Справа № 761/28499/17
Провадження № 1-кс/761/18074/2017
17 серпня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 078 71 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Обґрунтовуючи скаргу, заявник зазначила, що 02.08.2017 вона, діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві з клопотанням про допуск її до кримінального провадження у якості захисника та надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.
Водночас, на день звернення зі скаргою до слідчого судді клопотання заявника не розглянуте, що на думку останньої, свідчить про бездіяльність слідчого. У зв'язку з цим заявник просила зобов'язати слідчого розглянути її клопотання від 02.09.2017.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України визначено, що бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування, полягає, серед іншого, у нездійсненні ним інших процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк.
У силу статті 220 КПК, на яку посилається заявник, слідчий зобов'язаний розглянути клопотання про виконання будь-яких процесуальних дій у строк не більше трьох днів з моменту подання.
Водночас, вказаною нормою визначено, що з таким клопотанням уповноважені звернутись представники сторони захисту (обвинувачений та його захисник чи законний представник), а також потерпілий, його представник, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, бездіяльність слідчого органу досудового розслідування щодо невиконання останнім дій, які він зобов'язаний вчинити у встановлений КПК строк, може бути оскаржена визначеним вище колом осіб, який розширеному тлумаченню не підлягає.
У той же час, як витікає зі скарги, гр. ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 , є свідком у вказаному вище кримінальному провадженні. Тобто, останні не мають необхідного процесуального статусу та у силу ст. 220 КПК не наділені правом на звернення до слідчого з клопотанням про здійснення певних процесуальних дій. Отже, надходження такого клопотання не покладає на слідчого обов'язку щодо його розгляду.
Враховуючи, що заявник та особа, в інтересах якої вона діє, не уповноважені на звернення до слідчого з таким клопотанням, у силу ст. 303 КПК такі особи не мають права на оскарження бездіяльності слідчого.
Приймаючи до уваги, що у силу ст. 26 КПК слідчий суддя розглядає лише ті питання, які винесені на розгляд сторонами кримінального провадження, до яких відповідно до п. 19 ст. 3 КПК ініціатор клопотання не відноситься, слідчий суддя дійшов висновку, що зі скаргою звернулась особа, яка такого права не має.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК вищевказане є підставою для повернення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 26, 55, 56, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва упродовж п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання такою особою копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1