Справа №295/11006/17
1-кс/295/4266/17
28.09.2017 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017060020004579 від 28.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в силу ст. 89 КК України підозрюваний раніше не судимий, однак 30.06.2017 направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017060170000590 за ч. 3 ст. 185 КК України відносно останнього до Житомирського районного суду Житомирської області, на шлях виправлення не став, для себе належних висновків не зробив та знову вчинив умисні, корисливі злочини за наступних обставин.
Так, 27.08.2017 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на розі вулиць Ціолковського - Кибальчича в м. Житомирі помітив раніше невідому йому дівчину, яка йшла та розмовляла по мобільному телефону через навушники при цьому мобільний телефон тримала перед собою в правій руці.
В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_5 підійшовши до ОСОБА_6 з лівої сторони, шляхом ривка вирвав мобільний телефон торгівельної марки «Lenovo А7000» в корпусі білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 з її руки, після чого, утримуючи викрадене майно, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 відкрито заволодів чужим майном, а саме мобільним телефоном торгівельної марки «Lenovo А7000» в корпусі білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , чим заподіяв останній матеріальної шкоди на суму 4948 грн. 68 коп.
Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіжі), вчиненому повторно, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий вказав, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років.
На даний час в ході досудового розслідування встановлено, що за віком ОСОБА_5 не є особою похилого віку, за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування, не працює, що свідчить про скрутне матеріальне становище останнього, не навчається.
Незважаючи на те, що згідно ст. 181 КПК України домашній арешт є достатнім запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи за межами житла буде переховуватись від органів досудового розслідування, вчинить інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просив замість цілодобового застосувати на певний період часу, оскільки підозрюваний повністю визнає свою вину, щиро кається, неофіційно працевлаштований, працює на будівництві та має намір заробити кошти для відшкодування витрат потерпілій.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, враховуючи обставини, перелічені в ст.178 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором разом із слідчим було доведено наявність ризику, який дає достатні підстави слідчому судді припустити, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, позицію самого ОСОБА_5 стосовно обрання відносно нього запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне частково задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 , строком до 26 листопада 2017 року.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , залишати місце постійного проживання будинок АДРЕСА_1 , із 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, протягом строку тримання під домашнім арештом без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокуратури;
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме за викликом;
не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя