Провадження № 22ц/790/3352/17 Головуючий 1 інст. - Григор'єв Б.П.
Справа № 641/8631/15-ц
Категорія: право власності Доповідач - Котелевець А.В.
26 вересня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Швецової Л.А.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління освіти Адміністрації Комінтернівського району м. Харкова, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Адміністрація Комінтернівського району м. Харкова, про визнання розпорядження, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу недійсними, скасування реєстрації права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення та стягнення комунальних послуг за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року,
В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління освіти Адміністрації Комінтернівського району м. Харкова, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Адміністрація Комінтернівського району м. Харкова, про визнання розпорядження, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу недійсними, скасування реєстрації права власності.
На обгрунтування вимог, з урахуванням уточнень, позивач вказала, що в 1989 році їй, як вчителю початкових класів середньої шкоди № 44 Комінтернівського району м. Харкова, на підставі ордеру надали кімнату № АДРЕСА_1. До листопада 2008 року вона проживала в цій кімнаті без реєстрації та вносила плату за комунальні послуги шляхом утримання із заробітної плати. В листопаді 2008 року вона була зареєстрована в спірній кімнаті та уклала договір на надання комунальних послуг з Харківобленерго.
В 2013 році вона разом з іншими мешканцями кімнат № 157, 160, 166, 167, 168, 170, 242 звернулася до Департаменту освіти Харківської міської ради з проханням змінити правовий статус кімнат на комунальні квартирі. Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» листом від 17 лютого 20155 року № 3030/2/07-05 повідомило, що кімнати № 157, 160, 166, 167, 168, 170, 242 в гуртожитку АДРЕСА_1 на обслуговування КП «Жилкомсервічс» не передавались, а кімната № 209 в цьому гуртожитку на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07 лютого 2007 року № 39 виключена з числа гуртожитку.
В 2015 році в процесі підготовки документів, необхідних для зміни правового статусу вказаних кімнат зьясувалося, що в Архівному відділі Харківської міської ради рішення виконавчого комінету Харківської міської ради про виключення кімнат № 157, 160, 166, 167, 168, 170, 209, 242 із вказаного гуртожитку відсутнє; при цьому в кімнаті № 209, власником якої є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3 08 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Я.М. за реєстровим № 2149, ніхто не зареєстрований.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не проживала в спірній кімнаті з моменту її заселення, крім того в Свідоцтво про приватизацію включені приміщення коридору площею 10,8 кв. м. та 10,2 кв. м., кухня площею 13,3 кв. м., душеві кімнати площею 2.1, кв. м. і 2,0 . кв. м., просила задовольнити позов та визнати недійсними: рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 203-14 від 19 серпня 2008 року про визнання ОСОБА_3 наймачем квартири № 209 житловою площею 12,5 кв. м. в будинку № АДРЕСА_1; розпорядження відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради від 11 вересня 2008 року № 4749; Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; Договір купівлі-продажу, нотаріально посвідчений 08 липня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Я.М. за реєстровим № 2149; скасувати реєстрацію права власності в реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на дане житло.
В вересні 2015 року ОСОБА_5 звернувся у суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виселення.
На обгрунтування позову вказав, що він є власником квартири № 209 в будинку готельного типу № АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири у будинку готельного типу, укладеного 09 липня 2009 року з ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Троян Я.М. за реєстровим № 2149. Посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем цього майна, просив виселити ОСОБА_1 з вказаного житла та стягнути заборгованість по сплаті комунальних послуг.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2015 року позови об'єднані в одне провадження (а. с. 122 т. 1).
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсними: рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 203-14 від 19 серпня 2008 року про визнання ОСОБА_3 наймачем квартири № 209 житловою площею 12,5 кв. м. в будинку № АДРЕСА_1; розпорядження відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради від 11 вересня 2008 року № 4749; Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині та зустрічного позову ОСОБА_5 - відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні її позову, ухвалити в цій частині нове рішення про визнання Договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 08 липня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Троян Я.М. за реєстровим № 2149, недійсним та скасування реєстрацію права власності в реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на вказане житло.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвали нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та про задоволення зустрічного позову. Зокрема зазначає, що він є добросовісним набувачем спірного житла.
Інші сторони рішення суду першої інстанції не оскаржили, своїх заперечень на апеляційні скарги не надали.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 128 Житлового кодексу Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Стаття 129 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Пунктом 10 Примірного положення про гуртожитки передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.
Отже, ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише на вільну жилу площу за спільним рішенням адміністрації та відповідного профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення або оспорювання.
За приписами частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
У відповідності до цивільного законодавства особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235 ЦК України).
Спірною є житлова площа № 209 в гуртожитку № АДРЕСА_1.
Гуртожиток № АДРЕСА_1 перебував на праві повного господарського відання та балансі Відкритого акціонерного товариства «Харківський домобудівельний комбінат № 1» (далі - ВАТ «ХДСК-1»).
В 1989 році ОСОБА_1, як вчителю початкових класів середньої шкоди № 44 Комінтернівського району м. Харкова, на підставі ордеру надано дозвіл на заселення в гуртожиток, що розташований по АДРЕСА_1, без зазначення кімнати.
З часу видачу ордеру позивач проживає в кімнаті № 209 та сплачує комунальні послуги. Однак була зареєстрована в цій кімнаті лише 25 листопада 2008 року, оскільки у період з 01 червня 1992 року по 27 листопада 2008 року на це житло було відкрито особовий рахунок № 2306080 на ім'я ОСОБА_6.
На підставі спільного рішення Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради та районного комітету профспілкової організації працівників освіти та науки від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 визнана наймачем житлової кімнати № 209 в будинку № АДРЕСА_1
Матеріали справи свідчать, що постановою Господарського суду Харківської області від 11 травня 2004 року ВАТ «ХДСК-1» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Рішеннями Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07 лютого 2007 року № 39, від 19 серпня 2008 року № 203-14 з числа гуртожитку виключено приміщення 1-3 під'їзду у будинку № АДРЕСА_1, ліквідатор ВАТ «ХДСК-1» зобов'язаний закріпити за мешканцями займану ними площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку; житлова площа кімнати № 209 в будинку № АДРЕСА_1 закріплена за ОСОБА_3
При цьому кімната № 209 в гуртожитку № АДРЕСА_1 не була виключена з переліку гуртожитків. В списку осіб, за якими повинні були закріпити площу, переданому на розгляд районної комісії по житловим справам Виконавчого комітету Комінтернівського району м. Харкова, прізвище ОСОБА_3 відсутнє.
На підставі Розпорядження Відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 11 вересня 2008 року № 4749П2 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житло за реєстраційним № 3-08-294562П2.
За адресою спірної кімнати ОСОБА_3 була зареєстрована з 29 серпня 2008 року по 01 липня 2009 року.
08 липня 2009 року укладено Договір купівлі-продажу квартири у будинку готельного типу, відповідно до умов якого продавець - ОСОБА_3 передає у власність, а покупець - ОСОБА_2 приймає у власність квартиру № 209 у будинку готельного типу № АДРЕСА_1. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстровим № 2149. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 24 липня 2009 року (а. с. 12, 15, 17-19, 24-27, 132, 140, 144,147, 188-189 т. 1).
Встановивши, що законним правом на проживання у спірній кімнаті гуртожитку наділена лише ОСОБА_1, яка фактично проживає в спірній кімнаті та сплачує комунальні послуги, а ОСОБА_3 фактично не проживала в цьому житлі та не мала права на приватизацію, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 203-14 від 19 серпня 2008 року про визнання ОСОБА_3 наймачем квартири № 209 житловою площею 12,5 кв. м. в будинку № АДРЕСА_1; розпорядження відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради від 11 вересня 2008 року № 4749; Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та відмову в задоволені зустрічного позову.
Справа розглянута в межах заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо припинення права користування ОСОБА_1 та стягнення комунальних послуг не грунтуються на законі з огляду на законність набуття права на заселення в кімнату № 209 в гуртожитку № АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-У1 (з наступними змінами) «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1878-У1).
Так, згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 1878-У1 державна реєстрація прав є обов'язковою.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме - зокрема, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітуту); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (пункти 1 і 2 частини 1 ст. 4 Закону № 1878У1).
Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав (пункт 2 частини 2 статті 9 Закону № 1878-У1).
За приписами пункту 5 частини 1 статті 19 Закону № 1878-У1 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що підстав для скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірне житло немає. Такі записи підлягають скасуванню на підставі рішення суду відповідним органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Доводи апеляційної скарги про визнання Договору купівлі-продажу недійсним також не можуть бути прийняті до уваги. Ухвалення судом рішення про недійсність рішення Виконавчого комітету Комінтернівської районної в м. Харкові ради № 203-14 від 19 серпня 2008 року, розпорядження Відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна і приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради від 11 вересня 2008 року № 4749 та Свідоцтва про право власності, на підставі яких ОСОБА_3 отримала право на приватизацію квартири АДРЕСА_1, не спростовують правомірності набуття права користування цим житлом ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді Р.М.Підубний
Л.А.Швецова