27 вересня 2017 року м. Харків
Суддя Апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С. за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2017 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Суддею встановлено, що 2 серпня 2017 року о 22.05 год. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Гв. Широнінців 38, в стані алкогольного сп'яніння (нечітке мовлення, різкий запах з порожнин рота, хитка хода, почервоніння обличчя). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проведено за допомогою газоаналізатора Драгер Alkotest 6820, проба позитивна, вміст алкоголю 1,19 проміле. Огляд проведено в присутності двох свідків в установленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9(а) ПДР України та здійснив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Московського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2017 року скасувати, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, зазначає, що суд першої інстанції при винесенні постанови порушив норми процесуального та матеріального права, а встановлені судом факти не відповідають дійсним обставинам по справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує, що 2 серпня 2017 року керуючи автомобілем не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Між тим, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується роздруківкою з газоаналізатору ДрагерAlkotest 6820 (а.с.2) та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), згідно яких результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння позитивний, 1,19 % Проміле.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях зазначили що в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу Драгер Алкотест 6820 за результатами якого встановлено що вміст алкоголю у видихаємому повітрі 1,19 % Проміле.
Доводи ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є необгрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено зі згоди водія ОСОБА_1 та з результатом огляду він був згоден, про що свідчить його підпис в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), а відміток про незгоду ОСОБА_1 з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП.
Крім того, з протоколом про адміністративне правопорушення та з роздруківкою газоаналізатору ДрагерAlkotest 6820 ОСОБА_1 був ознайомлений під розпис.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що працівником поліції не було запропоновано йому надати письмові пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.
Дане посилання є хибним, оскільки відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4, 5) в їх присутності ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки.
Відповідно до рапорту інспектора поліції ОСОБА_4 (а.с.6) автомобіль залишився на парковці по вул. Гв. Широнінців, 38, що узгоджується з положенням ч.3 ст. 265-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2017, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_5