28 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/9143/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;
за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 10 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,-
24 вересня 2016 року Бориславським міським судом Львівської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 від 31 серпня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що митним органом неправомірно було притягнуто позивача до відповідальності за порушення митних правил так як протокол про порушення митних правил № 1646/20510/2016 від 30 липня 2016 року не був предметом розгляду під час винесення оскаржуваної постанови, крім того, згідно акту прийому-передачі від 02 серпня 2016 року такий протокол на розгляд митного органу не передавався.
Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 10 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Негріч Леоніда Миколайовича у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 від 31 серпня 2016 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Волинською митницею ДФС, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначено, що оскільки митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016, постанова у справі про порушення митних правил винесена з дотримання законодавства, адміністративне стягнення накладено у межах строку, передбаченого ст.467 МК України та не підлягає скасуванню.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, ОСОБА_1 10 липня 2016 року ввезла на територію України в митному режимі «транзит» через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС транспортний засіб - автомобіль марки «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_1.
31 серпня 2016 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Негріч Л.М. виніс постанову в справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Оскаржуваною постановою встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 10 липня 2016 року по смузі руху «зелений коридор» ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС у митному режимі «транзит» вищевказаний транспортний засіб. Термін вивезення автомобіля з митної території України закінчився 20 липня 2016 року, а 30 липня 2016 року в зону митного контролю митного посту «Устилуг» Волинської митниці ДФС заїхав вказаний автомобіль, який слідував з України у Республіку Польща під керуванням позивача, таким чином, ОСОБА_1 перевищила встановлений ст.95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля більше ніж на одну добу, але не більше ніж на 10 діб.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.486 Митного кодексу України (далі - МК України) завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 487 МК України передбачає, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Посадові особи органів доходів і зборів, які уповноважені складати протоколи про порушення митних правил та розглядати справи про порушення митних правил, повинні дотримуватися вимог, встановлених Митним кодексом України, зокрема, ст.ст.488-489 МК України.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 від 31 серпня 2016 року уповноваженою особою не дотримано вищевказаних норм Митного кодексу України.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Встановлено, що 30 липня 2016 року під час виїзду ОСОБА_1 на вищевказаному автомобілі з території України в зоні митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС державний інспектор м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС Богдан О.Г. склала протокол за № 1646/20510/2016 про порушення митних правил, зокрема, за ч.2 ст.470 Митного кодексу України, який було вручено ОСОБА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Частиною 1 ст. 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
По даному факту інспектором митниці складено протокол про порушення митних правил № 1646/20510/2016 за ч. 2 ст.470 МК України, розгляд справи було призначено на 31 серпня 2016 року.
В поясненні від 30 липня 2016 року ОСОБА_1 підтвердила факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі митної території України у визначені строки, у зв'язку з його поломкою. В протоколі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 власноручно зазначила: «з протоколом ознайомлена. Зауважень та доповнень немає. Зі ст. 63 Конституції України ознайомлена».
Окрім цього ОСОБА_1 особисто ознайомилась з кожним аркушем протоколу про порушення митних правил № 1646/20510/2016, про що ставила відповідний підпис
Відтак, 30 липня 2016 року у відповідності до ст.ст.486-506 МК України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил» від 31.05.2012 № 652 державним інспектором м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС Богдан Оксаною Геннадіївною у присутності особи, яка притягується до відповідальності, гр. України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 1646/20510/2016 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.470 МК України та повідомлено особу, відносно якої складався протокол про порушення митних правил про місце, дату та час слухання справи - 31 серпня 2016 о 10:00 год. за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, Волинська митниця.
ОСОБА_1 ознайомилась з протоколом про порушення митних правил № 1646/20510/2016 та поставила власноручно свій підпис.
Будь яких інших зауважень, доповнень, заперечень в тому числі щодо прізвища особи, ОСОБА_1 ні в протоколі про порушення митних правил, ні в наданих власноручно поясненнях, не зазначено.
Посадова особа митниці, головний державний інспектор управління боротьби з митними правопорушеннями Крижановська О.В. під час провадження у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 встановила, що під час складання протоколу про порушення митних правил, державним інспектором МП «Устилуг» Богдан О.Г. були зроблені механічні помилки щодо прізвища особи, відносно якої 30 липня 2016 року складався протокол про порушення митних правил. Однак всі інші відомості, а саме паспортні дані, адреса проживання, факт переміщення відповідають фактичним даним.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 надала довідки № 132 від 30 липня 2016 року та Акт виконаних робіт № 351 від 30 липня 2016 року, видані СПД ОСОБА_6 про перебування відповідного транспортного засобу на ремонті.
Разом з тим, вказані довідки не містять жодних доказів того, що транспортний засіб автомобіль марки «FIAT SCUDO», реєстраційний номер НОМЕР_1 потребував ремонту в результаті аварії або дії обставин непереборної сили.
Відповідно до ст. 460 Митного кодексу України обставини стосовно ремонтних робіт даного транспортного засобу не відносяться до аварії, дій обставин непереборної сили.
Таким чином, позивач не надав доказів, які підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, а також не представив доказів про звернення до митного органу з письмовою заявою про такі обставини без порушення встановлених сторків доставки транспортного засобу до митниці.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що постанова Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1646/20510/2016 від 31 серпня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та не підлягає скасуванню.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - задовольнити.
Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 10 травня 2017 року в справі № 438/992/16-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повний текст судового рішення виготовлено 02 жовтня 2017 року.