27 лютого 2017 р. Справа № 804/8712/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сучасні теплові технології" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -
06 грудня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Сучасні теплові технології" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.10.2016 № 0019171302/1044.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що контролюючим органом винесено оскаржуване рішення від 11.10.2016 № 0019171302/1044 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч. 10 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: штрафу у розмірі 396,77 грн. та пені у розмірі 17,85 грн. за період з 21.05.2015 по 29.05.2015. Означене рішення позивач вважає протиправним, оскільки ним було вчасно перераховано кошти в рахунок оплати зобов'язання з єдиного внеску за квітень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2015 №118. За таких обставин, позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.10.2016 № 0019171302/1044.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року відкрито провадження по справі №804/8712/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21 грудня 2016 року. Останнє судове засідання відбулось 27 лютого 2017 року.
У судове засідання 27 лютого 2017 року представник позивача з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання 27 лютого 2017 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2016 на підставі п.2 ч.11, ч.10, ч.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0019171302/1044 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з яким контролюючим органом нараховано Приватному підприємству "Сучасні теплові технології" штраф (20% з 01.01.2015) у розмірі 396,77 грн. та пеню (0,1% від суми недоїмки) у розмірі 17,85 грн. за період з 21.05.2015 по 29.05.2015.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади справляння збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464).
За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 Закону №2464, визначений порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Так, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Згідно з ч.3 ст.9 вказаного Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
За правилами ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідні положення кореспондовані в п.п.7 п.3 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 7 цього пункту, або за результатами звірки стану розрахунків платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань;
За правилами ч. 3 ст. 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
У відповідності до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013 р.).
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013 р.).
За пунктом другим частин10 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п.2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд зазначає, що підставою для застосування адміністративно - господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство "Сучасні теплові технології" 13 травня 2015 року перерахувало через Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» (далі - ПАТ «УПБ») грошові кошти в сумі 1983,85 грн. в рахунок оплати зобов'язання з ЄСВ за квітень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2015 № 118, яке міститься в матеріалах справи. (а.с.8).
Листом від 27 травня 2015 року Приватне підприємство «Сучасні теплові технології» повідомило Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про виконання своїх зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску за квітень 2015 року.
Судом встановлено, що 28 травня 2015 року Національний Банк України відніс ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних.
Національний Банк України 28 серпня 2015 року прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УПБ», про що йдеться в постанові Правління Національного банку України № 562.
Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 28 серпня 2015 року №562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Любові Олександрівні строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.
ПАТ «УПБ» не перерахувало грошові кошти до бюджету, а 25 травня 2015 року повернуло сплачені кошти позивачу в сумі 1983,85 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.05.2015, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи. Окрім того, згідно означеної банківської виписки від 25.05.2015 встановлено, за період з 21.05.2015 по 25.05.2015 залишок коштів на рахунку позивача становив 10275,63 грн.
29.05.2015 позивач повторно сплатив зобов'язання з ЄСВ за квітень 2015 року в сумі 1983,85 грн., про що свідчить звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку №26008050242277 у ПАТ КБ "Приватбанк".
Таким чином, суд приходить до висновку, що строки сплати до бюджету єдиного внеску за квітень 2015 року позивачем не було порушено через те, що неперерахування суми ЄСВ за квітень 2015 року відбулося з вини банку ПАТ «УПБ».
З урахуванням того, що відповідач заперечень проти позову не надав, не довів як суб'єкт владних повноважень факту наявності вини позивача у допущенні несвоєчасної сплати ЄСВ за квітень 2015 року, не довів обґрунтованості винесеного контролюючим органом рішення від 11.10.2016 №0019171302/1044, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Приватного підприємства "Сучасні теплові технології" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11.10.2016 №0019171302/1044.
Стягнути з Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "Сучасні теплові технології" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова