28 вересня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Міцнея В.Ф., Литвинюк І.М.
секретар Чубрей І.І.
за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2017 року,
встановила:
В липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Посилалась на те, що 24 серпня 1985 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, який вони зареєстрували у відділі РАЦСу Хотинського районного управління юстиції в Чернівецькій області.
В 2010 році їх шлюб було розірвано. Від шлюбу у них народилося троє дітей. З нею проживає та знаходиться на її утриманні неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначає, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання їхньої доньки і не приймає участі у вихованні, хоча працездатний, працює і спроможний надавати таку допомогу.
Просила стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення донькою повноліття.
В судовому засідання позивачка змінила позовні вимоги просила стягувати аліменти в розмірі 12 000 гривень, оскільки витрачає на доньку 1 200 гривень, щомісячно, на навчання, крім того є значні витрати на одяг та взуття, в зв'язку з високим зростом доньки, а також витрати на комунальні послуги.
Справа № 724/1053/17-ц Провадження №22-ц/794/1087/17 Категорія 50
Головуючий у 1-й інстанції Єфтеньєв О.Г. Доповідач Кулянда М.І.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1, 22 вересня1968 року народження, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, щомісячно, починаючи з 06 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягуваних аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, на утримання доньки ОСОБА_3, у твердій грошовій сумі, в розмірі 6 000 гривень, щомісячно, починаючи з 06 липня 2017 року.
Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Статтею 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину, суд першої інстанції правомірно виходив з їх доведеності та обґрунтованості, з урахуванням майнового стану сторін, розміру їх доходів, стану здоров'я дитини та платника аліментів.
Судом встановлено, що 24 серпня 1985 року сторони зареєстрували шлюб у відділі РАЦСу Хотинського районного управління юстиції в Чернівецькій області.
Від шлюбних відносин у сторін 22 вересня 2000 року народилася донька ОСОБА_3, яка проживає із матір'ю та перебуває на її утриманні.
Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 матеріальної допомоги добровільно на утримання та розвиток доньки не надає.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Оскільки дитина проживає з матір'ю, батько - відповідач по справі, зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на її утримання. Враховуючи, що відповідач ухиляється від надання допомоги на утримання дитини, аліменти підлягають стягненню за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При цьому, за змістом ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено та визнано сторонами, що відповідач отримує щомісячно заробітну плату в розмірі 3 500 гривень, від фермерської діяльності, за рік отримує чистий прибуток не менше 147 000 гривень, у власності відповідача є дві земельні ділянки, два автомобілі та нежитлові будівлі. У власності позивачки знаходяться житлові будинки, квартира та автомобіль, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, в розмірі 3000 гривень. Вказана сума стягуваних аліментів буде відповідати інтересам та потребам дитини, оскільки обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів та на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки відповідач має фінансову можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 3000 гривень, так як на утримання доньки позивачкою витрачаються значні кошти на її розвиток є безпідставними.
При визначені розміру стягуваних аліментів судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи і стягнуто аліменти на утримання дитини, з урахуванням матеріального становища обох сторін, стану здоров'я дитини, а також наявності інших обставин, що мають істотне значення.
В суді апеляційної інстанції, надаючи пояснення, відповідач зазначив, що він створив іншу сім'ю, де народилася дитина, яка перебуває на його утриманні. Вказані обставини не заперечувалися позивачкою.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: В.Ф.Міцней
ОСОБА_4