22 вересня 2017 року Житомир Справа № 806/2549/17
Категорія 2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В. , розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Коростишівської районної державної адміністрації, щодо розміщення в Коростишівській газеті за 15.09.2017 №37 на сторінці 7 "інформацію", якою наче якогось порушника запрошує ОСОБА_1 на засідання комісії, розмістивши в ЗМІ персональні дані ОСОБА_1 без його згоди.
Дослідивши текст позовної заяви та зміст позовних вимог, вважаю, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
В п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" визначено, що за змістом ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Як вбачається тексту позовної заяви, позивач оскаржує дії Коростишівської РДА, що полягають в розміщенні у ЗМІ його персональних даних без його згоди та без ухвалення відповідного рішення суду, чим порушено вимоги Закону України "Про захист персональних даних".
Зокрема, в обґрунтування позову позивач зазначив, що Законом України "Про захист персональних даних" визначено персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Крім того, вказує, що відповідним оголошенням ("інформацією") його запрошують "наче якогось порушника на засідання комісії РДА".
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про захист персональних даних" особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.8 даного Закону суб"єкт персональних даних має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.
Виходячи зі змісту ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. ч.1 ст.15 ЦК України.
Враховуючи норми законодавства, позивач звернувся до суду для захисту своїх особистих немайнових прав, що виникли з цивільних правовідносин, а отже позовна заява ОСОБА_1 не містить ознак публічно-правового спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд відмовляє у відкриті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1
Одночасно, суд роз"яснює, що позивач має право звернутися з даним позовом до Коростишівського районного суду Житомирської області в порядку ЦПК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Суддя О.В. Капинос