26.11.09 Справа № 5/195-09.
за первісним позовом закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м. Київ
до відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант», с. Олексіївка Сумського району Сумської області
про стягнення 20 632 грн. 25 коп.
за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант», с. Олексіївка Сумського району Сумської області
до відповідача - закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м. Київ
про визнання недійсним договору, стягнення 32 798 грн. 22 коп.
Суддя Гудим В.Д.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - предст. Нємцев В.А.
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 20 000 грн. отриманого, відповідно до договору № 285 страхування сільськогосподарських культур (індекс врожайності), укладеного 27 листопада 2007 року між сторонами, страхового відшкодування, 73 грн. 97 коп. 3% річних, 132 грн. 00 коп. інфляційних збитків.
Відповідач подав зустрічну позовну заяву в якій просить суд визнати недійсним договір № 285 страхування сільськогосподарських культур, укладений 27 листопада 2007 року між сторонами, посилаючись на те, що зазначений договір не відповідає нормативно встановленій формі, його суттєві умови за своїм змістом відрізняються від встановлених у нормативно - правових актах; стягнути з позивача за первісним позовом сплачений відповідно до договору № 285 страхування сільськогосподарських культур (індекс врожайності), укладеного 27 листопада 2007 року між сторонами, страховий платіж в сумі 32 798 грн. 22 коп.
Відповідач за первісним позовом подав доповнення до зустрічної позовної заяви в якому повністю підтримує зустрічні позовні вимоги, з урахуванням того, що договір № 285 страхування сільськогосподарських культур від 27 листопада 2007 року укладений за відсутності відповідних правил страхування та ліцензії на відповідний вид страхування, без необхідних для укладення такого договору офіційно оприлюднених статистичних даних.
Позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Позивач за первісним позовом подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 20 000 грн. отриманого, відповідно до договору № 285 страхування сільськогосподарських культур, укладеного 27 листопада 2007 року між сторонами, страхового відшкодування, 174 грн. 25 коп. 3% річних, 458 грн. 00 коп. інфляційних збитків.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
27 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір страхування сільськогосподарських культур № 285.
Відповідно до п. 1.1. договору, його предметом є добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур, зазначених у додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, страховим ризиком є зниження врожайності с/г культур, зазначених у додатку № 1 до договору, викликане впливом подій, пов'язаних з несприятливими погодними та іншими умовами, включаючи град, бурю, ураган, тривалі вітри, зливи, тривалі дощі, повені, паводок, вимокання, випрівання, надмірне зволоження, удар блискавки, посуху, пожежу, розвиток хвороб, масове розмноження шкідників рослин, пошкодження комахами, гризунами та птахами.
Відповідно до п. 2.3. договору рівень покриття гарантованої врожайності застрахованих с/г культур наведений в Додатку №1 до даного договору і визначена у відсотках від середнього багаторічного значення врожайності, зазначеної у тому ж Додатку№1.
Як зазначає позивач за первісним позовом, 11 березня 2008 року до нього звернувся відповідач за первісним позовом із заявою про настання страхового випадку в якій у зв'язку з вимерзанням посівів озимого рапсу на площі 50 га, підвищенням цін на паливо, посівний матеріал та у зв'язку з необхідністю пересіву площі, яка була зайнята рапсом просив провести виплату матеріального збитку по загибелі посівів рапсу відповідно до договору страхування сільськогосподарських культур № 285.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2008 року сторонами було оглянуто стан посівів сільськогосподарської культури та встановлено 100 % загибель посівів рапсу озимого, про що складено відповідний акт огляду (а.с. 24)
Як зазначає позивач за первісним позовом на підставі наданих відповідачем за первісним позовом документів щодо вимерзання посівів озимого рапсу, позивачем за первісним позовом було складено попередній страховий акт до договору страхування № 285 від 27.11.07р. Враховуючи відсутність на момент складання попереднього страхового акту даних по середній врожайності озимого рапсу в регіоні за 2008 рік згідно з заявою відповідача за первісним позовом, відповідно до п. 5.1. договору було прийнято рішення провести попередню виплату страхового відшкодування в сумі 20 000 грн. 00 коп.
Факт перерахування позивачем за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом 20 000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема копією банківської виписки (а.с. 31)
В обгрнутування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідно до довідки Головного управління статистики у Сумській області від 26.12.08р. середня врожайність рапсу у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності по Сумському району у 2008 році щодо рапсу озимого склала 18,7ц/га, і якщо підставити це значення у формулу для розрахунку страхового відшкодування, буде одержано від'ємне значення, що свідчить про відсутність у відповідача за первісним позовом права на одержання виплати страхового відшкодування за застраховану культуру - ріпак озимий. Про зазначені обставини позивачем за первісним позовом 26.03.09р. було складено страховий акт № 285/07-1.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20 000 грн. 00 коп. позивач посилається на ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. . Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 174 грн. 25 коп., інфляційні збитки - 458 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх заперечень проти первісних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що порядок визначення розміру збитку, який залежить від факту зниження середньої урожайності відповідної культури у районі, наведений у договорі, укладеному між сторонами не відповідає нормативно встановленому і не може застосовуватись до спірних правовідносин. Крім того, визначаючи середню урожайність ріпаку озимого за період з 2002 по 2006 рік, позивач посилається на додану до позовної заяви таблицю із відповідними даними (а.с. 29), однак, оскільки зазначена таблиця не містить ні підписів, ні посилань на джерело походження наведених у ній даних, вона не може бути доказом середньої урожайності ріпаку вимого за період з 2002 по 2006 роки.
Відповідно до п. 3.5.3 договору, позивач за первісним позовом зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 2.2. договору, випадок визнається страховим за наявності посівів с/г культур, факту зниження середньої врожайності застрахованої с/г культури в адміністративно - територіальному районі, в якому вирощується така с/г культура, нижче рівня страхової врожайності, встановленої в п. 2.3. договору.
Відповідно до п. 2.3. договору рівень покриття гарантованої врожайності застрахованих с/г культур наведений в Додатку №1 до даного договору і визначена у відсотках від середнього багаторічного значення врожайності, зазначеної у тому ж Додатку№1.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до п. 5.1. договору, для одержання страхового відшкодування відповідач за первісним позовом зобов'язаний надати позивачу за первісним позовом наступні документи: письмову заяву на виплату страхового відшкодування із зазначенням номеру договору і розрахунком заявленої суми збитку; договір з усіма наявними додатками, документи Держкомстату, що підтверджують факт зниження у 2008 році врожайності застрахованих с/г культур в районі, в якому вирощуються застраховані с/г культури, нижче рівня страхової врожайності, визначеної в п. 2.3. даного договору, інші документи необхідні для встановлення факту настання страхової події і розрахунку величин страхового відшкодування.
Відповідно до п. 5.2. договору, підставою для виплати страхового відшкодування є Страховий Акт. Страховий акт оформлюється позивачем за первісним позовом на підставі письмової заяви відповідача за первісним позовом і документів, що підтверджують факт настання страхового випадку. Строк складання страхового акту - один робочий день після одержання всіх необхідних документів.
Таким чином, з урахуванням викладених положень укладеного між сторонами договору, в тому числі визначення сторонами обставин, за яких випадок визнається страховим, позивач не мав ні права, ні обов'язку здійснювати попередню виплату страхового відшкодування на підставі попереднього страхового акту, без отримання від відповідача за первісним позовом документів Держкомстату та інших документів, що підтверджують факт зниження у 2008 році врожайності застрахованих с/г культур в районі, в якому вирощуються застраховані с/г культури, нижче рівня страхової врожайності, визначеної в п. 2.3. даного договору. Оформлення попереднього страхового акту, підстави для здійснення попередньої виплати страхового відшкодування, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено.
З огляду на вищевикладені обставини, в тому числі те, що саме внаслідок порушення позивачем умов, передбачених договором № 285 страхування сільськогосподарських культур, була здійснена виплата 20 000 грн. 00 коп. господарський суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 174 грн. 25 коп. 3% річних, 458 грн. 00 коп. інфляційних збитків необґрунтованими, неправомірними та такими, що задоволенню не підлягають.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що Договір №285 від 27.11.2007 року страхування сільськогосподарських культур укладений за відсутності відповідних правил страхування та ліцензії на відповідний вид страхування, без необхідних для укладання такого договору офіційно оприлюднених статистичних даних, що є достатніми підставами для визнання такого договору недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору відповідачем за первісним позовом було внесено страховий платіж в сумі 32 798 грн. 22 коп., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (а.с.139-140)
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Відповідно до п. 1.3. договору, він укладений на підставі Ліцензії серії АА №239396, терміном дії з 29.01.02р. по 14.02.2010р. та Правил добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджених комісією Держфінпослуг 04.05.06р.
При цьому, відповідно до п. 3.5.1 договору, позивач зобов'язаний ознайомити відповідача з умовами та правилами страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд витребовував у позивача за первісним позовом завірену належним чином копію Правил добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджених комісією Держфінпослуг 04.05.06р. (ухвали суду від 15.06.09р., 06.08.09р.)
Позивач за первісним позовом у своїх поясненнях зазначив, що спірний договір було укладено на підставі особливих умов добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур на основі індексу врожайності до Правил страхуванням майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 10-1, затверджених комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю 14.02.2000року.(а. с. 65-73). Позивач за первісним позовом пояснив, що посилання у спірному договорі на Правила добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджених комісією Держфінпослуг 04.05.06р. є друкарською помилкою. Зазначені правила позивач не може надати за їх відсутністю у останнього.
За таких обставин, господарський суд доходить до висновку про те, що Правила добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджені 04.05.2006 року не надавалися відповідачеві за первісним позовом для ознайомлення при укладанні оспорюваного Договору, як то передбачено п. 3.5.1 договору.
Господарським судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача за первісним позовом на те, що зазначення підставою для укладення спірного договору Правил добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 04.05.2006 року, є друкарською помилкою, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом посилається на зазначені правила в попередньому страховому акті б/н від 18.04.2008 року (а.с. 30) та Страховому акті №285/07-1 від 26.03.2009 року (а.с. 33).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про страхування" правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.
Як вбачається з поданої позивачем за первісним позовом ліцензій серії АА №239396 від 31.01.2002 року, вона не містить такого виду страхування, як страхування сільськогосподарських культур, що є предметом спірного договору.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням викладених обставин, зокрема відсутності Правил добровільного страхування сільськогосподарських культур (№09), затверджених комісією Держфінпослуг 04.05.06р. на підставі яких укладений спірний договір та виду такого страхування, як страхування сільськогосподарських культур у ліцензій серії АА №239396 від 31.01.2002 року, що є порушенням чинного законодавства, зокрема Закону України "Про страхування" господарський суд вважає зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом щодо визнання недійсним договору № 285 страхування сільськогосподарських культур, укладеного 27 листопада 2007 року між сторонами, стягнення з позивача за первісним позовом 32 798 грн. 22 коп. сплаченого страхового платежу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем за первісним позовом коштів в якості страхового відшкодування на підставі попереднього страхового акту від 18.04.08р., господарський суд вважає вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 20 000 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом, оскільки грошові кошти в сумі 20 000 грн. 00 коп. були виплачені ним всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору, який судом за цим рішенням визнається недійсним.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант», Сумська область, Сумський район, с. Олексіївка, вул. Леніна, 34 (код ЄДРПОУ 30811283) на користь закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м. Київ, вул. Димитрова, 5Б (код ЄДРПОУ 30729278) кошти в сумі 20 000 грн. 00 коп., видати наказ.
3. В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити повністю.
5. Визнати недійсним договір № 285 страхування сільськогосподарських культур (індекс врожайності), укладений 27 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» та приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант».
6. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», м. Київ, вул. Димитрова, 5Б (код ЄДРПОУ 30729278) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант», Сумська область, Сумський район, с. Олексіївка, вул. Леніна, 34 (код ЄДРПОУ 30811283) 32 798 грн. 22 коп. страхового платежу, 327 грн. 98 коп. державного мита, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
СУДДЯ В.Д.ГУДИМ
Повний текст судового рішення підписано 27.11.09р.
Суддя