30.11.09 Справа № 18/161-09.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми
до відповідача Приватного підприємства “Істар”, м. Суми
про стягнення 18 766 грн. 45 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Верчак Ю.В., довіреність №1463 від 18.05.2009 року
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлену теплову енергію відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1150-Т від 01.09.2006р. в розмірі 18766 грн. 45 коп., з яких 14548 грн. 22 коп. - основна заборгованість за поставлену теплову енергію, 3437 грн. 54 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 608 грн. 81 коп. - інфляційні збитки, 171 грн. 88 коп. - 3% річних.
Позивач в судове засідання 26.10.2009р. подав заяву про зміну позовних вимог, оскільки ним в зв'язку з помилкою в роботі комп'ютерної бази було невірно нараховано суму пені, тому позивачем було здійснено перерахунок пені і позивач просить стягнути з відповідача 16 684 грн. 80 коп. заборгованості, в тому числі: 14 548 грн. 22 коп. суми боргу, 1355 грн. 89 коп. пені, 171 грн. 88 коп. 3 % річних, 608 грн. 81 коп. інфляційних збитків. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з'явився.
Ухвали по справі № 18/161-09, що направлялась судом на адреси які зазначені позивачем в позовній заяві, були повернуті поштою з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.
В судове засідання 19.11.2009р. представник позивача подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ, №886653, в якому зазначена адреса відповідача, а саме: м. Суми, вул. Супруна, 15, офіс 302. Тому, суд направляв відповідачу ухвалу про відкладення розгляду справи на зазначену адресу.
З зазначеної адреси ухвала про відкладення розгляду справи до суду відділенням зв'язку повернута не була.
Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за фактичною та юридичною адресами, що вказані позивачем в позовній заяві, і за адресою, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і відповідач причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд
Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1150-Т від 01.09.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплатити позивачу вартість послуг зазначених в договорі, передбачених на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).
Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та розрахунок за спожиту теплову енергію.
Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з жовтня 2008р. по червень 2009р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 14 548 грн. 22 коп.
В матеріалах справи містяться рахунки, які направлялися позивачем відповідачу. Пункт 3.4 договору №1150-Т від 01.09.2006р. визначив, що несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача (відповідача) від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем (позивачем) послуги.
Позивач усно в судовому засіданні пояснив щодо п. 9 додатку №2 до договору №1150-Т від 01.09.2006р., а саме те, що акти прийому-передачі послуг відповідно до п. 9 вказаного додатку передавалися позивачем відповідачу, але відповідачем підписані не були та назад позивачу від нього не поверталися.
Відповідно до п. 10 додатку 2 до вказаного договору якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатка (протягом 2-х днів з дня отримання), не підпише зі свого боку акт прийому-передачі послуг та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його непідписання, вважається, що акт прийому передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті.
Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 14548 грн. 22 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2008р. по 08.07.2009р.
Позивач в судове засідання 26.10.2009р. подав заяву про зміну позовних вимог, оскільки ним в зв'язку з помилкою в роботі комп'ютерної бази було невірно нараховано суму пені, тому позивачем було здійснено перерахунок пені і позивач просить стягнути з відповідача 16 684 грн. 80 коп. заборгованості, в тому числі: 14 548 грн. 22 коп. суми боргу, 1355 грн. 89 коп. пені, 171 грн. 88 коп. 3 % річних, 608 грн. 81 коп. інфляційних збитків. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідачем доказів сплати 14 548 грн. 22 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, не подано і доказів сплати боргу, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України
Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з 171 грн. 88 коп. 3 % річних та 608 грн. 81 коп. інфляційних збитків (п. 5.1.5 договору №1150-Т від 01.09.2006р. передбачає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 171 грн. 88 коп. 3 % річних та 608 грн. 81 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 1355 грн. 89 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1150-Т від 01.09.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення).
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у суб'єктів господарювання визначаються приписами ст. ст. 534, 549-552 ЦК України, ст. 225-234 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Також ст. 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тому, пеня, встановлена договором, підлягає сплаті за весь період часу протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням строку позовної давності.
Правове регулювання позовної давності, у тому числі у сфері господарської діяльності, здійснюється нормами ГК України. Так, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Тому нарахування пені повинно здійснюватися з урахуванням вказаної норми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а позивачем у розрахунку штрафних санкцій цей період перевищений, а саме по двом періодам. Так, позивачем здійснено розрахунок за період з 10.11.2008р. по 08.07.2009р., а повинно бути здійснено за період з 10.11.2008р. по 11.05.2009р., а також замість періоду з 10.12.2008р. по 08.07.2009р. повинно бути - за період з 10.12.2008р. по 11.06.2009р.
Тобто, розмір пені, що підлягає стягненню складає 1309 грн. 29 коп. В стягненні 46 грн. 60 коп. пені відмовляється як нарахованої надмірно.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Істар” (40011, м. Суми, вул. Супруна, 15, офіс 302, код 30608209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 14 548 грн. 22 коп. суми боргу, 1309 грн. 29 коп. пені, 171 грн. 88 коп. 3 % річних, 608 грн. 81 коп. інфляційних збитків, 165 грн. 91 коп. держмита, 235 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В інший частині - в позові відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 01.12.2009р.
Суддя