25.09.2017 р. Справа№ 914/441/15
За скаргою Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області
по справі №914/441/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго”, м.Моршин Львівської області
про стягнення 4201431,01грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача (стягувача): ОСОБА_1 - представник
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вх.№3316/17 від 02.08.2017р.) на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі №914/441/15 щодо винесення 30.06.2017р. постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №49888050 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 17.12.2015р. у справі №914/441/15.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2017р. прийнято скаргу і призначено її до розгляду в судове засідання на 30.08.17 р. о 11:15 год.
Дана скарга розглядалась Господарським судом Львівської області суддею ЩигельськоюО.І.
У зв'язку із закінченням повноважень, як вперше призначеної на посаду судді Щигельської О.І, згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було проведено автоматичний розподіл судової справи №914/441/15, в результаті якого визначено суддю Березяк Н.Є.
Ухвалою суду від 29.08.2017 р. суддею Березяк Н.Є. прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 25.09.2017 р.
Розгляд скарги відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
У судовому засіданні 25.09.2017 р. представник скаржника свої вимоги підтримав, просив задоволити з підстав зазначених в скарзі та наданих поясненнях. Зокрема свої доводи обґрунтовував ти, що при винесенні постанови від 30.06.2017 р. № 49888050 ДВС не правильно було застосовано норми п. 8 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідач та ДВС явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.
ДВС на адресу суду 28.08.2017 р. подала заперечення (вх. 29032/17) на дану скаргу, обгрунтувавши їх правомірністю своїх дій відповідно до вимог закону та пояснюючи їх тим, що внаслідок зупинення виконавчого провадження збільшиться залишок кількості виконавчих документів.
Суд заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вх. № 3316/17 від 02.08.2017 р.) на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у справі № 914/441/15 слід задоволити.
При цьому суд виходив з наступного:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2015 року по справі №914/441/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково.
26.11.2015 р. постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. залишено без змін.
На підставі вищезазначеного рішення та постанови видано наказ № 042887 від 17.12.2015 р. про стягнення з Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго» (Львівська область, м. Моршин, вул. Привокзальна, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 33892124) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) 2901683,54 грн. основного боргу, 164997,92 грн. пені, 174443,78 грн. 3% річних, 795307,75 грн. індексу інфляції та 73080,00 грн. судового збору.
05.01.2016 р. наказ від 17.12.2015 р. було скеровано до ДВС.
20.01.2016 р. ДВС видав постанову про відкриття виконавчого провадження №49888050.
17.02.2016 р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу у даній справі залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 11.05.2016 р. заяву КП «Моршинтеплоенерго» про розстрочку виконання рішення суду у справі № 914/441/15 задоволено та розстрочено виконання даного рішення на 12 місяців шляхом стягнення 45 000,00 грн. щомісячно з 11.05.2016р. по 30.04.2017р. та стягнення 3614512,99 грн. в травні 2017 року (після закінчення опалювального сезону).
Ухвалою суду від 19.06.2017 р. заяву КП «Моршинтеплоенерго» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 914/441/15 задоволено частково та відстрочено виконання даного рішення на 5 місяців.
25.07.2017 р. на адресу заявника надійшла постанова Стрийського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 30.06.2017 р. № 49888050 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 8 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме повернення виконавчого документа при відстрочці виконання рішення, наданої судом, яким постановлено рішення.
Як стверджує заявник державний виконавець повинен був зупинити вчинення виконавчих дій на підставі п. 6 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» при наданні судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення та п. 8 ч. 1 ст. 37, який застосовується при надходженні наказу господарського суду вперше на примусове виконання у момент дії відстрочки виконання рішення суду при відсутності виконавчого провадження. Однак, ДВС повернула документ, який уже перебував на примусовому виконанні про що свідчить відкрите виконавче провадження від 30.062017 р. № 49888050, чим неправильно застосувала норми діючого законодавства, що стало підставою звернення з скаргою до суду.
Доводи скаржника обґрунтовані і заслуговують на увагу суду.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушень прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
З вищенаведеного випливає, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Законодавство України про виконавче провадження гарантує, як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено їх реалізації проведення з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав і інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.
Статтею 37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені обставини повернення виконавчого документа, зокрема пунктом 8 передбачено: відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.
Проте, слід звернути увагу, що положення даної статті стосується до виконавчого документа, який надійшов у виконавчу службу вперше і щодо якого не відкрито виконавче провадження.
Тоді, як статтею 34 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема такою обставиною є надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення (пункт 6).
Судом заперечення державного виконавця до уваги не беруться, оскільки є необгрутнованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Як стверджує державний виконавець застосовуючи п. 8 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» при винесені постанови про повернення виконавчого провадження, він керувався тим, що внаслідок зупинення виконавчого провадження збільшиться залишок кількості виконавчих документів. Однак, державним виконавцем не враховано той факт, що ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/441/15 від 19.06.2017 р. відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. у справі 914/441/15 на 5 місяців і у даному виконавчому провадженні слід було застосувати п. 6 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та зупинити виконавче провадження.
З огляду на викладене вбачається, що дії вчиненні державним виконавцем суперечать нормам закону та спричинили порушення прав скаржника, відповідно дана скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, виходячи з вище зазначеного скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/441/15 слід задоволити.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарським процесуальним кодексом України, суд -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області по справі № 914/441/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до відповідача: Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго”, м.Моршин Львівської області про стягнення 4201431,01грн. - задоволити.
2. Визнати незаконними дії Стрийського міскрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області щодо винесення 30.06.2017 р. постанови про повернення виконавчого документа стягувану ВП №49888050 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 17.12.2015 р. у справі № 914/441/15.
3. Cкасувати постанову від 30.06.2017 р. № ВП 49888050.
4. Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Березяк Н.Є.