"27" вересня 2017 р. Справа № 926/2733/16
За позовом публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”, м. Чернівці
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1) товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, м. Чернівці,
2) Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, м. Чернівці,
3) департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці,
4) публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ,
про стягнення заборгованості в сумі 116034528,93 грн.
Суддя Ковальчук Т. І.
За участю представників:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 6-77 від 10.01.2017 р.
Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 007Др-48-1216 від 29.12.2016 р., ОСОБА_3, дов. № 007Др-47-1216
Третіх осіб:
1) не з'явився
2) ОСОБА_4, дов. № 5 від 03.01.2017 р.
3) не з'явився
4) ОСОБА_5, дов. № 14-65 від 14.04.2017 р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 30534306,47 грн. заборгованості по розрахунках за надані послуги балансування обсягів природного газу, в тому числі 25513959,07 грн. основного боргу, 2732190,57 грн. пені, 1640529,10 грн. штрафу, 234253,05 грн. 3% річних та 413374,68 грн. інфляційних втрат.
Провадження у справі порушено ухвалою від 06.09.2016 р. (суддя Бутирський А.А.).
Ухвалою від 26.10.2016 р. прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог до розміру 34745269,95 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Бутирського А.А. у відпустці згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2016 р. справу № 926/2733/16 передано до провадження судді Миронюку С.О.
Ухвалою від 22.11.2016 р. до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 р. залишено без розгляду заяву позивача від 15.12.2016 р. про збільшення розміру позовних вимог, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ПАТ “Укртрансгаз”, рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. частково задоволено касаційну скаргу ПАТ “Укртрансгаз”, рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2016 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2017 р. справу № 926/2733/16 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 14.07.2017 р. прийнято до розгляду заяву ПАТ “Укртрансгаз” від 15.12.2016 р. про збільшення позовних вимог, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2017 р. за участю представників сторін, позивача зобов'язано надати додаткові письмові пояснення, докази та розрахунки, провести звірку розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду. Відповідача зобов'язано надати письмові пояснення на позов з урахуванням необхідності з'ясування обставин, зазначених у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2017 р. у даній справі.
Ухвалою від 25.07.2017 р. задоволено клопотання позивача про участь у справі в режимі відеоконференції, ухвалено провести призначене на 01.08.2017 року судове засідання в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Київському апеляційному господарському суду.
28.07.2017 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення і розрахунок основного боргу (т.с. 3, а.с. 16).
Третя особа ПАТ НАК “Нафтогаз України” надіслала до суду письмові пояснення від 29.07.2017 р. (т.с. 3, а.с. 17-20).
Ухвалою від 01.08.2017 р. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.08.2017 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 07.09.2017 р. у режимі відеоконференції з Київським апеляційним господарським судом, сторони і третю особу ГУ Державної казначейської служби України в Чернівецькій області зобов'язано надати додаткові документи.
Після відкладення розгляду справи ухвалою від 01.08.2017 р. від позивача до суду надійшли додаткові документи, від відповідача - письмові пояснення по справі від 01.09.2017 р. Представник третьої особи ГУ Державної казначейської служби України в Чернівецькій області в судовому засіданні 07.09.2017 р. подав для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень про здійснення розрахунків між учасниками спору на підставі спільних протокольних рішень.
Ухвалою від 07.09.2017 р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотанням представника позивача, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 27.09.2017 р. та ухвалено провести його у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручити Київському апеляційному господарському суду.
Позовні вимоги ПАТ “Укртрансгаз” обгрунтовані тим, що на порушення укладеного між сторонами спору умов договору транспортування природного газу № НОМЕР_1 від 17.12.2015 р. відповідач не оплатив позивачеві надані в лютому, березні, травні та червні 2016 року послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 25513959,07 грн., у зв'язку з чим відповідно до договору, ст. 625 ЦК України і ч. 2 ст. 231 ГК України позивачем нараховано також пеню за прострочення грошового зобов'язання, 3% річних, інфляційні втрати і 7% штрафу за прострочення зобов'язання понад 30 днів у заявлених до стягнення сумах.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав, вказавши наступне:
- на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 р. для погашення основної заборгованості перед позивачем сторонами було підписано низку спільних протокольних рішень про організацію розрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України і відповідач до порушення судом провадження у справі повністю розрахувався з позивачем по основному боргу;
- вимоги про стягнення 7% штрафу не ґрунтуються на законі, оскільки такий штраф відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України застосовується до не грошового зобов'язання;
- для стягнення пені і компенсаційних платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, підстав немає у зв'язку з тим, що уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків;
- на суму заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу, яка була погашена у відповідності до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 р., штрафні санкції, інфляційні втрати і 3% річних не нараховуються;
- грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються нормами адміністративного, зокрема, бюджетного законодавства і застосування цих норм та їх чинність не залежить від того, чи передбачили це сторони в договорі;
- специфіка послуг газопостачальних/газорозподільних підприємств з продажу природного газу соціально-захищеному споживачеві полягає, зокрема, в необхідності газорозподільних підприємств придбавати природний газ у ПАТ “НАК “Нафтогаз України” та замовляти у оператора ГТС послугу транспортування необхідного обсягу газу через газотранспортну систему до меж газорозподільної мережі. При цьому, регламентована законодавством процедура фінансування пільг/субсидій на оплату послуг газопостачання за рахунок бюджетних коштів в частині оформлення документів для проведення взаєморозрахунків між всіма суб'єктами, задіяними у формуванні послуги газопостачання, є непередбачуваною в часі і її довготривалість приводить до виникнення збитків газорозподільних/газопостачальних підприємств у вигляді заходів фінансової відповідальності (пені, штрафи, річні, інфляційні), яку застосовує ПАТ “Укртрансгаз”, у той же час газорозподільні/газопостачальні підприємства, яким є відповідач, не мають права нараховувати споживачам та державі штрафні санкції за несвоєчасну оплату пільгової/субсидованої частини послуги. Наведене, стверджує відповідач у відзиві, свідчить про відсутність його вини у не проведенні розрахунків з позивачем у спірній частині та виключає притягнення його до відповідальності (т.с. 1, а.с. 96-103).
24.10.2016 р. позивач надав письмові заперечення на відзив ПАТ “Чернівцігаз”, в яких:
- зазначив, що розрахунки, які здійснюються у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., є одним із способів виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, змін в частині умов виконання грошових зобов'язань сторони до договору не вносили, не визначали, що в частині оплати послуг балансування обсягів природного газу така здійснюється виключно шляхом оформлення спільних протокольних рішень, на даний час вартість цих послуг відповідачем не оплачена;
- обгрунтував підстави для стягнення штрафу в розмірі 7% як додаткової санкції, яка застосовується відповідно до положень ст. 231 ГК України за порушення зобов'язання, в якому хоча б одна сторона - в даному випадку позивач, належить до державного сектора економіки (т.с. 1, а.с. 164-169).
У поясненнях по справі від 01.09.2017 р. відповідач додатково пояснив, що:
- оформлення та підписання в конкретному випадку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків згідно з постановою КМУ від 11.01.2005 р. № 20 слід вважати елементами оформлення розрахунків за державні кошти, в силу чого порядок і строки проведення розрахунків за транспортування природного газу були змінені, наслідком чого є відсутність правових підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій відповідачеві;
- незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюється відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови чи ні;
- для застосування санкцій, передбачених договором на транспортування природного газу за порушення грошового зобов'язання необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків встановлених спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду справи;
- відповідач чітко виконував положення спільних протокольних рішень та належним чином провів з позивачем розрахунки на суму 32238830,05 грн., відтак на цю суму не можуть нараховуватися штрафні санкції, інфляційні та 3% річних (т.с. 3, а.с. 37-39).
Третя особа ТОВ “Чернівцігаз Збут” надало письмові пояснення у справі від 06.12.2016 р., в яких вважає позовні вимоги неправомірними з огляду на те, що ПАТ НАК “Нафтогаз України”, тривалий час не підписуючи спільні протокольні рішення про проведення взаєморозрахунків, унеможливило їх своєчасне проведення (т.с. 2, а.с. 34-35).
Третя особа ПАТ НАК “Нафтогаз України” надало письмові пояснення у справі від 16.12.2016 р. та від 28.07.2017 р., в яких просила взяти до уваги, що згідно з Кодексом газотранспортної системи оператор ГТС надає послуги транспортування природного газу лише за наявності та на підставі підтвердженої номінації, а також здійснює комерційне балансування різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюються на основі даних, отриманих у процедурі алокації, у разі несанкціонованого відбору газу споживачем обсяги небалансу відносяться на відповідного оператора газорозподільної системи і не є обсягами природного газу, що поставлявся за договором від ПАТ НАК “Нафтогаз України”. Також ПАТ НАК “Нафтогаз України” зазначило, що умови спільних протокольних рішень не розповсюджують свою дію на відносини, що склалися до їх підписання, не змінюють встановлені договором строки розрахунку за послуги небалансу, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання (т.с. 2, а.с. 73-75, т.с. 3, а.с. 17-20).
Третя особа Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації у ході розгляду справи надіслав інформацію від 06.12.2016 р. та від 01.02.2017 р. про те, що Департаментом фінансів щомісячно погоджувалися спільні протокольні рішення за запропонованою ТОВ “Чернівцігаз Збут” схемою та за участю ПАТ “Чернівцігаз”, однак протягом березня-листопада 2016 року взаємні розрахунки не були проведені, погодження спільних протокольних рішень всіма його учасниками відбулося лише 28.12.2016 р., 30.01.2017 р. підготовлено зведені реєстри заборгованості на проведення розрахунків за природний газ на загальну суму 62238830,05 грн. (т.с. 2, а.с. 27-28).
Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області листом від 15.12.2016 р. повідомило суд, що ГУ Казначейства як один з учасників розрахунків за природний газ в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., погоджувало спільні протокольні рішення, однак станом на 15.12.2016 р. такі рішення щодо погашення заборгованості у справі № 926/2733/16 в управлінні відсутні (т.с. 2, а.с. 77).
Після відкладення розгляду справи ухвалою від 07.09.2017 р. позивач надіслав для долучення до матеріалів справи копію Статуту публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” та розрахунок заборгованості відповідача за надані послуги балансування обсягів природного газу за лютий, березень, травень, червень-серпень 2016 р. і нарахованих на дану заборгованість 3% річних, пені та інфляційних втрат (т.с. 3, а.с. 135-138).
Відповідач до початку судового засідання 27.09.2017 р. подав через канцелярію суду письмові додаткові пояснення по справі від 25.09.2017 р. з додатками (т.с. 3, а.с. 141-144).
Представники третіх осіб ТОВ “Чернівцігаз Збут” і Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації у судове засідання 27.09.2017 р. не з'явилися без повідомлення причин неявки, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки всім учасникам провадження належним чином надіслано ухвалу від 07.09.2017 р. про дату, час і місце судового засідання після відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судових засіданнях 07.09.2017 р. і 27.09.2017 р. пояснив, що в ході вирішення спору в даній справі основний борг по розрахунках за послуги балансування природного газу за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року в сумі 25513959,07 грн. відповідачем погашено шляхом проведення взаєморозрахунків згідно з спільними протокольними рішеннями, оформленими у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., заборгованість за послуги з балансування природного газу за вересень і жовтень 2016 року та нараховані на цю заборгованість пеня, три проценти річних, інфляційні втрати і 7% штрафу є предметом позову у справі № 926/33/17, просив задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 7088493,17 грн. пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочку оплати послуг з балансування природного газу за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року, а також 1640529,10 грн. 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язання більш як на 30 днів.
Представники відповідача проти позову заперечували, пояснили, що вартість послуг з балансування газу сплачена в повному обсязі відповідно до спільних протокольних рішень, якими змінено строки і порядок розрахунків, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню вимоги про стягнення штрафних санкцій і компенсаційних платежів.
Представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області пояснив, що розрахунки за надані позивачем послуги проведені за кошти державного бюджету, заборгованість погашена відповідно до спільних протокольних рішень, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи ПАТ “НАК “Нафтогаз України” позовні вимоги підтримав, пояснив, що оскільки заборгованість за послуги відповідачем оплачена після звернення позивача з позовом до господарського суду, то за період прострочення платежів підлягають стягненню пеня, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати.
Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
17 грудня 2015 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу, предметом якого згідно з п. 2.1 є надання Оператором (ПАТ “Укртрансгаз”, позивач) Замовнику (ПАТ по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”, відповідач) послуг транспортування природного газу на визначених договором умовах та за встановлену в договорі плату (далі - Договір № НОМЕР_1 транспортування природного газу, т.с. 1, а.с. 15-25).
Пунктом 2.2 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2493, далі - Кодекс ГТС).
Згідно умов Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, зокрема:
- послуги, які надаються замовнику, включають в тому числі послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужностей), послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування), послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3);
- замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі (п. 2.6);
- оператор зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості, приймати номінації та реномінації, заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до встановлених Кодексом ГТС умов, виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України (п. 3.1);
- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, вчасно врегульовувати небаланси (п. 4.1);
- вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС (п. 7.1);
- у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний баланс замовника за приведеною формулою, базова ціна газу визначається відповідно до Кодексу ГТС (п.п. 9.1-9.3);
- оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4);
- послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, не врегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору (п. 11.4);
- договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року (п. 17.1).
У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу ним надані відповідачеві послуги балансування обсягів природного газу загальною вартістю 25513959,07 грн. з урахуванням того, що встановлено негативний місячний небаланс відповідача у лютому 2016 року в обсязі 1500,000 тис. м3, у березні 2016 року в обсязі 1199,953 тис. м3, у травні 2016 року в обсязі 465,051 тис. м3 та червні 2016 року в обсязі 305,923 тис. м3. За прострочення оплати вартості зазначених послуг балансування за вказаний період позивач первісно просив стягнути 234253,05 грн. процентів річних і 2732190,57 грн. пені за період з 31.03.2016 р. по 25.08.2016 р., 1640529,10 грн. 7% штрафу за прострочення зобов'язань щодо оплати послуг понад 30 днів та 413374,68 грн. інфляційних втрат за період з квітня по липень 2016 р. (т.с. 1, а.с. 63-65).
У заяві про збільшення позовних вимог від 05.10.2016 р., прийнятій до розгляду ухвалою від 26.10.2016 р., позивач збільшив позовні вимоги в частині основного боргу на вартість неоплачених відповідачем послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 4210962,48 грн. за липень і серпень 2016 року у зв'язку з негативним місячним небалансом в обсязі 296,200 тис. м3 у липні 2016 року та 303,800 тис. м3 у серпні 2016 року (т.с. 1, а.с. 138-140).
У заяві про збільшення позовних вимог від 15.12.2016 р., прийнятій до розгляду ухвалою від 14.07.2017 р., позивач збільшив позовні вимоги в частині основного боргу на вартість неоплачених відповідачем послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 76629726,00 грн. у зв'язку з негативним місячним небалансом в обсязі 372,100 тис. м3 у вересні 2016 року та 8699,758 тис. м3 у жовтні 2016 року.
У цій же заяві позивач збільшив позовні вимоги:
1) в частині пені - до розміру 5138499,32 грн., у тому числі 4320566,91 грн. за період з 31.03.2016 р. по 12.12.2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 817932,41 грн. за період з 01.11.2016 р. по 12.12.2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень-жовтень 2016 року;
2) в частині 3% річних - до суми 579735,56 грн., у тому числі 492099,95 грн. за період з 31.03.2016 р. по 12.12.2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 87635,61 грн. за період з 01.11.2016 р. по 12.12.2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень-жовтень 2016 року;
3) в частині інфляційних втрат - до розміру 2321116,80 грн., у тому числі 2275826,28 грн. за період з квітня по листопад 2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року та 45290,52 грн. за листопад 2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень 2016 року (т.с. 2, а.с. 62-66).
Заявлений первісно розмір штрафу в сумі 1640529,10 грн. (7% від суми боргу за прострочення понад тридцять днів зобов'язань щодо оплати послуг балансування за лютий, березень, травень, червень, липень і серпень 2016 року) позивач не змінював.
Таким чином, загальна ціна позову з урахуванням прийнятих судом заяв позивача про збільшення позовних вимог становить 116034528,93 грн.
У ході розгляду справи суд з'ясував, що заборгованість відповідача по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року в сумі 99353968,86 грн., у тому числі 76629726,60 грн. основного боргу, 1814537,60 грн. пені та 194414,74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 р. по 29.12.2016 р., а також 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 р., були предметом спору у справі № 926/33/17 за позовом публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” про стягнення 99353968,86 грн.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.03.2017 р. у справі № 926/33/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. назване рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ “Укртрансгаз” - без задоволення (т.с. 3, а.с. 42-62).
Зі змісту позовної заяви ПАТ “Укртрансгаз” у справі № 926/33/17 і постанови Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. у цій справі видно, що предмет і підстави позову в частині стягнення 76629726,60 грн. основного боргу по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року, 817932,41 грн. пені і 87635,61 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 р. по 12.12.2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень-жовтень 2016 року, а також 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 р. за прострочення оплати послуг балансування за вересень 2016 року, є ідентичними вимогам, на які позивач збільшив розмір позовних вимог згідно із заявою від 15.12.2016 р. у справі № 926/2733/16.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Отже, в частині прийнятих до розгляду ухвалою суду від 14.07.2017 р. вимог позивача про стягнення 76629726,60 грн. основного боргу по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року, 817932,41 грн. пені та 87635,61 грн. 3% річних, нарахованих за прострочку оплати цих послуг за період з 01.11.2016 р. по 12.12.2016 р., 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 р. за прострочення оплати послуг за вересень 2016 року провадження у справі підлягає припиненню по п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, суд розглядає справу № 926/2733/16 по суті з урахуванням заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог від 05.10.2016 р. та від 15.12.2016 р. у межах збільшених вимог на загальну суму 38453943,79 грн., у тому числі 29724921,55 грн. основного боргу за послуги балансування в лютому, березні, травні, червні, липні та серпні 2016 року, нараховані за прострочення оплати цих послуг 4320566,91 грн. пені та 492099,95 грн. 3% річних за період з 31.03.2016 р. по 12.12.2016 р., 2275826,28 грн. інфляційних втрат за період з квітня по листопад 2016 р. і 1640529,10 грн. 7% штрафу за прострочення понад тридцять днів з урахуванням розрахунку позивача, що міститься в 3-му томі справи на аркушах 135-138.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, у тому числі послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї (п. 9 глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС).
За визначенням, наданим в абзаці 11 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС, балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Комерційне балансування - це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (абз. 36 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС). Небаланс визначається як різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації - процедури віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (абз.абз. 4, 44 пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).
Кодексом ГТС врегульовано порядок фізичного і комерційного балансування, передбачено зобов'язання замовника послуг транспортування подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій, а також своєчасно врегульовувати свої небаланси та здійснювати оплату послуг оператора газотранспортної системи з балансування в установлені порядку та строки (Розділи XIII і ХIV).
Як видно з матеріалів справи і визнається представниками відповідача, у ході виконання сторонами Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу в зв'язку з не врегулюванням ПАТ “Чернівцігаз” негативного місячного небалансу у лютому-березні та травні-серпні 2016 року позивач надав відповідачеві послуги балансування обсягів природного газу на загальну суму 29724921,55 грн., у тому числі:
11230200,00 грн. у лютому 2016 року (негативний місячний небаланс 1500,000 тис. м3),
9087484,00 грн. у березні 2016 року (негативний місячний небаланс 1199,953 тис. м3),
3118445,99 грн. у травні 2016 р. (негативний місячний небаланс 465,051 тис. м3),
2077829,02 грн. у червні 2016 р. (негативний місячний небаланс 305,923 тис. м3),
1991885,76 грн. у липні 2016 р. (негативний місячний небаланс 296,200 тис. м3),
2219076,72 грн. у серпні 2016 року (негативний місячний небаланс 303,800 тис. м3).
Обсяги неврегульованого місячного небалансу і вартості наданих відповідачеві послуг позивача балансування обсягів природного газу підтверджуються:
- місячними номінаціями і реномінаціями ПАТ “Чернівцігаз” постачання обсягів природного газу на лютий і березень 2016 р.;
- звітами ПАТ “Чернівцігаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий-березень, травень-серпень 2016 р.;
- актами надання послуг балансування обсягів природного газу від 29.02.2016 р., від 31.03.2016 р., від 31.05.2016 р., від 30.06.2016 р., від 31.07.2016 р. та від 31.08.2016 р., складеними позивачем в порядку, передбаченому п. 11.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу;
- розрахунками вартості послуг балансування та рахунками на їх оплату, які позивач щомісяця надсилав відповідачеві (т.с. 1, а.с. 27-31, 32-36, 36-60, 141-142, 144-153).
ОСОБА_5 розміру небалансу та вартості послуг балансування як в місячному розрізі, так і в цілому за період лютий-березень, травень-серпень 2016 року відповідач ПАТ “Чернівцігаз” не заперечує, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості, пені, штрафу та компенсаційних платежів у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання у разі, якщо розрахунки за надані послуги балансування проводилися не в порядку і строки, визначені Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу позивачем, а за кошти субвенцій з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 р. “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” (далі - Порядок) на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.
За механізмом взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеним названим Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних із газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору у частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови.
Оформлення та підписання у конкретному випадку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків слід вважати елементами оформлення розрахунків за державні кошти, шляхом субвенцій останньої.
Судом установлено, що після звернення позивача з позовом до господарського суду та після прийняття ухвалою від 26.10.2016 р. заяви ПАТ “Укртрансгаз” від 05.10.2016 р. про збільшення розміру позовних вимог між сторонами спору та іншими учасниками взаємних розрахунків (треті особи, залучені до участі у даній справі) було оформлено і підписано низку спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, а саме: № 3625/у від 27.1.2016 р., № 730/у від 06.02.2017 р., № 3624/у від 27.12.2016 р., № 731/у від 06.02.2017 р., № 3699/у від 28.12.2016 р., № 3678/у від 28.12.2016 р. (т.с. 2, а.с. 150-152, 153-155, 156-158, 159-161, 162-164, 165-167).
Цими спільними протокольними рішеннями погоджено перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку: Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (Сторона 1), департамент фінансів в Чернівецькій області (Сторона 2), ТОВ “Чернівцігаз Збут” (Сторона 3), ПАТ “Чернівцігаз” (Сторона 4), ПАТ “Укртрансгаз” (Сторона 5) та НАК “Нафтогаз України” (Сторона остання), а також встановлено послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення.
Так, згідно з пунктами 2.1-2.8 названих вище спільних протокольних рішень у ході проведення взаєморозрахунків за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України відповідач ПАТ “Чернівцігаз” сплатив позивачеві кошти для погашення заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу за 2016 рік згідно з договором від 17.12.2015 р. № НОМЕР_1 на загальну суму 32238830,05 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в тому числі:
1) 445445,99 грн. за червень 2016 року (спільне протокольне рішення № 3625/у від 27.12.2016 р., платіжне доручення 12 від 28.12.2016 р., т.с. 2, а.с. 150-152, 180);
2) 4733000,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 730/у від 06.2016 р., платіжне доручення 3 від 10.02.2017 р., т.с. 2, а.с. 153-155, 182);
3) 2700000,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3624/у від 27.12.2016 р., платіжне доручення № 11 від 28.12.2016 р., т.с. 2, а.с. 156-158, 181);
4) 9087484,06 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 731/у від 06.02.2017 р., платіжне доручення № 2 від 10.02.2017 р., т.с. 2, а.с. 159-161, 183);
5) 4069700,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3699/у від 28.12.2016 р., платіжне доручення № 7 від 13.02.2017 р., т.с. 2, а.с. 162-164, 184);
6) 11203200,00 грн. за 2016 рік (спільне протокольне рішення № 3678/у від 28.12.2016 р., платіжне доручення № 5 від 13.02.2017 р., т.с. 2, а.с. 165-167, 185).
Таким чином, документально підтверджується і визнається сторонами спору, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг балансування обсягів природного газу в сумі 29724921,55 грн. за лютий-березень, травень-серпень 2016 року, стягнення якої є складовою позовних вимог у даній справі, була погашена в ході взаєморозрахунків відповідно до спільних протокольних рішень за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р.
При цьому, борг у сумі 3145445,99 грн. сплачено 28.12.2016 р., у сумі 13820484,06 грн. - 10.02.2017 р., а решта 12758991,50 грн. - 13.02.2017 р.
Отже, станом на день звернення позивача з позовом до суду (29.08.2016 р. згідно штемпеля на конверті, т.с. 1, а.с. 73) та подання заяв від 05.10.2016 р. та від 15.12.2016 р. про збільшення позовних вимог (т.с. 1, а.с. 157, т.с. 2, а.с. 47) заборгованість відповідача в сумі 29724921,55 грн. за лютий-березень, травень-серпень 2016 року існувала й була ним сплачена вже після порушення провадження у справі № 926/2733/16.
Як зазначалося вище, порядок і строки виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг балансування обсягів природного газу визначені пунктами 4.1, 7.1, 9.1-9.3, 9.4, 11.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, зокрема Замовник (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату вартості послуг з балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання на електронну адресу розрахунку вартості послуг з балансування та рахунку-фактури від оператора.
У матеріалах справи в наявності акти надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунки вартості послуг балансування та рахунки на їх оплату за період лютий-березень, травень-серпень 2016 року, а також докази надсилання позивачем цих документів відповідачеві.
Проаналізувавши дані документи, суд дійшов висновку, що згідно з Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених у затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 “Нормативах і нормативних строках пересилання поштових відправлень”, а також положень ст.ст. 251-254 ЦК України, якими врегульовано порядок визначення та обчислення строків, строки виконання грошових зобов'язань з оплати послуг балансування за вказані періоди настали:
1) 11230200,00 грн. за лютий 2016 року - 30.03.2016 р. (т.с. 1, а.с. 36-40);
2) 9087484,00 грн. за березень 2016 року - 05.05.2016 р. (т.с. 1, а.с. 46-50);
3) 3118445,99 грн. за травень 2016 року - 06.07.2016 р. (т.с. 1, а.с. 51-55);
4) 2077829,02 грн. за червень 2016 року - 29.07.2016 р. (т.с. 1, а.с. 56-60);
5) 1991885,76 грн. за липень 2016 року - 31.08.2016 р. (т.с. 1, а.с. 149-148);
6) 2219076,72 грн. за серпень 2016 року - 01.10.2016 р. (т.с. 1, а.с. 149-153, т.с. 3, а.с. 14).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України)
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що оплата послуг балансування обсягів природного газу за спірні періоди відбулася 28.12.2016 р., 10.02.2017 р. і 13.02.2017 р., слід констатувати, що відповідач допустив порушення п. 9.4 Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу, яким передбачено, що Замовник (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату вартості послуг балансування у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання на електронну адресу розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури від оператора.
Оскільки після порушення провадження у справі й станом на день вирішення справи судом відповідач сплатив позивачеві основний борг у розмірі 29724921,55 грн., провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню за відсутності предмета спору відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків. Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено штрафні санкції за порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а частиною 6 цієї статі Кодексу передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти позовних вимог про стягнення штрафних санкцій і компенсаційних платежів за прострочення оплати послуг балансування обсягів природного газу, відповідач доводить, що розрахунок за вказані послуги відбувся на умовах та в строки, що визначені учасниками взаєморозрахунків (у тому числі за участю позивача і відповідача) у спільних протокольних рішеннях про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України згідно з постановою КМУ № 20 від 11.01.2005 р. Відтак вважає, що, оскільки сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків, підстав для нарахування штрафних санкцій і компенсаційних платежів у позивача немає.
Однак зазначені доводи суд відхиляє з тих міркувань, що до підписання спільних протокольних рішень № 3625/у від 27.1.2016 р., № 730/у від 06.02.2017 р., № 3624/у від 27.12.2016 р., № 731/у від 06.02.2017 р., № 3699/у від 28.12.2016 р., № 3678/у від 28.12.2016 р. сторони Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу не змінювали визначені цим Договором порядок і строк виконання зобов'язання з оплати послуг балансування обсягів природного газу, не укладали додаткових угод до Договору з цього питання, більш ранні спільні протокольні рішення, проекти яких наявні в матеріалах справи і які відповідач надсилав позивачеві для підписання в березні, квітні, травні та червні 2016 р. (т.с. 1, а.с. 104-128), не були підписані учасником взаєморозрахунків НАК “Нафтогаз України”, відтак не були реалізовані й не породжують жодних правових наслідків, зокрема, ані зміни порядку й умов виконання зобов'язання, ані його припинення.
Отже, до 28.12.2016 р. відповідач був зобов'язаний здійснювати оплату послуг балансування обсягів природного газу на умовах, визначених Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу.
У свою чергу, до вказаної дати позивач уже звернувся з позовом до господарського суду, подав дві заяви про збільшення позовних вимог від 05.10.2016 р. та від 15.12.2016 р. і справа розглядалася господарським судом. До 15.12.2016 р. спільні протокольні рішення підписані не були і розрахунки по оплаті послуг з балансування обсягів природного газу не відбувалися.
Відтак, підписані 27.12.2016 р., 28.12.2016 р. та 06.02.2017 р. спільні протокольні рішення не поширюють свою дію на попередні правовідносини сторін, що склалися у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати послуг балансування обсягів природного газу на умовах, визначених Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу, і не звільняють відповідача від правових наслідків такого невиконання, враховуючи, що з позовом про стягнення боргу, штрафних санкцій та компенсаційних платежів позивач звернувся до підписання згаданих спільних протокольних рішень і фактичного проведення розрахунків.
Відтак, враховуючи, що заборгованість відповідачем погашена вже після порушення провадження у справі, суд доходить висновку, що позивач має правові підстави вимагати від ПАТ “Чернівцігаз” сплатити нараховані на основний борг неустойку, 3% річних та інфляційні втрати за період від дня початку прострочення грошового зобов'язання за кожний місяць по 12.12.2016 р.
Враховуючи наведене, суд не бере до уваги як такі, що спростовані дослідженими у справі доказами, твердження відповідача про те, що він до порушення судом провадження у справі повністю розрахувався з позивачем по основному боргу та що для стягнення пені й передбачених ст. 625 ЦК України компенсаційних платежів підстав немає у зв'язку з тим, що, уклавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків.
Не спростовують позовних вимог про стягнення неустойки і компенсаційних платежів посилання відповідача на те, що на погашену у відповідності до спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2015 р. суму заборгованості не нараховуються штрафні санкції, інфляційні втрати і 3% річних, позаяк суд встановив, що оплата послуг балансування обсягів природного газу здійснена відповідачем після порушення провадження у справі та після обраної позивачем кінцевої дати періоду прострочення для нарахування санкцій, що, в свою чергу, тягне за собою передбачені законом і договором правові наслідки. При цьому, суд також бере до уваги, що частиною 1 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з тим, обґрунтованими є доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього передбаченого ч. 2 ст. 231 ГК України 7% штрафу в сумі 1640529,10 грн. за прострочення грошового зобов'язання понад 30 днів.
Так, за змістом ч. 2 ст. 231 ГК України даний вид відповідальності не застосовується до грошового зобов'язання, про що Верховний Суд України зазначив у постановах від 06.12.2010 р. у справі № 3-4гс10, від 20.12.2010 р. у справі № 3-41гс10, від 28.02.2011 р. у справі № 3-11-гс11, від 04.02.2014 р. у справі № 3-1гс14.
Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в частині вимог про стягнення 7% штрафу в сумі 1640529,10 грн. у задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю, а вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат мають правове підґрунтя.
Визначаючи, які саме суми зазначених платежів підлягають до стягнення, суд перевірив розрахунки позивача (т.с. 2, а.с. 62-66, т.с. 3, а.с. 135-137) та виявив у них певні помилки і неточності.
Зокрема, позивач помилково визначив початок періоду прострочення платежу за травень 2016 року - 04.07.2016 р., тоді як правильною датою є 06.07.2016 р., що в свою чергу потягло деяке завищення розміру пені і 3% річних, нарахованих на заборгованість за травень 2016 року.
Також в результаті перерахунку з використанням он-лайн калькулятора Інтернет-ресурсу “ЛІГА:ЗАКОН для всіх. Єдина інформаційна платформа” нараховані на заборгованість за лютий, березень, травень і червень 2016 інфляційні втрати є дещо нижчими, аніж визначено позивачем.
У зв'язку з цим суд здійснив повний перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, за результатами якого обчислив правильні суми названих платежів у межах заявлених позивачем періодів з урахуванням дати початку прострочення платежів по кожному місяцю, визначеного відповідно до положень ст.ст. 251-254 Цивільного кодексу України та нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень”.
Згідно з розрахунком суду пеня підлягає нарахуванню в сумі 4280182,62 грн. за період з 31.03.2016 р. по 12.12.2016 р.; 3% річних - у сумі 491588,73 грн. за період з 31.03.2016 р. по 12.12.2016 р.; інфляційні втрати - в сумі 2178967,14 грн. за період з квітня по листопад 2016 р. (т.с. 3, а.с. 145-151).
У письмових додаткових поясненнях від 25.09.2017 р. відповідач, окрім доказування підстав для повної відмови в задоволенні позову, зазначив також обставини, які, на його думку, у разі задоволення позову судом є підставою для зменшення нарахованих позивачем санкцій не менш ніж на 50% у зв'язку з тим, що розміри цих санкцій є надмірно великими порівняно із збитками позивача, при цьому зауважив, що останній взагалі не довів, що йому було завдано збитків унаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів по договору.
У цих же письмових поясненнях і усно в судовому засіданні 27.09.2017 р. представник відповідача пояснив, що прострочення платежів за послуги балансування обсягів природного газу зумовлені тим, що ПАТ “НАК “Нафтогаз України” не підписувало спільні протокольні рішення про проведення взаємних розрахунків, що призводило до збільшення періоду прострочки та, відповідно, до зростання розміру штрафних санкцій, а вплинути на цю ситуацію відповідач не мав змоги.
Оцінюючи дані доводи, суд констатує, що дійсно в матеріалах справи в наявності проекти спільних протокольних рішень, які відповідач щомісячно надсилав позивачеві та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” для підписання з метою проведення взаєморозрахунків за надані ПАТ “Укртрансгаз” послуги балансування обсягів природного газу за лютий, березень, травень, червень, липень 2016 р. за рахунок субвенцій з державного бюджету. Дані спільні протокольні рішення підписані всіма їх учасниками, окрім ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (т.с. 1, а.с. 104-118, 119-124).
На запитання суду про причини відмови від підписання спільних протокольних рішень протягом березня-серпня 2016 року представник третьої особи ПАТ “НАК “Нафтогаз України” пояснив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. до внесення до неї змін постановою КМ від 11.10.2016 р. № 705, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” мало право, але не було зобов'язано брати участь у взаєморозрахунках.
Тобто, як видно з матеріалів справи, відповідач добросовісно вживав заходів до погашення заборгованості перед позивачем, на даний час основна заборгованість ним сплачена повністю. При цьому, як вбачається з поданого відповідачем звіту про фінансові результати за 2016 рік, ПАТ “Чернівцігаз” перебуває у скрутному фінансову стані - за 2016 рік має збитки в розмірі 23475 тис. грн. (т.с. 3, а.с. 144).
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У статті 233 Господарського кодексу України врегульовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, надає господарському суду також норма пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, при цьому таке право суду не ставиться у залежність від наявності відповідного клопотання учасника спору.
У пункті 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Оцінюючи викладені в письмових поясненнях відповідача від 25.09.2017 р. обставини, які на думку ПАТ “Чернівцігаз” є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи не мотивовану відмову ПАТ “НАК “Нафтогаз України” від підписання спільних протокольних рішень в період з березня по серпень 2016 року, беручи до уваги, що відповідач надає послуги з газопостачання в тому числі соціально вразливим споживачам, у зв'язку з чим держава розробила втілений у постанові КМУ № 20 від 11.01.2005 р. механізм проведення взаємних розрахунків підприємств ПЕК за кошти субвенцій з державного бюджету, добросовісну поведінку ПАТ “Чернівцігаз” як контрагента позивача за Договором № НОМЕР_1 транспортування природного газу, яка виразилася у вжитті заходів до погашення заборгованості, повну сплату відповідачем заборгованості перед позивачем станом на день вирішення спору, а також наявність значних збитків за результатами господарської діяльності відповідача у 2016 році, суд доходить висновку, що в сукупності ці обставини можуть розглядатися як виняткові, такі, що дають право суду зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з ПАТ “Чернівцігаз” на користь позивача.
Суд враховує, що позивач не зазначив і не довів розміру заподіяних йому збитків унаслідок порушення відповідачем зобов'язання з оплати послуг балансування обсягів природного газу, при цьому пеня за прострочення оплати становить 4280182,62 грн., що майже вдвічі перевищує сукупний розмір компенсаційних платежів - інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період прострочення та 3%, які складають загалом 2670555,87 грн.
Відтак, сума пені є дійсно надміру велика порівняно із збитками позивача від знецінення коштів, що в сукупності з іншими вище наведеними обставинами приводить суд до висновку про наявність підстав для зменшення належної до стягнення з відповідача пені на 50%.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд вирішив зменшити пеню на 50% і стягнути з відповідача на користь позивача 2140091,31 грн. пені (4280182,62 грн. х 50%), 491588,73 грн. 3% річних та 2178967,14 грн. інфляційних втрат.
Здійснюючи розподіл судового збору, суд виходить з того, що позивачем за звернення з позовом до суду та за подання апеляційної і касаційної скарг сплачено загалом 682110,00 грн. судового збору (т.с. 1, а.с. 14, т.с. 2, а.с. 113, 213).
У частині вимог на загальну суму 107305506,69 грн. (92,48% від ціни позову) суд припиняє провадження у справі:
- по п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України - в частині вимог про стягнення 29724921,55 грн. заборгованості по оплаті послуг з балансування обсягів природного газу за лютий-березень, травень-серпень 2016 року;
- по п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України - в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг з балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року в сумі 99353968,86 грн., у тому числі 76629726,60 грн. основного боргу, 1814537,60 грн. пені та 194414,74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 р. по 29.12.2016 р., а також 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 р.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, сума судового збору в розмірі, пропорційному сумі вимог, в частині яких провадження у справі підлягає припиненню, - 630815,33 грн. (682110,00 грн. х 92,48%), може бути повернута позивачеві у встановленому вище порядку.
За результатами розгляду справи суд задовольняє позовні вимоги на загальну суму 4810647,18 грн. (491588,73 грн. 3% річних, 2140091,31 грн. пені (50%), 2178967,14 грн. інфляційних втрат). У разі зменшення судом розміру пені відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абз. третій підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.). Отже, належний до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір підлягає обчисленню пропорційно позовним вимогам у розмірі 6950738,49 грн. (491588,73 грн. 3% річних, 4280182,62 грн. пені (100%), 2178967,14 грн. інфляційних втрат), що становить 5,99% від ціни позову і складатиме 40858,39 грн. (682110,00 грн. х 5,99%).
У решті вимог - необгрунтовано нараховані 1640529,10 грн. штрафу, 511,22 грн. 3% річних, 96859,14 грн. інфляційних втрат, 40384,29 грн. пені та 2140091,31 грн. пені, на яку суд зменшив належну до стягнення неустойку, суд у позові відмовляє. Відповідно, пропорційна частина судового збору в сумі 10436,28 грн. залишається за позивачем ((116034528,93 грн. - 107305506,69 грн. - 6950738,49 грн.) х 100 : 116034528,93 грн. = 1,53%; 682110,00 грн. х 1,53% = 10436,28 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п.п. 11, 2 ч. 1 ст. 80, п. 3 ст. 83, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення:
- 29724921,55 грн. заборгованості по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за лютий-березень, травень-серпень 2016 року;
- 99353968,86 грн. заборгованості, у тому числі 76629726,60 грн. основного боргу по оплаті послуг балансування обсягів природного газу за вересень-жовтень 2016 року, 1814537,60 грн. пені та 194414,74 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2016 р. по 29.12.2016 р., а також 45290,52 грн. інфляційних втрат за листопад 2016 р.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9а, код ЄДРПОУ 03336166) на користь публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 491588,73 грн. 3% річних, 2140091,31 грн. пені, 2178967,14 грн. інфляційних втрат, 40858,39 грн. судового збору.
4. У решті вимог у позові відмовити.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
У судовому засіданні 27.09.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 28 вересня 2017 року.
Суддя Т.І.Ковальчук