19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7182/16
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- ОСОБА_1,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 156 від 17.11.2016 року «Про результати службового розслідування».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року заявлений позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у вересні 2015 року призначена на посаду начальника кординаційно-моніторингового відділу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а на підстав наказу №236-о від 01.03.2016 року (а.с.61-65) позивач працює на посаді начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що підтверджується біографічною довідкою ОСОБА_2 (а.с.13-14).
13 вересня 2016 року за № 466/11/15-32-22-02-12 від Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області на адресу в.о начальника ГУ ДФС в Одеській області направлено лист “Щодо проведення службового розслідування” (а.с.58-59). У вказаному листі зазначено, що на розгляд УВБ ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист з прокуратури Одеської області від 12.09.2016 року № 17/1/1-3758-16. Відповідно до листа було встановлено, що першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим органом прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42016160000000705 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України. У вказаному листі також міститься прохання про розгляд питання щодо відсторонення від займаної посади, зокрема, ОСОБА_2 - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, призначити службове розслідування відносно ОСОБА_2
Вищевказаний лист 13 вересня 2016 року за № 466/11/15-32-22-02-12 супровідним листом від 21.09.2016 року №8799/7/15-32-04-01-10 направлено на адресу начальника ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області (а.с.60).
Наказом №122 від 26.09.2016 року “Про проведення службового розслідування”, у зв'язку із надходженням листа від 21.09.2016 року №8799/7/15-32-04-01-10, з метою з'ясування фактів, викладених у листі та визначення ступеня відповідальності посадо втих осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків, вирішено провести службове розслідування за фактом викладеному у листі Головного управління ДФС в Одеській області від 21.09.2016 року №8799/15-32-04-01-10 “Про направлення листа Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 року №466/11/15-32-22-02-12 “Щодо проведення службового розслідування” (а.с.66)
В ході проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області, у складі, затвердженому наказом ДПІ від 14.06.2016 року №81, на адресу В.о. начальника ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області направлено Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ (а.с.67-70).
17 листопада 2016 року на підставі наказу ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2016 року №122 “Про проведення службового розслідування” прийнято висновок від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ “Полімікс”(01465209) (а.с.71-75).
У висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ “Полімікс” (01465209) комісією вказано, що в ході проведення службового розслідування, було розглянуто: лист ГУ ДФС в Одеській області від 21.09.2016 №8799/7/15-32-04-01-10, яким направлено лист УВБ ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 №466/11/15-32-22- 02-12; інформаційну довідку сектору по роботі з персоналом щодо відсутності дисциплінарних проступків державним службовцем ОСОБА_2 за період роботи у державній податковій інспекції; характеристику на начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2; пояснення начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2; копії документів і матеріалів, наданих УВБ, що підтверджують та/обо спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме: заява МП TOB “Полімікс” про надання акту звірки; акт №471-07 від 29.08.2016; акт №473-07 від 29.08.2016; акт №475-07 від 29.08.2016; акт №477-07 від 29.08.2016; акт №479-07 від 29.08.2016; акт №460-07 від 26.08.2016; акт №462-07 від 26.08.2016; акт №464-07 від 26.08.2016; акт №466-07 від 26.08.2016; акт №468-07 від 26.08.2016; протокол допиту свідка від 07.11.2016р (ОСОБА_2О.); протокол допиту свідка від 10.11.2016р (ОСОБА_3І.); журнал вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м. Одеси.
Враховуючи пояснення ОСОБА_2, комісією встановлено, що 26 серпня 2016 року до відділу зателефонувала особа, яка представилась бухгалтером МП у вигляді ТОВ “Полімікс”, в телефонній розмові особа повідомила, що хоче провести звірку розрахунків за податками, зборами та іншими платежами станом на 26 серпня 2016 року, також особа зазначила, що заява на проведення звірки та отримання актів звірок буде подана в понеділок 29 серпня 2016 року, оскільки 26 серпня (п'ятниця) вона не встигала подати таку заяву. У зв'язку з завантаженістю у відділі та збоями програмного забезпечення, акти звірок були попередньо сформовані 26 серпня. 29 серпня до ДПІ надійшла заява від МП у вигляді ТОВ “Полімікс” на проведення звірки та отримання актів звірок. Наказом ДПС України №1197 від 24.12.2012 року “Про введення в експлуатацію ІС “Податковий блок” 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС “Податковий блок”. ІС “Податковий блок” створено за принципом централізованого накопичення, обробки, систематизації та збереження даних. До складу входять підсистеми: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит; аналітична система; адміністрування системи. Підсистема “облік платежів” передбачає визначення стану розрахунків з бюджетом кожного платника за кожним податком. Пунктом 1 глави 1 розд. II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими і фондами за відповідним видом платежу. Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР “Про звернення громадян” із змінами та доповненнями (далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393). Акти звірки з платниками податків щодо стану розрахунків платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску формуються відділом моніторингу доходів та обліково-звітних систем відповідно функції 3.126.11 - затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 року №484 “Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС”. Згідно Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу “ЗІР” ДФС України 135.04 акти звірки формуються у довідній формі. ІС “Податковий блок” формує акти звірок в автоматичному режимі, в тому стані і вигляді, як передбачено програмним забезпеченням. Таким чином, немає технічної можливості внести зміни та корегування під час формування актів звірок та в сформовані акти звірок. 29 серпня 2016 року на проведення звірки по податкам, зборам та іншим платежам прибула бухгалтер МП у вигляді ТОВ “Полімікс”. Звірка по податкам, зборам та іншим платежам була проведена з бухгалтером МП у вигляді ТОВ “Полімікс”, за результатами звірки, розбіжностей між податковим органом та Товариством не було встановлено. У зв'язку з чим 29 серпня акти були заповнені, підписані та видані, що підтверджується підписом -бухгалтера. Після того, як акти звірок було оформлені, підписані та отримані бухгалтером, було з'ясовано, що в заяві була вказана дата 29 серпня 2016 року. У зв'язку з цим було сформовані акти звірок по податкам, зборам та іншим платежам станом на 29 серпня. Відомості в актах станом на 26.08.2016 року та на 29.08.2016 року не відрізнялись. Дані акти були отримані Товариством. До дисциплінарної комісії від старшого уповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_4 були надані протоколи допиту громадянки ОСОБА_3 засвідчені слідчим в ОВС і прокуратури Одеської області ОСОБА_5 В даному протоколі допиту громадянка ОСОБА_3 описує ОСОБА_6, але ОСОБА_2 не підпадає під опис “немного полноватая, волосы светлого русого цвета, волосы у нее были собраны наверх”. ОСОБА_2 “середньої статури”, має коротку стрижку з рудим кольором волосся, тому ніяким чином її волосся не може бути “собрано наверх”. В протоколі допиту громадянка ОСОБА_3 вказує, що запит на проведення звірки віддала ОСОБА_6. “Я отдала ОСОБА_7 запрос, а она дала мне мой экземпляр с отметкой о получении. ОСОБА_8 регистрировала мой запрос, я не помню”. Як встановлено, дані обставини не знайшли підтвердження в ході службового розслідування, оскільки заява про проведення звірки надійшла до канцелярії через вікно прийому вхідної кореспонденції в ЦОП. ЦОП - постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ДПІ, відповідальними згідно з функціональними обов'язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, Вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису. Згідно п.2 положення про Центр обслуговування платників Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, затвердженим наказом ДПІ від 27.05.2016 року №73, щодо переліку послуг, які надаються суб'єктам звернень у ЦОП є прийом та реєстрація вхідної кореспонденції. Також згідно п.6 цього ж положення приймання вхідної кореспонденції здійснюється спеціалістами підрозділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури. При прийманні та реєстрації вхідної кореспонденції відповідальні посадові особи керуються нормативно-правовими актами, які регламентують діловодство, при прийманні заяв на отримання адміністративних послуг - нормативно-правовими актами, які регламентують діловодство та технологічними картками адміністративних послуг, затвердженими наказами ДФС. Нормативно-правовими документами, які регламентують діловодство є наказ ДФС України від 27.11.2014 року №333 “Про затвердження Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України”. В даному вікні документи приймаються лише від представників платників податків, тому ОСОБА_2 не могла зареєструвати дану заяву.
З урахуванням вищевикладеного, характеристики державного службовця, зважаючи на те, що було допущено заздалегідь формування актів звірки перед наданням заяви від суб'єкта господарювання, Дисциплінарна комісія ДПІ у Висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ “Полімікс” (01465209) вважала до доцільне:
- застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за сформовані заздалегідь акти звірки до начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_2;
- начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2 вжити дієвих заходів щодо недопущення у подальшому формування актів звірки без надання заяви від суб'єктів господарювання;
- провести додаткове економічне навчання по вивченню вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями та Закону України “Про Державну службу” від 10.12.2016 №889.
17 листопада 2016 року ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято Наказ №156 “Про результати службового розслідування” (а.с.9-12, 77-78). Згідно вказаного наказу відповідачем прийнято рішення:
- на підставі ч.1 ст.65 та ч.2 ст.66 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2016 р №889-VІІІ року, з урахуванням подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДІЛ у Київському районі м. Одеси від 17.11.2016 р., оголосити догану начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2 за формування з актів звірки заздалегідь, перед наданням заяви від суб'єкта, господарювання;
- начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2: вжити дієвих заходів щодо недопущення у подальшому формування актів звірки без надання заяви від суб'єктів господарювання;
- провести додаткове економічне навчання по вивченню вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями та Закону України “Про Державну службу” від 10.12.2016 №889.
Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на викладене.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною 1 статті 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Статтею 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
В свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
При цьому, статтею 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.
Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.
Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.
У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.
Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.
Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.
До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України «Про громадські об'єднання», за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.
Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно ч. 3 зазначеної статті результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
У відповідності до вимог ст. 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Статтею 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналізуючи наведені положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII вбачається, що законодавцем чітко визначені, як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Так, за наведених правил Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Також, вказаними положеннями Закону України «Про державну службу» визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
При цьому, частиною 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» чітко визначено, які, зокрема, висновки в обов'язковому порядку повинна містити така дисциплінарна справа.
В свою чергу, згідно зазначених вимог Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія в обов'язковому порядку на відповідному засіданні повинна розглянути сформовано відносно державного службовця дисциплінарну справу (з усіма її складовими) та лише після такого розгляду скласти відповідне подання, яке і буде відповідним результатом розгляду дисциплінарної справи.
Водночас, дослідивши дисциплінарну справу позивача, судом встановлено, що така дисциплінарна справа не містить висновків про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, який є обов'язковою складовою кожної дисциплінарної справи державного службовця згідно вказаних положень ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу».
В ході судового розгляду справи, Відповідач підтвердив, що такий висновок відносно Позивача не складався, що прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу».
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем оголошу догану ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 65 та ч. 2 ст. 66 Закону України «Про державну службу».
Проте, у висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ «Полімікс» (01465209) комісією не було встановлено порушення позивачем правил внутрішнього службового розпорядку
Частино 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» визначено у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 (дії, що шкодять авторитету державної служби), 5 (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та 12 (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У висновку службового розслідування відсутні посилання на обставини, які підтверджують допущення ОСОБА_2 дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 (дії, що шкодять авторитету державної служби), та 12 (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області затверджено Положення про відділ моніторингу доходів та обіково - звітних систем Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (а.с.87-101).
Відповідно до п.2.1. Положення про відділ моніторингу доходів та обіково - звітних систем Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, основними завданнями відділу є: - організація роботи ДПІ по веденню оперативного обліку нарахованих та сплачених податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до бюджетів та державних цільових фондів, встановлених законодавством України, податкового боргу та переплати; встановлення контролю за своєчасним і повним нарахуванням та зарахуванням платежів до бюджетів всіх рівнів по формах обліку у картках особових рахунків платників; взаємодія з банківською системою, регіональними відділеннями Державного казначейства (далі - РВДК) та іншими органами, районним фінансовим відділом, фінансовими управлінням м. Одеси та Одеської області; здійснення контролю за одержанням звітності від структурних підрозділів ДПІ по встановлених формах для формування зведеної звітності і своєчасної її передачі до організації вищого рівня; формування планової нормативної бази надходжень до бюджетів всіх рівнів та визначення контрольних показників надходжень на майбутні періоди в розрізі структурних підрозділів і платежів; аналіз результатів роботи ДПІ з мобілізації коштів в розрізі платежів, рівнів бюджету, по шляхах сплати та структурних підрозділів; ведення обліку податків і зборів, платежів, єдиного внеску; прогнозування та аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визначених Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вивчення впливу соціально-економічного розвитку регіону і змін законодавства на надходження податків, інших платежів, розроблення пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; складання звітності щодо стану розрахунків платників податків із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами діяльності ДФС.
Пунктом 4.1.1. вказаного положення визначено, що Начальнику відділу надається право підписувати і візувати документи в межах своїх повноважень.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що формування актів звірки входить до посадових обов'язків позивача і дії щодо їх складання не є порушенням п. 5 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Статтею 67 Закону України «Про державну службу» визначений перелік обставин, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, однак, в матеріалах службового розслідування за фактами, викладеними в листі Головного управління ДФС в Одеській області від 21.09.2016 року №8799/15-32-04-01-10 «Про направлення листа Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 року № 466/11/15-32-22-02-12 «Щодо проведення службового розслідування» відсутня оцінка інформації, яка міститься в інформаційній довідці сектору по роботі з персоналом щодо відсутності дисциплінарних проступків державним службовцем ОСОБА_2 за період роботи у державній податковій інспекції, характеристики на начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_2
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Згідно із п. 6 Порядку № 950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.
Водночас, відповідно до п. 7, п.8 цього ж Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру. обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.
У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Пунктом 9 Порядку №950 визначено, що акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Під час ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи можуть висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень, про що складається відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови її підписати члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, забороняється.
Згідно пункту 10 Порядку №950 на вимогу керівника органу державної влади (посадової особи), якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводилося службове розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності. За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. У разі коли службове розслідування проводилося стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, призначення (або погодження призначення) якої здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, керівник органу державної влади, у якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (або посадова особа, яка спрямовує і координує діяльність цього органу), вносить пропозиції разом з проектом відповідного акта щодо притягнення зазначеної особи до відповідальності. За матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.
З боку відповідача до суду не надано доказів того, що за результатами службового розслідування складався акт службового розслідування. Окрім того, судом встановлено, що в порушення п.10 Порядку №950 рішення за результати службового розслідування стосовно ОСОБА_2, а саме: наказ №156 від 17.11.2016 року прийнято не на підставі (за результатами) акту службового розслідування.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що запис про реєстрацію запиту ТОВ “Полімікс” 26.08.2016 року відсутній у журналі вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м.Одеси (а.с.102). Водночас, запит ТОВ “Полімікс”, згідно листів журналу вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м.Одеси (а.с.103) зареєстровано 29.08.2017 року, реєстраційний індекс - 7212.
Позивачем не заперечувався той факт, що нею дійсно було сформовано акти звірки з ТОВ “Полімікс” 26.08.2016 року та 29.08.2016 року.
Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Щомісяця не пізніше 4-го числа місяця, що настає за звітним, органи ДФС проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з органами Казначейства на підставі відповідних звітів станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним, та складають відповідні акти звірок. (п.2 гр.1 розд.ІІ Порядку №422).
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР “Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, за письмовою заявою суб'єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб'єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
В матеріалах службового розслідування відсутнє обґрунтування того, яку саме шкоду було заподіяно діями позивача.
У матеріалах службового розслідування відсутня інформація щодо того, який саме нормативно-правовий акт було порушено ОСОБА_2 при формуванні актів звірки розрахунків 26.08.2016 року.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що: наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 156 від 17.11.2016 року «Про результати службового розслідування» прийнятий не на підставі акту службового розслідування; з огляду на те, що Дисциплінарною комісією не складався висновок про наявність чи відсутність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, який є обов'язковою складовою кожної дисциплінарної справи державного службовця згідно вказаних положень ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу»; зважаючи, що відповідачем на підставі ч.2 ст.66 Закону України “Про державну службу” застосовано вид дисциплінарного стягнення, який не передбачений вказаною частиною цієї статті, беручи до уваги, що такий вид дисциплінарного стягнення як догана застосовується на підставі ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» при визначених Законом обставинах (чи було позивачем вчинено дії, що шкодять авторитету державної служби невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня), а оскаржуваний наказ не містить відомостей щодо їх встановлення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець