Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про відмову в зупиненні провадження
"21" вересня 2017 р. № 820/2458/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рубан В.В.,
за участі секретаря судового засідання Ахвердян Р.А.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди,-
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо не здійснення нарахування судді Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюку Денису Васильовичу суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, код ЄДРПОУ 26281249, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суддівську винагороду за січень-травень 2017 року в сумі 64400 грн.;
- постанову суду в частині стягнення суддівської винагороди за травень 2017 року в сумі 12880 грн. допустити до негайного виконання.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі за наявності ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 р. по справі № П/811/838/17, якою було ухвалено звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності в частині гарантій незалежності судової влади окремих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1744-VII, а саме: пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1744-VII, яким встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 гривень в частині, що стосується обрахування розміру суддівської винагороди суддів, які не проходили кваліфікаційне оцінювання, посадовий оклад яких регулюється ч. 4 ст. 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VІІ), а також зупинено провадження у справі №П/811/838/17 за позовом ОСОБА_3 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, треті особи: Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, до вирішення даного питання Верховним Судом України.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що просить суд зупинити провадження по даній справи до розгляду конституційного подання Конституційним Судом України щодо конституційності в частині гарантій незалежності судової влади окремих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1744-VII, а саме: пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року № 1744-VII, яким встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 гривень в частині, що стосується обрахування розміру суддівської винагороди суддів, які не проходили кваліфікаційне оцінювання, посадовий оклад яких регулюється ч. 4 ст. 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” в редакції Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VІІ).
У судове засідання позивач та представник третьої особи не прибули, буди повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Позивач у позові просив розглядати справу без його участі.
Суд, на підставі ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути клопотання представника відповідача без участі позивача та представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представника відповідача з приводу заявленого ним клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вирішуючи питання про зупинення провадження по справі, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені.
Поряд з цим, не спростовуючи доводів про те, що результат розгляду Конституційним Судом України вищевказаного питання призведе до зміни правового регулювання суспільних відносин та має значення у даних спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що ефективний судовий захист може мати місце лише в разі розгляду справи в розумні строки.
На думку суду, доступ до суду тісно пов'язаний з принципом обґрунтованих очікувань, який полягає у тому, що особа має підстави сподіватися, що її справа буде розглянута у межах встановленого законом строку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлено певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження, це складність справи, поведінка заявника, дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі Странніков проти України, де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі розумності строку.
Статтею 2 КАС України закріплено, що завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини ( ч.1-2 ст.8 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У свою чергу, п.11 ч.1 ст.3 КАС України унормовано, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст. 75 нині чинного Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII, за якими, строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.
Таким чином, зупинення провадження, у даному випадку, буде фактично затягувати розгляд справи.
Крім того, суд акцентує увагу, що у разі вирішення справи не на користь позивача, яке буде передувати рішенню Конституційного Суду України про неконституційність вказаних норм, він матиме право, в подальшому, на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі п.5 ч.2 ст.245 КАС України.
Також, слід зазначити, що, враховуючи наявний на даний час обсяг доказової бази, суд вважає клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі передчасним, а тому, приходить до висновку про відмову у його задоволенні.
Керуючись ст. ст. 128, 150, 156, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У повному обсязі ухвала виготовлена 26.09.2017 р.
Суддя Рубан В.В.