25.09.2017
Провадження № 3/331/1303/2017
Єдиний унікальний номер № 331/6517/17
25 вересня 2017 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., за участю прокурора Євсюкова Ф.Б., розглянувши матеріал, який надійшов від оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 про притягнення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт серії АК № 697314, виданий Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30 грудня 1999 року; із вищою освітою, сімейний стан - одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, працевлаштованого начальником слідчого відділу фінансових розслідувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, державна реєстрація місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
- до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 178 від 18.09.2017 року начальник відділу фінансових розслідувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, як начальник слідчого відділу фінансових розслідувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, будучи відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинив правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до абзацу 2 частини другої статті 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Встановлено, що відповідно до Наказу № 1545-о Державної фіскальної служби України від 25.04.2016, було призначено полковника податкової міліції ОСОБА_2 на посаду начальника слідчого відділу фінансових розслідувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. У відповідності до Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону та роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, суб'єкти зобов'язані в десятиденний термін, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомити Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, а саме отримання доходу або придбання майна вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, тобто 80000 грн. станом на 2017 рік. Водночас, у порушення вищезазначених вимог Закону ОСОБА_2, будучи суб'єктом декларування, несвоєчасно, а саме 03.04.2017, подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані про отримання 17.03.2017 через довірену особу, грошових коштів при відчуженні рухомого майна у виді транспортного засобу за довіреністю. Так, під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2017 № 1242/2017/374621, укладеного від його імені довіреною особою - ОСОБА_4, продав за 224 679,66 грн. громадянину ОСОБА_5 свій автомобіль «HYUNDAI ELANTRA» 2011 р.в., державний номер 08ВА9038, сірого кольору, номер кузову КМНDН41СВСU301369, свідоцтво про реєстрацію СХО0315297. Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору зазначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної сплати вартості майна та оформлюється актом приймання-передачі у двох примірниках. Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу автомобіля та документами на підставі яких була здійснена перереєстрація автотранспортного засобу від 17.03.2017 року. Відповідно до інформації з територіального сервісного центру МВС України № 1242 м. Дніпро, автомобіль «HYUNDAI ELANTRA», 2011 р.в., державний номер 08ВА9038, сірого кольору, номер кузову КМНDН41СВСU301369, був зареєстрований 17.03.2017 на ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2017 № 1242/2017/374621 та отримані нові номерні знаки АЕ3105ІС. Згідно довіреності від 11.03.2011, ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_4 та ОСОБА_6 продати його автомобіль «HYUNDAI ELANTRA», 2011 р.в. з обов'язковою попередньою сплатою згідно з вимогами законодавства, податку з доходу фізичних осіб з цього продажу, або державного мита та інших обов'язкових платежів, з посиланням на його реєстраційний номер облікової картки платника податків, підписувати договір купівлі-продажу, а також одержувати належні ОСОБА_2 кошти від продажу автотранспортного засобу тощо. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України, представництво грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Враховуючи викладене, граничним строком подачі повідомлення про суттєві зміни у даному випадку є 27.03.2017 (включно). ОСОБА_2, будучи начальником слідчого відділу фінансових розслідувань Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, тобто суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», отримавши 17.03.2017 в якості доходу від продажу автомобілю від ОСОБА_5 через довірену особу ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 224 679,66 грн., несвоєчасно, а саме за спливом 10-ти денного терміну, повідомив Національного агентства з питань запобігання корупції, шляхом заповнення 03.04.2017 відповідної форми на офіційному веб-сайті НАЗК, про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, ОСОБА_2 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав та надав суду клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прокурор при розгляді спраи про адміністративне правопорушення просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Прокурор заперечує проти закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На думку прокурора, з моменту фактичного продажу автомобіля, а саме 17.03.2017 року, змінився майновий стан ОСОБА_2, і той у десятиденний строк мав подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, незалежно від того, чи був ОСОБА_2 вчасно повідомлений його довіреною особою про продаж автомобіля чи не був повідомлений. ОСОБА_2В вважає, що вказаний протокол складено безпідставно, без наявності відповідних доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та зазначив, що в його діях відсутній склад даного правопорушення, оскільки діяння, передбачені ст. 172-6 КупАП є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки з умислом, однак ні у протоколі, ні прокурором в судовому засіданні не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження суб'єктивної сторони даного правопорушення, тобто не встановлені його вина у формі умислу, мотив та мета інкримінованого йому правопорушення. ОСОБА_2 пояснив що, на початку березня 2017 року він вирішив продати автомобіль «HYUNDAI ELANTRA» 2011 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, який належав йому на праві власності. З цією метою, він звернувся до свого знайомого ОСОБА_6, який мешкає у м. Дніпропетровську, якому запропонував допомогти продати вищевказаний автомобіль. 11.03 2017 року. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6 дійшли спільної згоди, що мій автомобіль може коштувати близько 225 тис. грн. та в той же день, з метою продажу зазначеного автомобіля ОСОБА_2 видав довіреність на ім'я ОСОБА_6 і його знайомого ОСОБА_4 За домовленістю з вказаними особами грошові кошти вони ОСОБА_2 повинні передати в день продажу автомобіля. 11.03.2017 року будь-яких грошових коштів ОСОБА_2 не отримано. Про продаж свого автомобіля «HYUNDAI ELANTRA» ОСОБА_2 дізнався 03.04.2017 року, оскільки саме в цей день йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що автомобіль продано. Одразу ж, 03.04.2017 року, з метою відображення суттєвих змін у майновому стані (подання відповідної декларації) ОСОБА_2 було направлено запит до регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області з метою конкретизації особи, яка придбала мій автомобіль (ПІБ, іпн, місце проживання (реєстрації) та інших відомостей, необхідних для подання повідомлення. Однак, на запит ОСОБА_2 регіональний сервісний центр МВС у Запорізькій області повідомив, що не може надати запитувану інформацію, так як він належить іншій особі. В цей же день, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти за продаж автомобіля у сумі 224 679 грн. та інформацію про особу, яка його придбала. 03.04.2017 року ОСОБА_2 відображено суттєві зміни у майновому стані (подано відповідну декларацію) на офіційному веб-сайті НАЗК. Про те, що автомобіль продано ще 17.03.2017 року ОСОБА_2 був інформований лише 03.04.2017 року, тобто в день відображення суттєвих змін у майновому стані. Враховуючи те, що він не був обізнаний про продаж автомобіля 17.03.2017 року, то відповідно і не міг відобразити вказані відомості у встановлений законом термін. В його діях відсутній умисел щодо несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Також, посилання співробітниками Управляння захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на договір купівлі - продажу автомобіля №1242/2017/374621 від 17.03.2017 року, як доказ вчинення правопорушення - є безпідставним, так як ОСОБА_2 не приймав участі у вчиненні вказаного правочина, що підтверджується самим договором. Вказаний договір підписано від імені ОСОБА_2, на підставі відповідної довіреності - ОСОБА_4 Довіреність НВО 725454 від 11.03.2017 року, за якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 продати автомобіль, містить перелік дій, які повинні були вчинити ОСОБА_6, ОСОБА_4 Однак в даному переліку не зазначено, що довірені особи зобов'язуються повідомити ОСОБА_2 та/або передати йому грошові суми в день вчинення правочину. Суд, вислухав пояснення ОСОБА_2 при розгляді справи, думку прокурора, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наявності підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення з наступних підстав: ОСОБА_2 пояснив, про те що автомобіль “HYUNDAI ELANTRA” продано 17.03.2017 року він був проінформований 03.04.2017 року, після того, як йому зателефонував ОСОБА_6, якого відповідно до довіреності НВО 725454 від 11.03.2017 року ОСОБА_2 уповноважив продати вищевказаний автомобіль. В той же день, а саме 03.04.2017 року ОСОБА_2 повідомив Національне агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті НАЗК. Вказані обставини в повному обсязі підтверджено письмовими поясненням ОСОБА_6 від 22.08.2017 року. В письмових поясненнях ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи (а.с. № 10), вказано, що 17.03.2017 року, ОСОБА_6 продав автомобіль “HYUNDAI ELANTRA”, який належав ОСОБА_2, однак про продаж автомобіля ОСОБА_6 фактично повідомив ОСОБА_2, зателефонував останньому - 03.04.2017 року. В той же день, а саме: 03.04.2017 року ОСОБА_6 передав гроші в сумі 224,600 гривень від продажу автомобіля ОСОБА_2 Як вбачається з наданих матеріалів, за даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, повідомлення ОСОБА_2 про суттєві зміни у майновому стані, зареєстровано в Реєстрі 03.04.2017 року. Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від червня 2016 року №3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091, відповідно до якої, під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2, декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Пунктом 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за текстом - Порядок), затвердженого Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону шляхом додання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми. Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані. Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Суди мають з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства. Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини. У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала цих наслідків. Відповідно до положень ст. 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі. Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Виходячи положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В суді встановлено, що ОСОБА_2, про те що автомобіль “HYUNDAI ELANTRA”, який йому належав, ОСОБА_8, який діяв за довіреністю НВО 725454 від 11.03.2017 року продав 17.03.2017 року, однак про продаж вищевказаного автомобіля ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_2 03.04.2017 року. В той же день, а саме 03.04.2017 року ОСОБА_2 повідомив Національне агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті НАЗК. Суд, вислухав пояснення ОСОБА_2, думку прокурора, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наявності підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 62 Конституції України, ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 9, 10, 11, 172-6, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - п о с т а н о в и в: Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.В. Стратій