Справа № 688/1944/17
Головуючий у 1-й інстанції: Козачук С.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
21 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,
Представника відповідача: Лебедюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,
В червні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області26 липня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, решта осіб у судове засідання не з'явилися.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 22 червня 1987 року зараховано в штат на посаду судді Полонського районного народного суду. Відповідно до трудової книжки 04 травня 1990 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади, у зв'язку із закінченням строку.
На підставі Указу Президента України "Про призначення суддів" від 04.10.2005 року ОСОБА_1 призначено суддею Полонського районного суду Хмельницької області та з 17.10.2005 року він приступив до виконання своїх обов'язків.
Наказом Голови Полонського районного суду Хмельницької області від 09.02.2017 року №7/06-5, на підставі рішення Вищої ради правосуддя України від 31.01.2017 року №162/0/15-17 ОСОБА_1 відраховано зі штату суддів Полонського районного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
20.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% від заробітної плати (грошового утримання, суддівської винагороди) працюючого судді на відповідній посаді, відповідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Хмельницькій області від 10 лютого 2017 року, із зарахуванням до його стажу роботи судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи у прокуратурі, календарного періоду проходження ним строкової військової служби у Збройних Силах СРСР та половини періоду його навчання на юридичному факультеті університету.
На письмове звернення позивача про призначення щомісячного грошового утримання в розмірі 90 % заробітної плати судді, відповідачем 03.04.2017 року була надана відповідь №12/Б-7 про відмову в задоволенні його заяви з посиланням на те, що розмір його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховано згідно чинного законодавства в розмірі 80%, оскільки відповідно до статті 137 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 року Закону України "Про судоустрій та статус суддів" до стажу роботи на посаді судді при призначенні щомісячного довічного грошового утримання зараховується лише робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (частина 6 статті 47 вказаного Закону).
До набрання чинності Законом України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року спірні правовідносини регулювались ЗУ "Про статус суддів" від 15.12.1992 р. № 2862-XII.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" встановлено, що судді у відставці, які мають стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90% заробітку судді.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
З 03.10.2010 року введено в дію Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, що був чинний та час звільнення позивача у відставку та призначеня йому щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI, передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.
Окрім того, статтею 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" передбачено, що до стажу роботи, що дає право на віставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується також стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Отже, відповідно зазначеному, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання грошового утримання повинен зараховуватися період роботи на посадах у прокуратурі, період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою навчання.
Разом з тим, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 зазначив, що гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних та вказав, що при визначенні довічного грошового утримання судді у відставці застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону № 2453-VІ, у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».
Згідно з матеріалами справи, позивач в період з 14.11.1974 року по 12.11.1976 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР (відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого Стрийським об'єднаним міським військовим комісаріатом Львівської області 22.10.1986 року).
Відповідно до диплому серії МВ виданого Львівським державним університетом імені Івана Франка 25.06.1983 року, позивач навчався у вказаному навчальному закладі за денною формою навчання, на юридичному факультеті з 01.09.1978 року по 25.06.1983 року.
З 29.04.1994 року по 26.05.2003 року позивач працював на посадах помічника прокурора, старшого помічника прокурора та заступника прокурора Стрийського району та м.Стрия Львівської області, що підтверджується записами у трудовій книжці.
Таким чином, відповідач мав би визначити розмір щомісячного грошового утримання позивачеві, виходячи не з 80%, а з 90% його грошового утримання як судді.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати стаж роботи на посадах у прокуратурі, половину часу навчання позивача за денною формою у вищому навчальному закладі та календарний період проходження строкової військової служби.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.