про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2017 року № 810/3246/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
У силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду юридичною особою або суб'єктом владних повноважень позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1600 гривень.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач просить стягнути з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 10442,52 грн. Вказані вимоги мають очевидний майновий характер, оскільки впливають на склад майна відповідача.
Проте позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від «Про судовий збір» для позовів майнового характеру.
Натомість позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до моменту розгляду справи по суті.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Так, в обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Державна служба України з безпеки на транспорті не має можливості сплатити судовий збір з огляду на відсутність у кошторисі відповідної статті видатків.
Разом з цим, на підтвердження зазначеного клопотання позивачем не надано як кошторису, так і жодних доказів неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та у разі його наявності, неможливості спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення відповідного розподілу тощо.
Суд також наголошує, що відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті не звільняє від обов'язку оплати судових витрат, навіть у випадку прийняття судом рішення на користь позивача.
За таких обставин суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В адміністративному позові зазначено наступну поштову адресу відповідача: АДРЕСА_1.
Однак жодних доказів на підтвердження того, що вказана поштова адреса є місцем проживання відповідача, додані до позовної заяви матеріали не містять.
Суд також зауважує, що у якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви позивачем надано копію квитанції про оплату послуг поштового зв'язку від 22.09.2017. Разом з цим, з вказаної квитанції неможливо встановити особу, якій направлено поштове відправлення; адресу, на яку було здійснене поштове відправлення та його вміст.
Суд зазначає, що належним доказом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал (копія) фіскального чеку; бланк опису вкладення, оформлені відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку».
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
У силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки мають бути усунені у строк до 25 жовтня 2017 року шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має майновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI;
- доказів, що підтверджують факт проживання відповідача за адресою, вказаною у позовній заяві;
- належних доказів надсилання копії позовної заяви відповідачеві.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, - залишити без руху.
2. Позивачеві у строк до 25 жовтня 2017 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.