзержинського №2 зі знесенням існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1».
В апеляційній скарзі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 10.02.2017 року №7 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.05.2014 року №ХС 082141490353 з будівництва житлового будинку з прибудовою магазину на об'єднаній приватній земельній ділянці по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1 (а.с. 40).
На підставі вказаного рішення наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 10.02.2017 року №7-ск визнано скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.05.2014 року №ХС 082141490353 (а.с. 41).
Також, наказано Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації від 30.05.2014 року №ХС 082141490353 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Вказані рішення прийняті за наслідками позапланової перевірки з питань дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1, про що головним інспектором будівельного нагляду на ім'я начальника Управління складено службову від 10.02.2017 року №1021-5.0/10 (а.с. 35-38).
Так, згідно вказаної службової записки, архітектурно-будівельним контролем встановлено, що замовником будівництва гр. ОСОБА_3 під час будівництва житлового будинку з прибудовою магазину на об'єднаній приватній земельній ділянці по АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих житлових будинків по АДРЕСА_1 допущені відхилення від затверджених 27.05.2014 року проектних рішень, розроблених на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, виданих Управлінням містобудування та архітектури м. Нова Каховка №315 від 03.04.2014 року. Внаслідок допущених відхилень, замість навісу для автомобілів, розміщення якого було передбачено проектною документацією, збудовано гараж впритул до існуючого будинку по АДРЕСА_1 та впритул до вхідної групи 1а плану першого поверху лист 14 стадія П шифр 1-2014 АС та тераси 7b (яка на момент перевірки була засклена, що не передбачено проектом) плану другого поверху лист 14 стадія П шифр 1-2014 АС.
Таким чином, орган контролю дійшов висновку про те, що на об'єкті допущені відхилення від містобудівних умов та обмежень, якими передбачені мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих житлових будинків - 6,2 м.
Враховуючи вказане, на об'єкті допущено відхилення від затверджених проектних рішень, вимог містобудівних умов та обмежень, а також порушення ДБН 360-92, зокрема, п.п. 3.25, 3.25а.
Не погоджуючись із висновками відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування вищенаведених рішень суб'єкта владних повноважень та його зобов'язання відновити дані про реєстрацію відомостей про початок виконання будівельних робіт на об'єкті.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що архітектурно-будівельний контроль проведено з порушенням вимог Закону, у зв'язку із чим його висновки не є належним чином обґрунтованими, встановлені перевіркою обставини не є підтвердженими і достовірними, а рішення відповідача - такими, що прийняті за правилами чинного законодавства та підставі всіх обставин, що ініціюють їх прийняття.
За таких обставин, суд першої інстанції вбачав всі безумовні підстави для скасування рішень суб'єкта владних повноважень та відновлення відомостей про початок виконання будівельних робіт на об'єкті у відповідному Реєстрі.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За правилами п. 9 Порядку від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку від 23.05.2011 року №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
За правилами п.п. 18, 19 Порядку від 23.05.2011 року №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно із п. 20 Порядку від 23.05.2011 року №553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за обов'язковою участю суб'єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Інспекції у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Вказані акт, протокол і припис складаються у присутності суб'єкта містобудування або його представника, який має ознайомитись із протоколом, актом та приписом і отримати їх другий примірник, а у разі відмови суб'єкта містобудування, його представника від підписання акту, протоколу та припису, зазначені документи надсилаються йому поштовим зв'язком.
Разом з цим, за правилами п.п. 12, 13 Порядку від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
В свою чергу, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Приписи п. 14 Порядку від 23.05.2011 року №553 553 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначають серед вимог, які зобов'язаний виконувати суб'єкт містобудування, таку як допуск посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, подання документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Разом з цим, як показали обставини справи, позивач не був присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, висновки перевірки про можливі порушення складені без урахування його пояснень або заперечень тощо.
На думку колегії суддів, зазначені обставини позбавляють контролюючий орган правових підстав для здійснення перевірки суб'єкта містобудування, проте ініціюють орган належним чином оформити обставини щодо не надання суб'єктом містобудування на вимогу органу документів та не забезпечення проведення перевірки на об'єкті, тобто щодо недопущення суб'єктом посадових осіб контролю до перевірки.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, наслідки перевірки не оформлено контролюючим органом відповідним актом, що свідчить про необґрунтованість підстав для притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
На думку колегії суддів, притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності за відсутності належних і допустимих доказів цього порушення не можуть вважатись обґрунтованими та такими, що узгоджуються із правилами Закону у цій сфері.
Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, відповідальність замовника будівництва у вигляді скасування декларації про початок виконання будівельних робіт настає за наслідками не виконання відповідного припису органу контролю про усунення виявлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства.
Разом з цим, як показали обставини справи, оскаржувані рішення органу контролю прийняті без надання замовнику будівництва терміну, визначеному у відповідному приписі, для усунення порушень містобудівного законодавства, а отже не у відповідності до п. 3 ч. 7 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Враховуючи викладене, оскільки висновки контролюючого органу про допущення позивачем вимог містобудівного законодавства складені не у відповідності до вимог Закону, не підтверджені належними доказами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вбачав всі підстави для скасування оскаржуваних рішень відповідача.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано ту обставину, що прийняття неправомірних рішень органу контролю стало наслідком вилучення з Реєстру відомостей щодо декларації позивача про початок виконання будівельних робіт на об'єкті.
Так, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що відповідно до п. 8 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 року №92 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.
Згідно із п. 15 Порядку від 24.06.2011 року №92 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.
Таким чином, скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є наслідком внесення таких відомостей у відповідний Реєстр дозвільних документів.
Як вбачається з оскаржуваного наказу на виконання вказаних приписів орган контролю прийняв рішення про анулювання таких відомостей відносно об'єкта будівництва позивача.
Судом першої інстанції вірно враховано те, що анулювання декларативних даних про початок виконання будівельних робіт на об'єкті позивача відбулось за рахунок неправомірних висновків про порушення замовником будівництва вимог містобудівного законодавства.
Зазначені обставини безумовно ініціюють суд прийняти рішення про вжиття належних засобів захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин шляхом приведення декларативних даних щодо вказаного об'єкта будівництва у стан до складання незаконних рішень органу контролю.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням належної оцінки обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права дійшов вірного висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2017 року.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
А.І. Бітов