19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6360/16
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
за участю представника апелянта ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, про визнання протиправним та скасування запису -,
У листопаді 2016 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, внесений 09 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
15 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №1503/0708/45-029./а.с.8-16/
Підпунктом 1.1. кредитного договору від 15 липня 2008 року №1503/0708/45-029 передбачено, що банк надає позичальнику (ОСОБА_4Ю.) грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 55 980 доларів США на строк до 15 липня 2038 року, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати своє зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим Договором.
15 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №1503/0708/45-029-Z-1, п.2 якого визначено, що на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: квартиру №66, що знаходиться в м.Одесі, вул.Академіка Корольова, 81/5, загальною площею 34,3 кв.м. /а.с.17-21/
Згідно з Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 15 липня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу накладено заборону на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. /а.с.22-23/
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги. Відповідно до п.2.1 зазначеного договору купівлі-продажу від 25 травня 2012 року продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. /а.с.89-92/
Згідно виписки із додатку до Акту приймання-передачі прав вимоги (Договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк»), ПАТ«Сведбанк» відступив свої вимоги заборгованості зокрема заставодавця ОСОБА_4 за іпотечним договором №1503/0708/45-029-Z-1 від 15 липня 2008 року. /а.с.93/
Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек, 09 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року, прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк». /а.с.22-23/
Позивач не погоджуючись із вищевказаним рішенням звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк" від 09 листопада 2012 року прийнято на підставі чинного законодавства України та з урахування Порядку №410, а тому, відповідно, правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек відсутні.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року N 1952-IV та Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року N 898-IV.
В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.
Колегія суддів не погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» визначено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Згідно ст.19 Закону України «Про іпотеку» зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 01 липня 2004 року N 1952-IV (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Згідно ч.ч.1, 2, 3, 7, 8, 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинної на момент укладення договору купівлі-продажу від 25 травня 2012 року) заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав особи, визначені у частині сьомій цієї статті, повинні повідомити орган державної реєстрації прав про наявність встановленої законом заборони на відчуження нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, на час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року діяла норма Закону, яка, в свою чергу, передбачала, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу чи посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження ч.8 ст.16 Закону.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки договір купівлі - продажу був укладений та посвідчений нотаріально 25 травня 2012 року, то до правовідносин щодо реєстрації внесення змін до державного реєстру стосовно обтяжень необхідно застосовувати Закон України у редакції Закону, яка діяла від 16 березня 2010 року.
Крім того, колегія суддів погоджується з тим, що визначення, яке міститься в Законі про те, що "заява подається до нотаріуса, яким вчинено таку дію" не можна трактувати як виключне право подання такої заяви до тієї самої особи-нотаріуса, адже нотаріус, який раніше вчиняв дану дію, на момент внесення змін може не займатись нотаріальною діяльністю, виїхати на інше місце проживання, або ж вчиняти нотаріальні дії в іншому нотаріальному окрузі.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 16 березня 2010 року, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.
Аналізуючи вказані норми законодавства, головною умовою реєстрації прав та їх обтяжень відповідно до Закону є подання заяви до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, іпотечне майно, а саме спірна квартира знаходиться на території м.Одеси.
Згідно з Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з державного реєстру іпотек нотаріальні дії з приводу посвідчення договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 /а.с.22-23/, оскаржуваний запис внесено приватним нотаріусом цього ж нотаріального округу ОСОБА_7 Іпотечний договір від 15 липня 2008 року посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8
Відповідно до п.4, 5 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року N410 (який був чинним на момент укладання договору купівлі-продажу вимоги від 25 травня 2012 року та на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 01 січня 2013 року) (далі Порядок №410) державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру. Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором.
Аналізуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк" від 09 листопада 2012 року, здійснено на підставі чинного законодавства України та з урахування Порядку №410, а тому, відповідно, правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек відсутні.
До того ж, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що укладений між позивачем та ВАТ "Сведбанк", кредитний та іпотечний договори від 15 липня 2008 року, договір купівлі-продажу права вимоги від 25 травня 2012 року не визнані у встановленому порядку недійсними і, як свідчать матеріали справи, позика до теперішнього часу позивачем не повернута.
Окрім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посилання позивача на відсутність додаткового договору або угоди про внесення змін до договору іпотеки №1503/0708/45-029-Z-1 від 15 липня 2008 року є неправомірним, оскільки в матеріалах справи наявні договір купівлі-продажу прав вимоги укладений 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» та Акт приймання-передачі прав вимоги (Договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року) між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк»), зокрема за іпотечним договором №1503/0708/45-029-Z-1 від 15 липня 2008 року, які стали підставою для внесення оскаржуваного запису щодо зміни відомостей про іпотекодержателя.
Окрім того, відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Дослідивши текст договору іпотеки №1503/0708/45-029-Z-1 від 15 липня 2008 року, колегією суддів встановлено відсутність в ньому будь-яких вимог щодо згоди іпотекодавця на здійснення відступлення іпотекодержателя права вимоги третім особам.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, про визнання протиправним та скасування запису,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення виготовлений 25 вересня 2017 року.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.