Провадження №1-кп/447/223/17
Справа №447/1701/17
27.09.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12017140250000549 від 08.07.2017 року, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербіж Миколаївського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 345 ч. 2 КК України,
08 липня 2017 року, близько 13 години 10 хвилин, ОСОБА_4 . перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки ЗАЗ «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 . на дорозі по вул. Шевченка в с. Вербіж Миколаївського району Львівської області, про що 08.07.2017 в чергову частину Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції надійшло повідомлення від невідомої особи, був помічений поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівської області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області сержантом поліції ОСОБА_7 та інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_8 , які в цей час здійснювали патрулювання та забезпечували охорону публічного порядку на території Миколаївського району Львівської області. Так, з метою зупинки вказаного транспортного засобу, що рухався в напрямку с. Ричагів Миколаївського району, працівником поліції ОСОБА_6 , який вийшов з службового автомобіля патрульної поліції «Рено-Кенго», д.н. НОМЕР_2 , на якому ніс патрулювання, було зроблено водієві ОСОБА_4 жест диском з червоним світлоповертачем про зупинку даною транспортного засобу на який водій ОСОБА_4 відреагував та зупинив вищевказаний автомобіль ЗАЗ «Славута», д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, з правого боку даної автодороги. В цей час, ОСОБА_6 , будучи при виконанні службових обов'язків щодо охорони публічного порядку, відповідно до ст. ст. 2. 23 Закону України «Про національну поліцію», знаходячись у форменому одязі, представився водієві ОСОБА_4 , вказавши своє спеціальне звання, прізвище ім'я та по батькові, назвав водієві причину зупинки його транспортного засобу та попросив пред'явити документи: свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та посвідчення водія даного громадянина, на що водій ОСОБА_4 , вийшов з свого автомобіля, надав свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, однак, щоб уникнути покарання, так як керував автомобілем без посвідчення водія, вказав, що даний документ він загубив та запропонував поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відпустити його. Далі, на вимогу поліцейського ОСОБА_6 пройти тест на спеціальному технічному засобі «Драгер» чи проїхати з поліцейськими в найблищий медичний заклад для проведення медичного огляду на факт вживання алкоголю, водій ОСОБА_4 в категоричній та грубій формі відмовився виконувати вказані законні вимоги поліцейських. З метою уникнути покарання за вчинення правопорушення, водій ОСОБА_4 не реагував на усні вимоги поліцейських, а при спробі провести його до службового автомобіля поліції та посадити водія в службовий автомобіль для доставки в медичний заклад, ОСОБА_4 , діючи умисно, та з метою уникнення затримання, усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи, що перед ним працівник поліції, вчинив опір та активну фізичну протидію поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , під час чого, утримуючи у кулаці правої руки пластмасову чорну ручку для відкривання капоту, яку він попередньо відламав у салоні свого автомобіля, наніс один удар цією рукою в ділянку носа поліцейському ОСОБА_6 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа та струсу головного мозку, які відповідно до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, чим порушив діяльність працівника правоохоронного органу в його особі та проявив неповагу до органів державної влади. Після цього, по приїзду ще одного екіпажу патрульної поліції СРПП №2 у складі інспектора ОСОБА_9 та поліцейського ОСОБА_10 патрульними поліцейськими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким ОСОБА_4 продовжував чинити фізичний опір, було затримано водія ОСОБА_4 та доставлено в Миколаївську КЦРЛ для медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та в Миколаївське ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області для складання процесуальних документів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронному органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В ході досудового розслідування між ОСОБА_4 та прокурором Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому надані повноваження процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12017140250000549 було укладено угоду про визнання винуватості від 28.07.2017 року, котра знаходиться в матеріалах кримінального провадження №447/1701/17-к , та згідно якої ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 345 ч.2 КК України, обставини якого викладено в оголошеній йому підозрі.
При виконанні умов передбачених угодою, ОСОБА_4 погоджується на призначення йому покарання судом за вчинення злочину передбаченого, ч. 2 ст. 345 КК України, у виді 3 (трьох ) років обмеження волі.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням , встановивши іспитовий термін 1 (один) рік.
У відповідності до вимог ст..76 КК України покласти ОСОБА_4 такі обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В судовому засіданні учасники судового процесу підтримали підписану ними угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угоду про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
У ст. 472 КПК України визначенні основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Враховуючи викладене, суд, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості, умови якої відповідають вимогам КПК та КК України. Вказана угода укладена сторонами добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 345 КК України.
При призначені покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, а тому вважає за доцільне обрати обвинуваченому покарання узгоджене сторонами угоди.
Керуючись ст.ст. 370,373,374,475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 28.07.2017 року між ОСОБА_4 та прокурором Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ., якому надані повноваження процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12017140250000549 від 08.07.2017 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років обмеження волі.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням , встановивши іспитовий термін 1 (один) рік.
У відповідності до вимог ст..76 КК України покласти ОСОБА_4 такі обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт майна, а саме пластикової ручки, що схожа на важіль для відкривання капота, який був накладений ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 11.07.2017 року.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку передбаченому ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1