Справа № 464/4638/17
пр.№ 2-а/464/316/17
28 вересня 2017 року Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Гаврилишин О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0567/209171003/17 від 26 червня 2017 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.02.2017 працівником митного посту «Грушів» Львівської митниці ДФС України відносно нього складено протокол № 0567/209171003/17 за ч.3 ст. 470 МК України. На підставі даного протоколу начальником Управління протидії митним правопорушенням Скоромним Я.І. прийнято постанову № 0567/209171003/17 від 26 червня 2017 року, згідно якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що 21.02.2017 близько 19.37 год. він на автомобілі «MITSUBISHI», реєстраційний номер НОМЕР_2, в'їхав в зону митного контролю митного посту «Грушів» Львівської митниці, прямуючи з України в Республіку Польща у службову поїздку, обравши під час проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор». Під час проходження митного контролю, відповідно до ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України виявилось, що даний транспортний засіб ще 03.02.2017 був ввезений в режимі «транзит», призначення «особисте користування», через митний пост «Грушів» Львівської митниці, зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 21.02.2017 не вивозився та у інший режим не поміщений. Зазначає, що вибір будь-якого митного режиму здійснюється виключно шляхом цілеспрямованого волевиявлення декларанта, зокрема шляхом подання ним митної декларації або прирівняного до неї документа, після чого така особа приймає на себе зобов'язання дотримуватись умов такого митного режиму й при цьому митні органи не наділені правом обирати будь-який митний режим. Зазначає, що відповідачем у постанові не наведено жодних доказів подання ним митної декларації або будь-якого іншого документа щодо поміщення ввезеного автомобіля у митний режим «транзит», а також доказів ознайомлення позивача із обранням митницею саме режиму «транзит», що означає протиправність застосування ст.95 МК України, за порушення яких передбачена відповідальність ст.470 МК України. Стверджує, що ввезений позивачем транспортний засіб має комерційне призначення та повинен перебувати у митному режимі як "тимчасове ввезення, а не "транзит". Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився. Від представника позивача ОСОБА_5 (згідно довіреності від 15.12.2016) надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позов підтримує у повному обсязі та просить такий задоволити.
Представник відповідача Львівської митниці Державної фіскальної служби України у судове засідання не прибув, подав суду письмові заперечення, які долучені судом до матеріалів справи. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 21.02.2017 близько 19.37 год. ОСОБА_1, слідуючи з України в Республіку Польша через митний пост "Грушів", в якості водія автомобіля «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в"їхав в зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами зеленого кольору "зелений коридор".
Згідно обставин справи в ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України виявлено, що 03.02.2017 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «транзит».
Одночасно встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 21.02.2017.
Встановлено, що 21.02.2017 головним державним інспектором ВМО №3м/п «Грушів» Львівської митниці МФС складено протокол №0567/209171003/17 про порушення митних правил.
На підставі вказаного протоколу 26.06.2017 в.о. заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Я.І. винесено постанову №0567/209171003/17 у справі про порушення митних правил, якою позивач ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні митних правил, вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - п'ять діб.
Пропуск ввезеного 03.02.2017 громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
У відповідності до ст.ст. 90, 93, 102 МК України та розділу І п. 4 наказу ДМСУ від 17.11.05 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», вищевказаний автомобіль перебуває під митним контролем та до його переміщення повинні виконуватися наступні вимоги, а саме: перебувати у незмінному стані, крім природних змін; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави у розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезені таких транспортних засобів з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Що стосується поняття транспортного засобу комерційного призначення та факту неможливості належності автомобіля марки «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 до такого, слід звернути увагу, що вказаний транспортний засіб пропущено смугою руху «зелений коридор», яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 366 Митного кодексу України (далі - МК України), призначена для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до ч. 4 ст. 366 МК України громадяни самостійно обирають один з двох каналів для проходження митного контролю.
Згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.
Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки автомобіля марки «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України.
Згідно з ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, згідно із нормами МК України, транспортні засоби особистого користування входять в категорію товари, а переміщення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється із дотриманням строків передбачених статтею 95 Кодексу (для автомобільного транспорту 10 - діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб)) та за порушення яких встановлена відповідальність згідно зі статтею 470 Кодексу.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим твердження представника відповідача про те, що транспортні засоби комерційного призначення не належать до товарів та не можуть бути пропущеними смугою руху «зелений коридор». В даному випадку автомобіль переміщувався саме смугою руху «зелений коридор».
В позовній заяві позивач покликається на те, що вказаний ТЗ ввезений на митну територію України в митному режимі «тимчасового ввезення» і що автомобіль марки «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 є транспортним засобом комерційного призначення.
Відповідно до ч.1 ст.105 Митного кодексу України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами помішуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
Частиною 1 ст.189 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Згідно із п.59 ч.1 ст.4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Водночас, згідно з пунктом 60 статті 4 Кодексу транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 1 Додатку С до Конвенції встановлено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.
Згідно статті 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття «особа» означає юридичну та фізичну особу. У зв'язку з цим, особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб.
З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу.
Проте, позивачем не було подано митному органу жодних документів, які б підтвердили платне перевезення ним осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Відповідно до гл.1 ст.1 Додатку А Стамбульської конвенції "Документ на тимчасове ввезення" означає міжнародний митний документ, що приймається як митна декларація і дозволяє ідентифікувати товари (у тому числі транспортні засоби) та містить міжнародну чинну гарантію на покриття ввізного мита і податків.
"Книжка АТА" означає як документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення товарів, за винятком транспортних засобів.
"Книжка CPD" означає як документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів.
Отже, тимчасове ввезення громадянами України транспортних засобів можливе з застосуванням міжнародного митного документа (книжка А.Т.А., або книжка C.P.D.), що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів або надання фінансової гарантії, передбаченому розділом X Митного кодексу України. З огляду на викладене, позивач, посилаючись на ч.4 ст.94 МК України погоджується про необхідність подання документів (книжка А.Т.А., або книжка C.P.D.), що використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту.
Така ж позиція передбачена Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (далі - Положення), яким визначено вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств.
Пунктом 1 розділу II Особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 р. за № 1669/21981 передбачено, що для митного оформлення товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, митному органу подаються МД, книжка А.Т.А. або інший документ, передбачений законодавством України з питань державної митної справи.
Статтею 5 розділу 1 «Пасажири» глави 3 «Транспортні документи» зазначеної Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника, а також міститись зазначення про те, що договір підпадає під дію цієї Конвенції навіть при наявності будь-яких обумов, що цьому суперечать.
З аналізу викладених законодавчих вимог слідує, що факт переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон підтверджується конкретними документами, передбаченими нормами міжнародного та національного законодавства.
Жодних документів, які підтверджували б комерційне використання автомобіля «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме, платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, позивачем не надано.
Таким чином, ввезений позивачем транспортний засіб є транспортним засобом особистого користування та відповідає всім вимогам такого, наведеним вище. Питання ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України врегульовано ст. 381 МК України.
В своєму позові позивач зазначає, що для проходження митних формальностей, з його слів, було подано: контракт № 1 від 27.09.2016, агентський договір № 01-17/07/15, розпорядження на службову поїздку за межі країни № 01-16/07/16, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Суд, звертає увагу на те, що при переміщенні транспортного засобу комерційного призначення в митному режимі тимчасового ввезення, відповідальна особа повинна була вчинити сукупність дій з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (митні формальності), а саме:- слідувати смугою руху «червоний коридор»; -письмово задекларувати транспортний засіб; -надати товаросупровідні документи та фінансові заходи гарантування, передбачені розділом X МК України, або міжнародний митний документ, як це передбачено у положеннях Міжнародної Конвенції про тимчасове ввезення. Проте такого вчинено не було.
В даному випадку транспортний засіб марки «MITSUBISHI», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, як стверджує позивач, є комерційним, а отже повинен використовуватися для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного, платне або безоплатне перевезення вантажів, і в такому випадку позивач повинен був переміщуватись смугою руху «червоний коридор», зобов'язаний був письмово задекларувати транспортний засіб, надати товаросупровідні документи та фінансові заходи гарантування, передбачені розділом X МК України, або міжнародний митний документ, як це передбачено у положеннях Міжнародної Конвенції про тимчасове ввезення».
З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу.
Наведена позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 у справі № К/800/36951/13, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 у справі №К/800/37473/13 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2015, які набрали законної сили.
Згідно із ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Однак гр. ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до завершення строку транзиту не звертався.
Враховуючи зазначені обставини, а також відсутність належних доказів в підтвердження позовних вимог, суд вважає, що факт порушення позивачем митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України встановлений та доведений, а тому заступником начальника Львівської митниці ДФС правомірно винесено постанову про притягнення до відповідальності, стягнення на позивача накладено в межах санкції ч.4 ст.470 Митного кодексу України, порушень при фіксації правопорушення чи прийнятті постанови, які б свідчили про незаконність постанови, судом не встановлено, а тому, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та безпідставність заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 90, 95, 102, 192, 458, 467, 470, 487, 522-527, 529 МК України та ст.ст. 9, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.11, 70, 159-163, 171-2 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 26.06.2017 № 0567/209171003/17 - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 10 днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова.
Суддя О.Ю.Горбань