Справа: № 825/1179/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
25 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Чернігівського геріатричного пансіонату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського геріатричного пансіонату до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування пункту вимоги, -
Чернігівський геріатричний пансіонат звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області та просить визнати дії посадових осіб Держаудитслужби протиправними та скасувати в пункті 3 вимоги №25-04-14/4240 від 23.06.2017 безпідставну виплату премій директору Пансіонату та його заступникам на загальну суму 10051,13 гривень.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Чернігівським геріатричним пансіонатом подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 5.3.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на II квартал 2017 року, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 17.03.2017 № 66, на підставі направлень, було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського геріатричного пансіонату за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.
Результати ревізії були викладені в акті ревізії від 01.06.2017 року № 04-30/05, підписаного компетентною особою позивача без заперечень.
В акті зазначено, що в 2014 році директору та його заступникам здійснювались виплати, які мали стимулюючий характер, а саме премії. Разом з тим. п.1.2 Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про додаткові заход і щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ у 2014 році» від 13.06.2014 року №333 ( далі - Розпорядження №333), з метою збалансування місцевих бюджетів, приведення мережі штатів і контингентів галузей бюджетної сфери до наявних фінансових можливостей місцевих бюджетів, створення реальних умов для своєчасної виплати заробітної плати було заборонено здійснення виплат стимулюючого характеру та необов'язкових доплат працівникам бюджетних установ. Таким чином, в порушення п.1.2 Розпорядження №333, в листопаді 20 4 року директору Пансіонату та його заступникам було необґрунтовано нараховано одноразову премію, що призвело до безпідставної виплати заробітної плати в листопаді 2014 року на загальну суму 10051.13 гривень.
У зв'язку з тим, що під час проведення контрольного заходу виявлені порушення не усунуті у повному обсязі, згідно з п. 7 ст. 10 Закону 2939 директору пансіонату направлений лист від 09.07.2015 № 25-06-18-14/4273, в якому містяться обов'язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, зокрема щодо безпідставної виплати премій директору Пансіонату та його заступникам на загальну суму 10051,13 гривень.
Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що п. 1.2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про додаткові заходи щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ у 2014 році» від 13.06.2014 № 333 (далі - Розпорядження № 333), з метою збалансування місцевих бюджетів, приведення мережі штатів і контингентів галузей бюджетної сфери до наявних фінансових можливостей місцевих бюджетів, створення реальних умов для своєчасної виплати заробітної плати було заборонено здійснення виплат стимулюючого характеру та необов'язкових доплат працівникам бюджетних установ, таким чином директору пансіонату та його заступникам було не обґрунтовано нараховано та виплачено одноразову премію, що призвело до безпідставної виплати заробітної плати.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах і організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно ст.8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» основними функціями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю та контролю за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до ст.10 вищезгаданого Закону органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
У відповідності до п.46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ревізією дотримання законодавства при встановленні надбавок та доплат, виплаті премій та матеріальних допомог директорам пансіонату та їх заступникам, встановлено, що в 2014 році директору та його заступникам здійснювались виплати, які мають стимулюючий характер, а саме премії.
Наявність факту виявленого порушення законодавства, в частині безпідставної виплати премій директору пансіонату та його заступникам на загальну суму 10051,13 гривень підтверджується відомістю, де містяться дані про виплачену премію директору та його заступникам, підписані головним бухгалтером пансіонату ОСОБА_2 та провідним державним аудитором Управління Тимошенко С.І.
Разом з тим, п. 1.2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про додаткові заходи щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ у 2014 році» від 13.06.2014 № 333 (далі - Розпорядження № 333), з метою збалансування місцевих бюджетів, приведення мережі штатів і контингентів галузей бюджетної сфери до наявних фінансових можливостей місцевих бюджетів, створення реальних умов для своєчасної виплати заробітної плати було заборонено здійснення виплат стимулюючого характеру та необов'язкових доплат працівникам бюджетних установ.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в порушення вимог п. 1.2 Розпорядження № 333, в листопаді 2014 року директору пансіонату та його заступникам було не обґрунтовано нараховано та виплачено одноразову премію, що призвело до безпідставної виплати заробітної плати в листопаді 2014 року на загальну суму 10051,13 гривень.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просив: «Визнати дії посадових осіб Держаудитслужби протиправними та скасувати в пункті 3 вимоги №25-04-14/4240 від 23.06.2017р. безпідставну виплату премій директору Пансіонату та його заступникам на загальну суму 10051,13 гривень».
Однак, під час розгляду даної справи в судовому засіданні, представник позивача не зміг пояснити в чому саме полягає протиправність дій Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.
Разом з тим, з огляду на пункт 3 вимоги №25-04-14/4240 від 23.06.2017 року вбачається: «В порушення вимог п.2.4.5 та п.1.13 Додатку 3 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 № 245, зі змінами, п.12 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерств праці, юстиції та фінансів України від 28.06.1993 № 43, п.1.2 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації «Про додаткові заходи щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ у 2014 році» від 13.06.2014 № 333, протягом періоду, що підлягав ревізії, внаслідок невірного визначення посадових окладів, оплати праці за невідпрацьований час та безпідставної виплати премій зайво нараховано та виплачено заробітної плати, чим завдано збитків Пансіонату на загальну суму- 50415,67 грн. Під час оформлення акта ревізії зазначене порушення частково відшкодовано на суму 2598,00 грн шляхом повернення коштів в касу Пансіонату та відповідного їх перерахування до місцевого бюджету. Станом на 23.06.2017 року не відшкодованими залишились 47817,67 гривень».
Однак, у вказаному пункті вимоги відсутнє посилання на стягнення безпідставної виплати премій директору Пансіонату та його заступникам на загальну суму 10051,13 гривень, а тому вказана вище позовна вимога не могла і не може бути задоволеною.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, Чернігівський геріатричний пансіонат пред'явив вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (№№ 21-40а14, 89а14 відповідно).
З урахуванням всього вище наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, а отже підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чернігівського геріатричного пансіонату - залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Кучма А.Ю.
Безименна Н.В.