30.11.09 Справа №5/187-09.
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кролевець, Сумська область
до відповідачів:
1. Кролевецької житлово-експлуатаційної контори, м. Кролевець, Сумська область
2. Кролевецької міської ради, м. Кролевець, Сумська область
про визнання недійсними договорів оренди та стягнення 14 059 грн. 67 коп.
Суддя Гудим В.Д.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився
Від першого відповідача - предст. Борисенко С.І. (довіреність від 30.11.09р.)
Від другого відповідача - предст. Рекуха О.В. (дов. № 2560 від 26.11.09р.)
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить визнати недійсними договори оренди нежитлового приміщення загальною площею 56,2 кв.м., розташованого по вул. Миру, 7 в м. Кролевець Сумської області, укладені між позивачем та Кролевецькою ЖЕК, а саме Договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 15.04.03 року, договір оренди нежитлового приміщення № 32 від 28.05.04 року, Договір оренди будівлі № 13 від 02.03.07 року, у зв'язку з тим, що орендоване майно не належить на праві власності територіальній громаді м. Кролевець; стягнути з Кролевецької ЖЕК 14 059 грн. 67 коп. орендних платежів, сплачених позивачем за недійсними договорами оренди.
Перший відповідач проти позовних вимог заперечує.
Другий відповідач заперечує проти позовних вимог.
18.11.09р. позивач подав лист в якому просить суд припинити провадження у справі в зв'язку з відмовою від позову.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до договорів оренди нежитлового приміщення №1 від 15 квітня 2003 року, оренди нежитлового приміщення № 32 від 28 травня 2004 року, оренди будівлі № 13 від 02 березня 2007 року, укладених між першим відповідачем та позивачем, останній користувався нежитловим приміщенням загальною площею 56,2 кв. м, яке розташоване по вул. Миру, 7 в м. Кролевець Сумської області
Зазначені договори укладались на підставі відповідних рішень Виконавчого комітету Кролевецької міської ради № 100 від 13.03.2003 р, № 215 від 20.05.2004р., № 84 від 22.02. 2007р.
Позивач зазначає, що весь час починаючи з 2003 року він сумлінно та в повному обсязі виконував свої обов'язки по договорам оренди, в тому числі сплачував орендні та комунальні платежі, здійснював поточний ремонт тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нежитлове приміщення загальною площею 56,2 кв. м, яке розташоване по вул. Миру, 7 в м. Кролевець Сумської області не є власністю територіальної громади м. Кролевець, в зв'язку з чим при укладенні спірних договорів, відповідачами не було дотримано вимог законодавства, а саме ст. 761 ЦК України, що є підставою для визнання зазначених договорів оренди майна недійсними та відповідно до ст. 216 ЦК України перший відповідач зобов'язаний повернути позивачеві всі орендні платежі, які останній сплачував починаючи з 2003 року за недійсними договорами оренди в загальній сумі 14 059 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Оскільки позивач відмовився від позовних вимог і така відмова не суперечить вимогам чинного законодавства, господарський суд приймає відмову позивача від позову та відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України провадження у справі припиняється.
Керуючись ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України,
суд ухвалив:
1. Прийняти відмову приватного підприємця ОСОБА_1 від позову.
2. Провадження у справі припинити.
Суддя В.Д.Гудим
Суддя