79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.09.2017р. Справа № 914/1833/17
За позовом: заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в собі позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль
до відповідача: Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м. Броди, Львівська область
про стягнення 13 639 грн. 25 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Зубко С.В.
Представники:
прокурор Голинець З.Є.
від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №14/587 від 10.04.2017 р.);
від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність №07 від 29.06.2017 р.)
Заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в собі позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м. Броди про стягнення 13 639 грн. 25 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.09.2017 призначив розгляд справи на 25.09.2017.
Прокурору, представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог прокурор, представник позивача посилалися на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії, виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості електроенергії не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість за спожиту електроенергію становить 13 639 грн. 25 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 13 639 грн. 25 коп.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
29 лютого 2008 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль (постачальник) та Комунального підприємства «Бродитеплоенерго» (споживачем) було укладено договір №29-02.
За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався постачати електроенергією відповідно до умов даного договору, а споживач (відповідач) своєчасно проводити оплату за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені даним договором та чинними нормативними актами щодо користування електроенергією.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив постачання відповідачу в квітні 2017 електроенергії на загальну суму 13 639 грн. 25 коп. (рахунок №190 від 11.05.2017, акт виконаних робіт та послуг №163 від 18.04.2017).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що споживач (відповідач) зобов'язується своєчасно (щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним) проводити оплату за використану електроенергію шляхом безготівкового перерахунку на рахунки постачальника (позивача) згідно виставлених рахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманої електроенергії не виконав, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 639 грн. 25 коп.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 13 639 грн. 25 коп. боргу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м. Броди, вул. Гончарська, 3А, Львівська область (ідентифікаційний код 05445639) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1 (ідентифікаційний код 08464162) 13 639 грн. 25 коп. боргу.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м. Броди, вул. Гончарська, 3А, Львівська область (ідентифікаційний код 05445639) на користь Військової прокуратури Західного регіону України, м. Львів, вул. Клепарівська, 20 (ідентифікаційний код 38326057) 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 25.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.09.2017.
Суддя Мазовіта А.Б.