27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/2353/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л., при секретарі - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фону України в м. Одесі, Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фону України в м. Одесі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії Головного управління ДФС в Одеській області протиправними; зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області надати Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 зі всіма складовими заробітної плати (у т.ч. матеріальна допомога та інші) працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії; визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фону України в м. Одесі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія-протиправними; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фону України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015 року, зі всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_1, інвалід 2 групи, 08.12.2005 року звільнений з посади заступника начальника управління начальника відділу місцевих ресурсних рентних та не податкових платежів управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДВС в Одеській області, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, пропрацював на державній службі 21 рік.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Приморському районі з заявою про перерахунок пенсій з 01 грудня 2015 року, тобто з дати підвищення заробітної плати, як це зазначено в п.5 Постанови КМУ №865, просив провести перерахунок пенсії але йому було відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області про надання довідки-інформації про заробітну плату для надання управлінню Пенсійного фонду України у Приморському районі для проведення перерахунку пенсії, але йому було відмовлено.
Такі дії відповідачів позивач вважав неправомірними та такими, що порушують та обтяжують його права, передбачені діючим законодавством.
Позивач вважав, що його право на отримання пенсії, призначення та послідуючі перерахунки, як колишньому державному службовцю, гарантуються Законом №3723-ХІІ, в редакції, що діяла до цього часу. Закон України «Про Державну службу» від 10.12.2015 року № 889-УІІІ набув чинності з 01.05.2016 року, йому не надана зворотна сила, а тому він стосується тільки тих державних службовців, які набувають право на пенсію після травня 2016 року.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року визнано дії Головного управління ДФС в Одеській облити - протиправними.
Зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській області надати Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 зі всіма складовими заробітної плати (у т. ч. матеріальна допомога та інші) працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховані та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії.
Визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої була призначена пенсія - протиправними.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2016 р., із всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховані та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального: розміру пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду Центральне об'єднане управління Пенсійного фону України в м. Одесі подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Не погоджуючись з даною постановою суду Головне управління ДФС в Одеській області також подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 пропрацював на державній службі 21 рік. Останнє місце роботи заступник начальника управління начальника відділу місцевих ресурсних рентних та не податкових платежів управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності.
У жовтні 2016 року позивач звернувся з заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, про надання інформації про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01.12.2015 року та на 01.05.2016 року з урахуванням останнього підвищення посадових окладів державним службовцям цих посад.
17 жовтня 2016 року, ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь в якій відмовлено в надані інформації з посиланням на роз'яснення надані в листі Міністерства соціальної політики України від 08.08.2016 року № 11586/О14-16/039, пенсії призначені згідно із ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11, перераховується тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму».
25 листопада 2016 року позивач звернувся до ГУ Державної фіскальної служби України, про надання довідки-інформації про заробітну плату державного службовця з якої була призначена пенсія, для проведення перерахунку призначеної пенсії.
22.12.2016 року відповіддю від ДФСУ повідомив, що у зв'язку з тим що після 01.12.2015 року КМУ не визначено умови та порядок перерахунку призначених державним службовцям пенсій, підстави для видачі довідок-інформації про заробітну плату форму якої затверджено ПППФ України № 15-1 від 04.09.2013 року у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до постанови № 1013, ПКМУ № 292 від 06.04.2016 року - відсутні та після 01.06.2015 року пенсії не перераховуються.
25 листопада 2016 року позивач звернувся до Центрального об'єднання управління Пенсійного фону України в м. Одесі, яке реорганізоване з управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, про проведення перерахунку пенсії.
16.12.2016 року отримано відповідь від Головного управління пенсійного фонду, листом № 1417/Р-11 в якому повідомлено, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889, державні службовці які на день набрання чинності вказаного закону займають посади державної служби, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 889, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців.
13.12.2016 року, отримано відповідь від ПФУ у Приморському районі м. Одеси, лист № 685/З-11, в якому повідомлено: «згідно п.5 Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-Х11 з 01.06.2015 року скасовано норми забезпечення осіб, яким пенсії визначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11.
25 листопада 2016 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси, про надання довідки-інформації про заробітну плату.
26.12.2016 року Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради та Управління соціального захисту населення у Приморському районі м. Одеси повідомило, що надання довідки-інформації про заробітну плату поза межами компетенції департаменту.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі є протиправними щодо прийняття рішення про відмову перерахувати пенсію.
Проте з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
До 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії лише 25 листопада 2016 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням (як призначенням, так і перерахунком) державних службовців.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292, яка застосовується з 01 травня 2016 року, відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року було встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям.
Разом з цим, зазначена постанова Кабінету Міністрів України не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.
Крім того, Кабінетом Міністрів України 14 вересня 2016 року прийнято постанову № 662 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 01 травня 2016 року. Даною постановою затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям громадян та визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Право державних службовців на перерахунок призначеної пенсії вказаною постановою № 622 не визначено.
Тобто, як станом на 01.05.2016 року, так і на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, не було передбачено ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.
Слід зазначити, що зазначені законодавчі зміни не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано відмовлено в проведенні такого перерахунку, оскільки правові норми, які б передбачали перерахунок призначеної позивачеві пенсії за наведених позивачем обставин відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії задоволенню не підлягають.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, як зазначалося вище, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За своєю правовою природою право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників за відповідною посадою є разовою формою підвищення грошової винагороди (пенсії) особам, які звільнені зі служби на пенсію. Вона може бути здійснена з метою забезпечення відповідності розміру пенсії особи порівняно із заробітною платою працюючих на відповідних посадах осіб, з метою стимулювання до довгострокового виконання особами професійних обов'язків до виходу на пенсію. В свою чергу, право на перерахунок пенсії не належить до таких соціально-правових гарантій державних службовців, як заробітна плата, спеціальні умови праці, пенсія, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення та не має постійного характеру, безпосередньо не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, з хворобою, інвалідністю, старістю та виникає лише після звільнення на пенсію.
У рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Більш того, виключення законодавцем статті, що передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних державних службовців не може бути розцінено як звуження соціально-правових гарантій, порушення принципу передбачуваності Закону, та відповідно не створює обов'язку держави для здійснення перерахунку пенсії без правових на те підстав.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розв'язанні спірних правовідносин колегією суддів враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Слід також зазначити, що позивач в своєму позові посилається на статтю 46 Конституції України, проте відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували що розмір пенсії позивача нижчий від прожиткового мінімуму.
З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, а тому, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фону України в м. Одесі, Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року у справі № 522/2353/17 - скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 02 жовтня 2017 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: В.Л. Романішин