28 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/238/17
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року по справі за позовом скаргу ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, -
В лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.16 задоволено його позов та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини. Таким чином, на думку позивача, у нього виникло право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем за 2016 рік.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 07 червня 2017 прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Жодних нових зобов'язань військової частини щодо виплати грошового, продовольчого, речового забезпечення та права на відпустки, перед позивачем після його звільнення з військової служби, тобто після 29 квітня 2016 року виникнути не могло.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 січня 2015 ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента “Про часткову мобілізацію” № 15/2015 був призваний на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
ОСОБА_1 29.04.2016 року відповідно до наказу №97 командира військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) було звільнено з військової служби в запас відповідно до Указу Президента України №115/2016 “Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15”, а також виключено зі списків особового складу військової частини, знято з усіх видів забезпечення.
13 травня 2016 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків судді Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №814/1113/16 від 14.12.2016 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) №97 від 29.04.16 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення.
Порядок надання військовослужбовцям відпусток передбачено Законом України “про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Статтею 10-1 Закону передбачено право військовослужбовців на відпустки, а також порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них.
Розділом XXXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 визначено правила виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги.
Пунктом 33.1. Інструкції передбачено, що для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом.
Пунктом 33.2. Інструкції визначено, що матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу
командира військової частини із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Оскільки, з 29.04.16 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби, у нього відсутнє право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік відповідно до п. 33.2 Інструкції.
Щодо посилання апелянта на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 року по адміністративній справі №814/1113/16, якою частково задоволені його позовні вимоги та скасовано п.12 наказу командира військової частини в частині виключення майора юстиції ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення, то необхідно врахувати, наступне.
Вищезазначеною постановою суду ОСОБА_1 не було поновлено на військової службі.
Апеляційний суд зазначає, що особа звільнена з військової служби може перебувати у списках військової частини до проведення повного розрахунку по всім видам забезпечення, на які дана особа набула право під час проходження військової служби на день звільнення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби 29.04.2016 року і він не є військовослужбовцем Збройних Сил України з 30.04.2016 року, тому позовні вимоги щодо виплати матеріальної допомоги за 2016 рік є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року по справі за позовом скаргу ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: А.В. Бойко