м. Вінниця
27 вересня 2017 р. Справа № 802/1563/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ободівська" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра, контролюючий орган, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ободівська” (далі - ТОВ “Агрофірма “Ободівська”, товариство, відповідач) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4491 від 08.11.2007 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачу видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4491 від 08.11.2007 р. з метою видобування суглинків, придатних в якості сировини для виробництва цегли керамічної марки “125” на термін дванадцять років. Дія дозволу зупинена наказом Держгеонадру України у зв'язку з виявленими порушеннями умов надрокористування, з наданням відповідачу часу щодо вжиття заходів для усунення причин зупинення дії дозволу та повідомлено відповідача про необхідність надати власну позицію (згоду/не згоду) щодо припинення права користування.
Оскільки порушення відповідачем не усунуто, на думку позивача, наявні підстави для анулювання в судовому порядку спеціального дозволу на користування надрами №4491 від 08.11.2007 р. згідно ч. 2 статті 26 Кодексу України про надра.
У судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав клопотання (вх. №20492 від 26.09.2017 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
На думку суду, поданою заявою представник фактично висловив свою згоду на розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності (вх.№20542 від 27.09.2017 р.). При цьому, представником подані заперечення (вх. №20234 від 25.09.2017 р.) в яких вказано, що товариство не визнає позов, вказуючи, що не мало змоги надати необхідні документи перевіряючому, оскільки такі викрадені, що є форс - мажорними обставинами. Також вказав, що перевірка проводиться лише з дозволу КМУ, однак такого дозволу не було. За таких обставин, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наведену норму, заяви представників сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ “Агрофірма “Ободівська” надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4491 від 08.11.2007 р. для видобування суглинків, придатних в якості сировини для виробництва цегли керамічної марки “ 125” на термін дванадцять років. (а.с. 11).
На підставі наказу Державної служби геології та надр України № 194 від 23.06.2016 р., направлення Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №1125-14/06 від 16.09.2016 р. посадовими особами департаменту здійснено виїзд за місцезнаходженням надрокористувача ТОВ “Агрофірма “Ободівська” з метою проведення перевірки надрокористувача.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 06-03/26/2016-53/п (190) від 21.09.2016 року (а.с. 28-34) (далі- акт перевірки) про недопущення до перевірки у зв'язку із викраденням документів для проведення перевірки, що є порушенням ст. ст. 10, 11 ЗУ №877, ст. 24 КМ №132/94, ПКМУ №615.
На підставі акта перевірки позивачем складено припис № 1175-14/06 від 26 вересня 2016 року про усунення у строк до 28 жовтня 2016 року порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
16.12.2016 р. Департаментом державного геологічного контролю сформовано подання № 1629-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4491 від 8.11.2007 р. та 19 грудня 2016 р. наказом Державної служби геології та надр України №489 зупинено дію вказаного дозволу через порушення п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1994 р. №865 та не усуненням такого (порушення).
07.03.2017 р. наказом Державної служби геології та надр України №110 змінено підстави зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, зокрема, вказано наступні порушення ТОВ “Агрофірма “Ободівська””: ст. 24 Кодексу України про надра, ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1994 р. №865.
Листом від 22.03.2017 р. №6458/13/14-17 Держгеонадра України повідомлено відповідача та запропоновано надати інформацію щодо усунення порушень, та у разі ненадання такої (інформації) вказано про розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу.
В подальшому, товариству направлено лист від 28.04.2017 р. №9764/13/14-17 із проханням протягом 15 днів надати власну позицію (згоду/незгоду ) на припинення права користування надрами, який отриманий адресатом про що свідчить рекомендоване повідомлення (а.с.40 зворотній), однак відповіді не дане звернення відповідачем не надано.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з вимогою про припинення права користування нардами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами згідно частини 2 статті 26 Кодексу України про надра.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877-V ).
Частинами першою, другою статті 2 Закону № 877- V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В розумінні частини першої статті 1 Закону № 877- V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Із положень статті 11 Закону № 877- V випливає, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.
Разом з цим, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, здійснюється Кодексом України про надра (далі - КУпН).
Так, відповідно до частини другої статті 24 КУпН, користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано та виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Як встановлено судом підставами для зупинення користування надрами та, відповідно, звернення до суду стало невиконання припису, який винесено через недопущення перевіряючого до перевірки та не проведення державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин, що є порушенням пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994 р. (далі - Постанова № 865).
Отже, підстава звернення з позовом для анулювання дозвільного документа наведена у пункті 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра - “порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр”.
Так, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок №615), який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Згідно пункту 27 Порядку №615, запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються ДКЗ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22 грудня 1994 р. (далі - Положення №615).
Згідно пункту 8 Положення №615, відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки:
початково оцінених ділянок надр;
попередньо оцінених родовищ корисних копалин;
родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння;
родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.
Матеріали, що містять геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин, можуть подаватися ДКЗ відповідно на первинну, повторну та додаткову експертизу.
Повторна експертиза проводиться на родовищах, запаси корисних копалин яких уже затверджувалися ДКЗ раніше, але в результаті подальших геологорозвідувальних робіт, експлуатації чи зміни вимог стандартів їх кількість істотно змінилася (п.19 Положення №615).
Згідно пункту 25 Положення №615, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи наявність порушень, допущених товариством, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтований та підлягає задоволенню, а право відповідача на користування надрами - припиненню шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4491 від 08.11.2007 року.
Окремо щодо доводів, сторони відповідача про заборону проводити перевірку у 2016 році без дозволу Кабінету Міністрів України, то суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
При цьому, така норма відсутня в Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".
Як видно із матеріалів справи перевірка проводилась у вересні 2016 року, в той час, як заборона проводити таку (перевірку ) без дозволу Кабінету Міністрів України діяла протягом серпня - грудня 2014 року.
А отже доводи сторони відповідача про заборону проводити перевірки за відсутності дозволу Кабінету Міністрів України не знайшли свого підтвердження.
Аналізуючи доводи відповідача в частині настання форс - мажорних обставин відповідно до угоди про умови користування надрами, суд зазначає про наступне.
Так зі статті 9 угоди про умови користування надрами від 08.11.2009 р. укладеної між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ТОВ "Агрофірма "Ободівська"" випливає, що невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даною угодою є виправданим та не викликає відповідальності у тому випадку, коли таке невиконання чи неналежне виконання викликано обставинами нездоланної сили - форс -мажор. При цьому, такими (обставинами) вважаються наступні події: війна , воєнні дії, повстання, мобілізація, страйк, епідемія, пожежа, вибухи, природні катастрофи та інші події, що не залежать від волі Сторін.
Отже, як видно форс - мажорні обставини це ті, які викликані непереборною силою, тобто надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною .
До форс-мажорних обставин угодою не віднесено крадіжку документів, окрім того, відповідач не позбавлений права на їх відновлення, а відтак доводи позивача в досліджуваній частині не приймаються до уваги.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що угода про користування надрами від 08.11.2009 р. є невід'ємною частиною спеціального дозволу №4491 від 08.11.2007 р., а не угодою про розподіл продукції в розумінні Кодексу про надра України, Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
Так, згідно частини першої статті 4 Закону України "Про угоди про розподіл продукції", відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Разом з тим, як видно із розділу "Визначень термінів" угоди про умови користування надрами від 08.11.2007 р. , угода про умови користування надрами (угода ) - мається на увазі дана Угода , яка визначає умови, на яких надається зазначена ділянка надр у користування.
При цьому, дана угода не передбачає надання доручень на проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт і зобов'язання виконання доручених робіт за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Отже посилання відповідача на угоду та її умови є безпідставними та не впливають на суть прийнятого рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Припинити право користуванн надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4491 від 08.11. 2007 року виданого ТОВ "Агрофірма "Ободівська"".
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна