19 вересня 2017 р. Справа № 804/4483/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБондар М. В.
при секретаріВиноградовій Т.В.
за участю:
представника відповідачаЄмець Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромонтаж" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромонтаж» (далі - ТОВ «Євромонтаж», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006491201 від 28.03.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 25.06.2014 року по 08.02.2017 року, складання акту перевірки від 28.02.2017 року №431/198/04-83-12-01-31124175 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.03.2017 року №0006491201 є протиправними, оскільки відповідач не мав права проводити камеральну перевірку понад строки, встановлені Податковим кодексом України. Отже, відповідачем пропущено строк для проведення перевірки, а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте неправомірно.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Контролюючим органом не перевірялись податкові декларації та уточнюючі розрахунки, а було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, а тому строки обчислюються абзацом 2 пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Євромонтаж» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 25.06.2014 року по 08.02.2017 року, за результатами якої складено акт від 28.02.2017 року №431/198/04-83-12-01-31124175 (а.с.7-9).
Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ встановлено порушено вимог пункту 57.1 статті 57, пунктів 100.6, 100.7 статті 100, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ по наступних документах:
- рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 27.06.2014 року №3;
- податкова декларація з ПДВ від 19.03.2014 року №9028303346;
- податкова декларація з ПДВ від 17.06.2014 року №9034464097;
- податкова декларація з ПДВ від 18.07.2014 року №9041386256;
- податкова декларація з ПДВ від 24.04.2015 року №9078520652;
- податкова декларація з ПДВ від 13.08.2015 року №9170667109;
- податкова декларація з ПДВ від 12.01.2017 року №9263424722.
На підставі акту перевірки від 28.02.2017 року №431/198/04-83-12-01-31124175 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 року №0006491201, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість на загальну суму 38440,06 грн. за затримку на 183, 183, 153, 152, 152, 152, 152, 121, 121, 120, 92, 92, 92, 90, 62, 62, 62, 30, 30, 24, 17, 9, 5, 3, 2 днів сплати грошового зобов'язання в сумі 384400,60 грн. (а.с.21).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.06.2017 року №13041/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.23-25).
Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог законодавства, подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.81-102):
- від 19.05.2014 року №9028303346 з граничним терміном сплати 30.05.2014 року, фактична сплата - 25.06.2014 року, кількість днів затримки - 24;
- від 17.06.2014 року №9034464097 з граничним терміном сплати 30.06.2014 року, фактична сплата - 03.07.2014 року, кількість днів затримки - 3;
- від 18.07.2014 року №9041386256 з граничним терміном сплати 30.07.2014 року, фактична сплата - 04.08.2014 року, кількість днів затримки - 5;
- від 24.04.2015 року №9078520652 з граничним терміном сплати 30.04.2015 року, фактична сплата - 28.04.2015 року, кількість днів затримки - 2;
- від 13.08.2015 року №9170667109 з граничним терміном сплати 30.08.2015 року, фактична сплата - 16.09.2015 року, кількість днів затримки - 17;
- від 12.01.2017 року №9263424722 з граничним терміном сплати 30.01.2017 року, фактична сплата - 08.02.2017 року, кількість днів затримки - 9.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно з пунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 100.6 статті 100 Податкового кодексу України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України, відповідно до службової записки начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Криворізької північної ОДПІ управління погашення боргу ГУДФС у Дніпропетровській області судом встановлено, що Криворізькою центральною ОДПІ винесено рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Євромонтаж» від 27.06.2014 року №3 на загальну суму 277707 грн., у тому числі основний платіж - 270956,20 грн. та пеня - 6750,80 грн., строком на 6 місяців, щомісячна сума до сплати 46284,50 грн., у тому числі основний платіж - 45159,37 грн., пеня - 1125,13 грн., період розстрочення з 25.07.2014 року по 25.12.2014 року (а.с.112).
Позивачем надавались до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ від 25.06.2014 року №9036375643 та від 25.06.2014 року №9036375786, суми сплати по яких розстрочені згідно рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 27.06.2014 року №3, з фактичними датами сплати: 25.12.2014 року, кількість днів затримки - 183; 25.12.2014 року, кількість днів затримки - 183; 25.11.2014 року, кількість днів затримки - 153; 24.11.2014 року, кількість днів затримки - 152; 24.11.2014 року, кількість днів затримки - 152; 24.11.2014 року, кількість днів затримки - 152; 24.11.2014 року, кількість днів затримки - 152; 24.10.2014 року, кількість днів затримки - 121; 24.10.2014 року, кількість днів затримки - 121; 23.10.2014 року, кількість днів затримки - 120; 25.09.2014 року, кількість днів затримки - 92; 25.09.2014 року, кількість днів затримки - 92; 25.09.2014 року, кількість днів затримки - 92; 23.09.2014 року, кількість днів затримки - 90; 26.08.2014 року, кількість днів затримки - 62; 26.08.2014 року, кількість днів затримки - 62; 26.08.2014 року, кількість днів затримки - 62; 25.07.2014 року, кількість днів затримки - 30; 25.07.2014 року, кількість днів затримки - 30 (а.с.73-80).
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що фактичними підставами застосування до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням слугували висновки контролюючого органу про те, що позивачем суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в деклараціях від 19.05.2014 року №9028303346, від 17.06.2014 року №9034464097, від 18.07.2014 року №9041386256, від 24.04.2015 року №9078520652, від 13.08.2015 року №9170667109, від 12.01.2017 року №9263424722, та уточнюючих розрахунках від 25.06.2014 року №9036375643 та від 25.06.2014 року №9036375786, сплачено з порушенням граничних строків сплати сум грошового зобов'язання.
При цьому, до такого висновку контролюючий орган дійшов за результатами проведеної камеральної перевірки підприємства щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 25.06.2014 року по 08.02.2017 року.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту:
«Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Таким чином, дослідження своєчасності сплати платником податків податкових зобов'язань є предметом камеральної перевірки, проведеної починаючи з 2017 року.
Отже, законодавець розмежовує такі питання, які підлягають дослідженню під час камеральної перевірки, а саме:
- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- виправлення помилок у податкових накладних;
- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у даному випадку контролюючим органом не перевірялись податкові декларації та уточнюючі розрахунки, а було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, тобто фактично контролюючим органом було проведено роботу з інформацією, наявною в інформаційних базах, а не з податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками.
В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання строків сплати узгоджених податкових зобов'язань не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Відтак, відповідач на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 126 Податкового кодексу України за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань.
Зазначені норми Податкового кодексу України спростовують твердження представника позивача про порушення відповідачем строку проведення камеральних перевірок.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0006491201 від 28.03.2017 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
З огляду на викладене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромонтаж» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2017 року.
Суддя М.В. Бондар