пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
22.09.2017 справа № 908/3982/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши апеляційну скаргуВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ,
на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від31.08.2017
у справі№ 908/3982/14 (суддя Горохов І.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", м. Дніпро,
доПриватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м.Маріуполь Донецької області,
про за участюстягнення 59 570 176, 48 грн. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ,
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2017 у справі №908/3982/14 частково задоволено скаргу відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою у задоволення заяви відмовити у повному обсязі.
Розглянувши цю апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона не підлягає прийняттю з огляду на наступне.
До апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (ч.3 ст. 94 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Приписами пп. 7 п.2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як свідчать матеріали апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, в апеляційній скарзі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої здійснюється Державною казначейської службою України в межах відкритих асигнувань.
Відповідно до прикінцевих положень Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIІІ від 22.05.2015 Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Як роз'яснено в абзаці 3 п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення (розстрочення) сплати судового збору призведе до порушення вказаного конституційного принципу, а саме рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим.
Відтак, наведені апелянтом обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин викладене в апеляційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в ухвалі від 26.12.2016 у справі № 908/403/15-г.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2017 у справі № 908/3982/14 підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставини, зазначеної у п. 3 ч. 1 цієї статті, яка є підставою повернення апеляційної скарги без розгляду, вона може бути подана повторно з відповідним клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2017 у справі № 908/3982/14 - повернути заявникові без розгляду.
Справу № 908/3982/14 повернути Господарському суду Запорізької області.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга бн від 13.09.2017 та додані до неї документи на 17 арк., конверт.
Головуючий О.І. Склярук
Судді: Н.О. Мартюхіна
ОСОБА_3