12 листопада 2013 р.м.ОдесаСправа № 2а-2973/12/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікі» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 02 жовтня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Вікі» до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
23.01.2008 року ПП «Вікі» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2007 року № 0016202360/0.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 02.10.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватному підприємству «Вікі».
Не погоджуючись з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, 23.10.2012 року приватне підприємство «Вікі» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Приватне підприємство «Вікі» посилалось на те, що з метою розширення мережі збуту продукції та нарощування обсягів виробництва і реалізації товарів підприємством було укладено з ТОВ «Багис» договір на виконання маркетингових досліджень. У відповідності до умов зазначеного договору сторони належним чином виконали свої зобов'язання, що підтверджується первинними документами. Зважаючи на те, що витрати за укладеним договором були понесені підприємством у зв'язку з придбанням послуг, які в подальшому використовувались у власній господарській діяльності позивач вважає, що такі витрати правомірно були віднесені ними до складу валових витрат та податкового кредиту, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду 02.10.2012 року та ухвалення нової постанови, якою позовні вимоги ПП «Вікі» задовольнити.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 03.07.2007 року по 03.08.2007 року державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва було проведено виїзну планову перевірку ПП «Вікі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 2614/23-600/24055786 від 07.08.2007 року, на підставі якого ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 року № 0016202360/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8333 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 4166,5 грн.
В ході зазначеної перевірки органом встановлено порушення ПП «Вікі» вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у заниженні податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва в акті перевірки посилалась на те, що в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством віднесено до складу податкового кредиту суму придбання маркетингових послуг у ТОВ «Багис», які в подальшому не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПП «Вікі» оскаржило його до суду першої інстанції.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ПП «Вікі», зважаючи на наступне:
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
П.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, 15.04.2006 року ПП «Вікі» було укладено з ТОВ «Багис» договір про виконання маркетингових досліджень, згідно з яким ТОВ «Багис» зобов'язувалось до 30.06.2006 року провести маркетингові дослідження попиту на продукцію Підприємства (кетчуп, майонез, гірчиця, соуси). Згідно з пунктами 2.1 і 2.2 договору вартість досліджень - 50000 грн. (в тому числі ПДВ -8333,33 грн.). За умовами укладеного договору, результати виконаних досліджень передаються за двостороннім актом приймання-передачі (пункт 4.1 договору).
У підтвердження виконання умов вказаного договору ПП «Вікі» надало податкову накладну від 19.05.2006 року № 600, акт-приймання результатів дослідження від 30.06.2006 року, підписаний замовником та виконавцем, копію звіту про маркетингове дослідження ринку соусів (кетчуп, майонез, гірчиця) (а.с. 8-63, 185).
Крім того, підприємство посилалось на те, що після отримання результатів відповідного дослідження ринку від ТОВ «Багис», приватним підприємством «Вікі» було прийнято рішення про створення відокремлених збутових підрозділів в окремих регіонах України, зокрема, в Донецьку та Львові, що оформлено наказом від 15.08.2016 року (а.с. 64).
Позивач надав до суду копію вказаного наказу, з якого вбачається, що дійсно, за результатами маркетингових досліджень, виконаних ТОВ «Багис», з метою розширення мережі збуту продукції ПП «Вікі» та нарощування обсягів виробництва та реалізації товарів підприємством було вирішено створити відокремлені збутові підрозділи в Донецьку та Львові.
Крім того, позивачем надано копії договорів поставки, укладених підприємством з іншими суб'єктами господарської діяльності (ТОВ «Альянс», ПП «Торговий Дім Альтернатива», ТОВ «Укр-Трейд», ТОВ «Львівморепродукти», ТОВ «Сапфір», ТОВ «Клас і К»), після здійснення маркетингових досліджень ТОВ «Багис» (а.с.186-195).
Перерахування коштів на рахунок ТОВ «Багис» здійснювалось відповідно до платіжного доручення від 19.05.2006 року № 521 на суму 50 000 грн. (а с. 184).
Слід зазначити, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту ), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.
Дослідивши подані підприємством документи, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарської операції та дають змогу вважати, що господарська операція реально відбулася і тягне настання реальних правових наслідків.
Позивачем доведено використання результатів вказаної господарської операції у власній господарській діяльності, що призвело до збільшення економічної вигоди підприємства.
Зважаючи на зазначене колегія суддів, приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що позивачем був завищений податковий кредит та відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що в ході проведення виїзної перевірки податковим органом було встановлено також завищення позивачем валових витрат у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат в сумі 41667 грн., понесених ПП «Вікі» згідно із договором з ТОВ «Багис», у зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 № 0016192360/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25417 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 12708,50 грн.
Суд зазначив, що визначення підприємству податкового зобов'язання з ПДВ в даному випадку було безпосередньо пов'язано із визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток. Однак, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 № 0016192360/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, не було скасовано, суд першої інстанції визнав правомірними висновки відповідача про завищення позивачем у травні 2006 року податкового кредиту на суму 8333 грн.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Дійсно, за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено неправомірне віднесення позивачем витрат по операції з ТОВ «Багис» з надання маркетингових послуг до складову валових та суми ПДВ по цій операції до складу податкового кредиту.
Однак, не реалізація позивачем права на оскарження податкового повідомлення-рішення з визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток не може бути підставою для висновку про неправомірне формування ПП «Вікі» податкового кредиту.
В даному випадку суд першої інстанції повинен був дослідити реальність вказаної господарської операції позивача з ТОВ «Багис» з урахуванням наданих первинних документів, встановити чи були наявні у позивача правові підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, однак цього не здійснив, що призвело до неповного встановлення обставин по справі.
Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ПП «Вікі» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Багис», а тому податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 року № 0016202360/0 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вікі» задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду 20 грудня 2012 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Вікі» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2007 року № 0016202360/0 державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, яким приватному підприємству «Вікі» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8333 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 4166,5 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв