26 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/3210/17
Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Агєєва Л.І.
26 вересня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1
судді -ОСОБА_2
судді -ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ЦНАП Миколаївського міського виконавчого комітету, 3-ої Державної нотаріальної контори, за участю третьої особи - ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування спричинених збитків та зняття з реєстрації,-
В червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати нотаріуса внести відомості до електронних реєстрів прав власності громадян про її спадкодавців: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - виконати ПКМУ №553; видати їй свідоцтво про право на спадок та внести відомості до електронних реєстрів про її право власності на дім за адресою: вул. Молдавська, 2 у м. Миколаєві (заповіт ОСОБА_6 на сина ОСОБА_7 входить до складу спадщини і є пріоритетним при оформленні спадщини у нотаріуса тим спадкоємцем, який приймає спадщину); притягнути до відповідальності нотаріуса 3-ї нотаріальної контори та реєстраторів ЦНАПу, які протиправно діють у змові з зацікавленими особами - ОСОБА_5 та накласти арешт на все їх майно, конфіскувати їх майно та відшкодувати їй збитки, спричинені незаконними діями (застосувати ст. 235-3 ККУ); зняти з реєстрації в будинку за адресою: вул. Молдавська, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та членів її сім'ї, які не є власниками цього майна, не отримали дозволу від власника майна ОСОБА_7 або членів його сім'ї на своє проживання в цьому будинку, ніяких коштів не сплачували, винні в смерті людини, скоїли тяжкі злочини, привласнили майно сім'ї ОСОБА_7 незаконно; звільнити її від сплати судового збору відповідно до п.п. 6 п. 1 ст. 5, п.п. 13 п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та у зв'язку із тим, що позивач на час прийняття спадщини був неповнолітньою особою та на даний час є малозабезпеченою людиною.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_4 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, а саме через не усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу розглянути по суті позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України встановив, що вказаний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу, а саме до позовної заяви не додано документ про оплату судового збору за її подання чи документу, який би свідчив про наявність у позивача пільг щодо оплати судових витрат.
Також, суд вказав на те, що даний спір належить розглядати за правилами різного судочинства, у зв'язку із чим позивачу належить роз'єднати позовні вимоги, викласти їх належним чином, надати нову редакцію позовної заяви з додатками для усіх учасників процесу.
За таких обставин, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2017 року адміністративний позов залишено без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позову з дня одержання вказаної ухвали.
Оскільки у встановлений термін позивач вимоги ухвали від 19 червня 2017 року не виконав, недоліки позову не усунув, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_4 повернуто позивачу.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для повернення позову ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно із ч. 3 ст. 108 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Аналіз наведених норм показав, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності вимогам ст. 106 КАС України, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.
Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 109 КАС України).
Отже, встановивши, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя має відмовити у відкритті провадження за відповідною заявою (чи в частині заявлених до суду вимог), роз'яснивши в порядку якого судочинства належить вирішувати спір (частину заявлених вимог).
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що у разі виникнення у суду необхідності в уточненні позовних вимог, суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, проводиться попереднє судове засідання з приводу цього питання за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (п. 1 ч. 4 ст. 111 КАС України).
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2017 року суд першої інстанції своєю ухвалою для усунення недоліків позову встановив позивачу п'ятиденний строк з дня одержання відповідної ухвали.
Зазначену ухвалу суду одержано представником позивача 27.06.2017 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с. 7).
З огляду на наведене, встановлений судом строк починає свій перебіг з 28.06.2017 року та закінчується 02.07.2017 року, тобто у вихідний день.
Отже, у з урахуванням правил ч. 6 ст. 103 КАС України останнім днем строку для усунення недоліків позову є перший робочий день, а саме 03.07.2017 року.
Таким чином, постановлений судом висновок про не усунення недоліків позову та ухвалення відповідного рішення про повернення позову позивачу в останній день строку, наданого позивачу для приведення позову у відповідність до вимог КАС України, є передчасним і ґрунтується на неправильному застосуванні норм адміністративного процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, оскільки наведені обставини показали, що висновки в оскаржуваному судовому рішенні ґрунтуються на не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, а також неправильному застосуванні норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач наполягає на тому, що вказаний позов ним поданий в порядку цивільного процесуального законодавства.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, отримавши вказаний позов, має перевірити чи було дотримано при реєстрації вказаного позову установленого порядку визначення провадження відповідної справи згідно Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Державною судовою адміністрацію від 17.12.2013 року №173, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_9 суддів України від 26.11.2010 року №30, і у разі, якщо доводи апелянта мають місце, вирішити це питання згідно положень вказаних актів та вимог процесуального законодавства.
Водночас, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги в частині вирішення судом апеляційної інстанції спору по суті заявлених позовних вимог.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на стадії апеляційного розгляду за результатом вирішення спору по суті заявлених вимог суд апеляційної інстанції може надати правову оцінку лише відповідній постанові суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції не вирішувався спір по суті, з цього приводу відповідну постанову не ухвалено, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства із винесенням, в тому числі, нової постанови у разі наявності таких підстав.
Керуючись ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, п. 6 ч. 1 ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2017 року - скасувати.
Справу направити до Заводського районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк