79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.04.07 Справа№ 5/3359-28/390 А
12 год 40 хв
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина», м. Дрогобич Львівської області
до відповідача: Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі, м. Дрогобич Львівської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000316/3 від 15.11.2006 року
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м.Львів, вул.Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Рогак В.А - представник
Від відповідача: Галицький Р.М. -начальник юридичного відділу; Андрошулік О.М. - головний державний податковий ревізор - інспектор; Палій Ю.В. -старший державний податковий інспектор
Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс - Галичина» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000316/23-3 від 26.05.2006 року.
Уточненням позовних вимог від 29.01.2007 року (вх.№ 1510 від 29.01.2007 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000316/3 від 15.11.2006 року.
Хід розгляду справи наведений у відповідних ухвалах суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав (з урахуванням уточнення позовних вимог від 29.01.07 року, вх. №1510 від 29.01.2007 року), просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000316/3 від 15.11.2006 року. Позивач вважає правомірним віднесення на зменшення фінансового результату суми 1469645,55 грн при ліквідації основних засобів -АЗС, що знаходиться у м. Львові по вул. Липинського. Також позивач вважає правомірним віднесення на зменшення фінансового результату суми 12250095,99 грн -сплаченого акцизного збору згідно постанови ВГСУ від 21.12.2004 року по справі № 5/427-23/64(5/838-25/145). Тому донарахування позивачу з цих сум частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік в сумі 1028980 грн є неправомірним. Окрім цього, позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій в сумі 389548 грн здійснено відповідачем безпідставно, оскільки відрахування частини прибутку з чистого доходу не є податковим платежем, так як даний платіж не включено до переліку податків, визначеного Законом України «Про систему оподаткування», а тому застосування до позивача штрафних санкцій згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ здійснене відповідачем неправомірно.
Відповідач у поданому суду запереченні на позовну заяву, а його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, просять у задоволенні позовних вимог відмовити, свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Підприємством в ІІ кв. 2005 на зменшення фінансового результату віднесено сплачений акцизний збір згідно рішення Вищого господарського суду України від 21.12.2004 року по справі №5/427-23/64 (5/838-25/145) в сумі 12250095,99 грн. Дана сума акцизного збору була донарахована по акту перевірки за січень 2002 року (податкове повідомлення-рішення №178/23-1 від 29.03.2002 року). Акцизний збір (податок) не являться економічною санкцією за невиконання підприємством законодавства, і підприємство не мало права зменшувати суму чистого прибутку (по бухгалтерському обліку) на суму донарахованого акцизного збору. Окрім цього, в листопаді 2005 року підприємством віднесено на зменшення фінансового результату ліквідацію АЗС в сумі 1469645,55 грн. Документи на оприбуткування даного основного засобу не представлені, окрім рішення господарського суду № 5/1411-41/367 від 04.12.02 року, яке 15.07.03 року було скасоване, і підтверджено Постановою Вищого господарського суду України 14.05.04 року по справі № 5/1411-41/367. Підприємство безпідставно поставило на баланс основний засіб, і відповідно безпідставно зменшує фінансовий результат при списанні даного основного засобу в листопаді 2005 року. Таким чином, ВАТ «НПК-Галичина»занижено і не сплачено частину прибутку за 2005 рік в сумі 1028980,62 грн.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, рішення, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ДПІ у Дрогобицькому районі було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ "НПК - Галичина" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року. За результатами перевірки складено Акт № 87/23-1/00152388 від 12.05.2006 року.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» №2285-ІУ від 23.12.2004 року та Постанови КМУ від 15 січня 2005 р. N 50 «Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», чим занижено суму частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік до загального фонду державного бюджету в сумі 1028980,6 грн.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Дрогобицькому районі було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000316/23-1 від 26.05.2006 року, яким ВАТ " НПК -Галичина" визначено суму податкового зобов'язання за платежем «частина прибутку з чистого доходу -30 %» у розмірі 1028980 грн -основного платежу та 389548 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 1418528,00 грн.
За результатами розгляду скарг платника було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №000316/3 від 15.11.2006 року, яким ВАТ "НПК -Галичина" визначено суму податкового зобов'язання за платежем «частина прибутку (доходу)» у розмірі 1028980 грн - основного платежу та 389548 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 1418528,00 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення оспорюється позивачем у даній справі.
При прийняті постанови суд виходив з наступного.
Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік» №2285-ІУ від 23.12.2004 року(ст. 65) встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку(доходу). Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки(акції,паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку(доходу) відповідно до розміру державної частки(акцій,паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Норми цієї статті визначають дві групи платників частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах, а саме: 1) державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства; 2) акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства. До другої групи (як вбачається із довідки про включення до ЄДРПОУ та довідки з Єдиного державного реєстру) належить позивач -Відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс - Галичина».
Відповідно до п. 2, п. 3 «Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», затвердженого Постановою КМУ від 15 січня 2005 року № 50, відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у січні - лютому 2005 року здійснюється у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 4 «Порядку складання розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році», затвердженого Наказом ДПА України від 22.08.2005 року №354(зареєстровано в Мін'юсті 07.09.2005 року за №1003/11283), сума чистого прибутку (доходу), що зазначається у рядках 01 та 03 - 06 розрахунку, розраховується відповідно до значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (форма № 2), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87.
Чистий прибуток підприємства визначається відповідно до п. 37 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.1999 р.(далі- П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати"), як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку та відображається в стр. 220 форми № 2 «Звіту про фінансові результати».
Як зазначено в Акті перевірки, ВАТ «НПК-Галичина»в листопаді 2005 року віднесено на зменшення фінансового результату ліквідацію АЗС в сумі 1469645,55 грн.
АЗС рахувалася на балансі підприємства на підставі рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2002 року у справі № 1/416-18/207(залишеного без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2002 року). Зокрема, у пункті 3 резолютивної частини рішення суду від 01.10.2002 року у справі № 1/416-18/207 передбачено «Дочірньому торгово-комерційному підприємству «Євронафта»повернути у власність ВАТ «НПК-Галичина»цілісний майновий комплекс автозаправочної станції, що знаходиться у м.Львові по вул.Липинського, 54 «а», вартістю 1899100,00 грн. Дане судове рішення набрало законної сили з 21.11.2002 року(дати прийняття Постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/416-18/207, відповідно до ст.85,105 ГПК України), і є підставою для постановки на баланс та віднесення АЗС до категорії активів позивача.
Відповідно до п. 4 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.1999 р.(далі- П(С)БО № 2 «Баланс»), активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Відповідно до п.10 П(С)БО № 2, актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.
Відповідно до ст.6 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. N 92 та зареєстрованого в Мін'юсті України 18.05.2000 року (далі- П(С)БО № 7 "Основні засоби"), об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.18 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87 та зареєстрованого в Мін'юсті України 21.06.1999 р.(далі- П(С)БО № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"), складання фінансової звітності базується на принципі превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Норма аналогічного змісту міститься і в ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV.
Враховуючи те, що позивач використовував АЗС у власній господарській діяльності та міг одержувати від її експлуатації економічну вигоду, він правомірно відобразив АЗС у складі активів-основних засобів в бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності.
Згідно із п.10 П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати", витрати слід негайно відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.
Відповідно до п.33 П(С)БО № 7 "Основні засоби", об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно із п.4 П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати", витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
04.02.2003 року вищезазначені рішення господарського суду Львівської області та Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2002 року у справі № 1/416-18/207 були скасовані постановою Вищого господарського суду України. Подальше неодноразове подання ВАТ «НПК-Галичина»скарг до Верховного суду України на зазначену постанову ВГСУ від 04.02.2003 року не дало позитивного для ВАТ «НПК-Галичина»результату. Протоколом засідання Правління ВАТ «НПК-Галичина»від 22.11.2005 року, у зв'язку із вищенаведеними обставинами було доручено бухгалтерській службі здійснити списання з балансу АЗС, що знаходиться за адресою м.Львів вул.Липинського, 54 «а»з оформленням необхідної документації. Таким чином, було фактично припинено використання позивачем зазначеної АЗС у своїй господарській діяльності, тому позивач правомірно списав на витрати залишкову вартість АЗС, оскільки АЗС втратила ознаки активу. АЗС була списана позивачем з балансу з врахуванням положень(стандартів) бухгалтерського обліку при ліквідації(списанні) основних засобів.
Також в Акті перевірки зазначено, що ВАТ «НПК-Галичина»в ІІ кварталі 2005 року безпідставно занижено фінансовий результат(чистий прибуток) при збільшенні дебету рахунка 79 на суму акцизного збору на 12250095,99 грн.
Дана сума акцизного збору була донарахована позивачу по акту перевірки за січень 2002 року (Рішення ДПІ №178/23-1/00152388 від 29.03.2002 року). Не погоджуючись із її нарахуванням, ВАТ «НПК-Галичина»оскаржувала зазначене рішення ДПІ в судовому порядку. Рішенням господарського суду Львівської області від 15.04.2004 року у справі № 5/427-23/64 (5/838-25/145)(залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2004 року) позовні вимоги було задоволено, Рішення ДПІ №178/23-1/00152388 від 29.03.2002 року було визнано недійсним. Постановою Вищого господарського суду від 21.12.2004 року по справі №5/427-23/64 (5/838-25/145) вищезгадані рішення від 15.04.2004 року та постанову від 09.06.2004 року у справі № 5/427-23/64 (5/838-25/145) було скасовано, в позові відмовлено. У зв'язку із цим сума податкового зобов'язання по акцизному збору (яка у зв'язку із його судовим оскарженням вважалася неузгодженою, відповідно до положень п.п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») стала узгодженим податковим зобов'язанням.
Таким чином, при сплаті акцизного збору, донарахованого згідно Рішення ДПІ, яке було предметом спору у справі №5/427-23/64 (5/838-25/145), ВАТ «НПК-Галичина»правомірно відобразило у складі витрат акцизний збір в сумі 12250095,99 грн, донарахований податковим органом, саме у фінансовій звітності за 2005 рік із дотриманням вимог п.8 П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати", відповідно до якого: за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками); та з дотриманням вимог п.10 П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати", відповідно до якого: витрати слід негайно відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства. В даному випадку зменшенням активів позивача є сплата акцизного збору в сумі 12250095,99 грн.
Таким чином, ВАТ «НПК-Галичина»правомірно відобразило у фінансовій звітності за 2005 рік витрати, що виникли у 2005 році внаслідок вибуття АЗС залишковою вартістю 1 469 645,55 грн та внаслідок сплати акцизного збору в сумі 12250095,99 грн, і відповідно донарахування податковим органом частини прибутку за 2005 рік, яка підлягала б сплаті до загального фонду Держбюджету в сумі 1028980 грн, здійснено неправомірно.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №000316/3 від 15.11.2006 року, яким ВАТ "НПК -Галичина" визначено суму податкового зобов'язання за платежем «частина прибутку (доходу)» у розмірі 1028980 грн - основного платежу та 389548 грн -штрафних (фінансових) санкцій, усього 1418528,00 грн, підлягає визнанню його нечинним.
Окрім всього вищенаведеного, суд погоджується із твердженням позивача про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач неправомірно застосував процедуру, встановлену Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки в перелік видів податків і зборів(обов'язкових платежів), що міститься в Законі України «Про систему оподаткування», не включено такий платіж як відрахування господарськими організаціями, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), до бюджету частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки(акцій, паїв) у їх статутних фондах. Як наслідок, не вправі був відповідач застосовувати до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому суд звертає увагу на те, що зазначені обставини є самостійною підставою для визнання нечинним спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми 1028980 грн як податкового зобов'язання, а також для визнання нечинним цього податкового повідомлення рішення в частині застосування 389548 грн штрафних (фінансових) санкцій.
Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі № 000316/3 від 15.11.2006 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82103, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, ідентифікаційний код ЄДРПОУ -00152388) 3 грн. 40 коп. - судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя