справа № 815/4893/17
25 вересня 2017 року місто Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту з майна, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту з майна, а саме автомобіля «Славута», державний номер реєстрації ВН 32743 ОК.
Згідно п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 КАС України; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначені судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктивного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 28.03.2012 року Київським районним судом міста Одеси видано виконавчий лист № 2-5060/11-ц, на виконання якого, державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрите відповідне виконавче провадження.
В рамках виконання вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 25.04.2012 року винесена постанова за № вих. 05/18034/14-ц та на майно був накладений арешт.
У позовній заяві зазначено, що у зв'язку з неотриманням постанови за № вих. 05/18034/14-ц від 25.04.2012 року, виданого державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та виконавчого листа № 2-5060/11-ц від 28.03.2012 року, виданого Київським районним судом міста, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом.
Нормами ст. 181 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби та визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. ст. 383, 384 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до частини 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. За таких даних, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
На підставі ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Аналогічні роз'яснення містяться у п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 (із послідуючими змінами) “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”.
Отже, оскільки підставою звернення позивача до суду з зазначеними позовними вимогами, є результат проведення виконавчих дій з виконання рішення суду по цивільній справі, то позивач, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 384 ЦПК України, має право на звернення з вказаним позовом до Київського районного суду м. Одеси в порядку, визначеним цивільно-процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність до правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року зазначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право на захист судом прав юридичних та фізичних осіб, встановлює юридичні гарантії його реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-яким, не забороненим законом способом. Кожна особа має право вільно обрати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі і судовий захист. Суб'єкти правовідносин мають право на звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів. Право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
З урахуванням зазначеного, суддя дійшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, роз'яснивши позивачу його право на звернення із зазначеними позовними вимогами до суду, який видав виконавчий документ в порядку цивільного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 109, 165 КАС України, суддя,-
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту на майно - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції; начальника Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зняття арешту з майна - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право на звернення з відповідним позовом на загальних підставах в порядку цивільного судочинства України до суду, який видав виконавчий документ.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою з тих самих підстав до Одеського окружного адміністративного суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Стеценко О.О.