Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
03 жовтня 2017 року справа №428/7693/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року у справі № 428/7693/17 за позовом ОСОБА_3 до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції Цибенка Вадима Геннадійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач просив:
визнати протиправними дії інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції Цибенка Вадима Геннадійовича щодо складання постанови про адміністративне правопорушення;
скасувати постанову інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції Цибенка В.Г. серії АР №663418 від 09.07.2017 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн, за порушення ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП;
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що зазначена постанова є незаконною, складена з порушення вимог законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, відповідач під час складання постанови допустив істотні порушення процесуальних прав позивача.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне дослідження судом обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить змінити постанову суду першої інстанції та визнати його невинним у скоєнні адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідачем в порушення вимог ч. 1. ст. 256 КУпАП у постанові не були зазначені прізвища та адреси свідків. До того ж, відповідачем не були в повній та зрозумілій формі роз'яснені права позивача.
Крім того, в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не прийнято до уваги положення ст. 33 КУпАП, через що порушено принцип змагальності та рівності всіх громадян. Також позивачу не було роз'яснено його право на адвоката.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
09 липня 2017 року об 09 год. 20 хв. ОСОБА_3, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії АР №663418 від 09.07.2017 року, в м. Сєвєродонецьку по проспекту Центральний, керуючи транспортним засобом мопедом HONDA SE 50, державний номер НОМЕР_1, перебував без мотошолому, та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.3 «г» та 2.1. «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
На підставі ст. 14 ЗУ "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.13 розділу 2 Правил дорожнього руху України транспортні засоби належать до таких категорій: A1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
За приписами п.п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1КУпАП;
3) про закриття справи (пункт 3 Розділу ІV Інструкції).
Постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі(додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно ст..285 КупАП у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Як вбачається з постанови вона відповідає вищезазначеним приписам: в ній зазначено посадову особу, яка прийняла постанову, дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушенняа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Тому судова колегія приходить до висновку, що відповідач обґрунтовано та законно прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, до матеріалів справи долучено відеодиск DVD-R, який містить відеозапис, підтверджуючий скоєння позивачем правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З зазначеного відеозапису вбачається, що позивач дійсно рухався на мопеді із пасажирами без мотошоломів. Крім того, на вимогу інспектора позивачем не було надано посвідчення водія, натомість він зазначив, що воно знаходиться у нього вдома.
Посилання апелянта, що відповідачем було порушеного його процесуальні також спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що інспектором було роз'яснено позивачу усі його права, разом з тим апелянтом жодних клопотань заявлено не було.
Твердження апелянта, що в постанові не прийнято до уваги положення ст. 33 КУпАП є безпідставним, оскільки зазначена норма не поширюється на випадки накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, про що зазначено у ч. 2 вказаної статті.
Наведене дає підстави для висновку, що інспектор поліції Цибенко В.Г., встановивши в діях позивача порушення Правил дорожнього руху, в межах наданих йому повноважень, правомірно склав оскаржувану постанову та застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення за порушення ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, а відтак правові підстави для визнання незаконною та скасування постанови відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено в ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року у справі № 428/7693/17 - залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року у справі № 428/7693/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
І.А. Васильєва