Провадження № 22-ц/774/4964/17 Справа № 206/6078/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.
Категорія 27
20 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення коштів,
В липні 2016 року позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 11 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000721337299 «Стандарт», за яким сума вкладу склала 50 000 грн. зі сплатою 13% річних на строк до 11 травня 2012 року. В подальшому цей договір неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод, останній раз 12 листопада 2013 року строком до 11 травня 2014 року включно зі сплатою 17% річних.
28 січня 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір вкладу № SAMDN01000713869917 «Стандарт», сума вкладу за умовами якого склала 30 000 грн., зі сплатою 14% річних на строк до 28 липня 2011 року. Договір також неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод, останній раз 05 лютого 2014 року строком до 28 липня 2014 року зі сплатою 18% річних.
З квітня 2014 року позивачі неодноразово зверталися до відділень банку з заявами про повернення депозитного вкладу та процентів за ним, на що отримували відмову.
Враховуючи вищенаведене, просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором банківського вкладу в розмірі 50 000 грн., нараховані відсотки в розмірі 26 208, 21 грн., 3% річних в розмірі 4 231, 42 грн., індекс інфляції в розмірі 47 339, 18 грн., а всього 127 778, 81 грн., судові витрати та витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та найманням житла у м. Дніпро. А також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором банківського вкладу в розмірі 30 000 грн., нараховані відсотки в розмірі 15 300 грн., 3% річних в розмірі 2 344 грн., індекс інфляції 25 709, 09 грн., а всього 73 753, 09 грн., судові витрати, в тому числі витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та найманням житла у м. Дніпро.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 банківський вклад за договором № SAMDN01000721337299 «Стандарт» від 11 листопада 2011 року в розмірі 50 000 грн., нараховані відсотки за користування коштами відповідно до договору в розмірі 26 208, 21 грн., 3% річних в розмірі 4 231, 42 грн., індекс інфляції 47 339, 18 грн.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 банківський вклад за договором № SAMDN01000713869917 «Стандарт» від 28 січня 2011 року в розмірі 30 000 грн., нараховані відсотки за користування коштами відповідно до договору в розмірі 15 300 грн., 3% річних в розмірі 2 344 грн., індекс інфляції 25 709, 09 грн.
Вирішено питання судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та відмовити в позові в цій частині.
Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN01000721337299 на оформлення вкладу «Стандарт», 6 місяців, за умовами якого сума вкладу склала 50 000 грн. зі сплатою 13% річних на строк до 11 травня 2012 року. В подальшому між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладалися додаткові угоди, зокрема остання 12 листопада 2013 року, за умовами якої строк договору продовжено до 11 травня 2014 року за сплатою 17% річних (а.с.25).
Також між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» 28 січня 2011 року укладено договір № SAMDN01000713869917 «Стандарт» з щомісячними виплатами, за умовами якого сума склала 30 000 грн. зі сплатою 14% річних на строк до 28 липня 2011 року (а.с. 23). В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди, зокрема остання 05 лютого 2014 року, за умовами якої строк дії договору подовжено до 28 липня 2014 року зі сплатою 18% річних (а.с. 30).
Позивачі неодноразово звертались до відповідача з заявами про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків (а.с. 35-37). Однак банк зазначені вимоги не виконав та грошові кошти не повернув.
На підтвердження факту укладення спірних договорів банківського вкладу до суду представником позивачів надавалися оригінали спірних договорів банківського вкладу, а також квитанції на підтвердження внесення до банку сум вкладів (а.с. 26, 31).
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.625, 627, 1058, 1059, 1060, 1061 ЦК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» щодо недодержання письмової форми договорів банківського вкладу відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
У суді першої інстанції позивачами були надані та досліджені судом оригінали договорів банківського вкладу з додатковими угодами, які містять печатку Банку і підписи уповноважених осіб, та оригінали квитанцій на підтвердження внесення суми вкладів, копії яких було посвідчено головуючим у справі під час судового засідання. Даний факт представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечувався.
ПАТ КБ «Приватбанк» на спростування дійсності цих документів жодних доказів до суду не надав, як і не надав доказів того, що кошти за договорами банківських вкладів було повернуто вкладникам.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачами отримувалися компенсаційні виплати за депозитними вкладами у відповідних органах РФ - АНО «ФЗВ» та судах Російської Федерації на території АРК, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки спростовуються довідками з АНО Фонду захисту вкладників м.Москва від 12.04.2017 року №1/2147 та №1/2143 та з Центрального районного суду м.Сімферополя 28.03.2017 року №2017-2/22560, зі змісту яких вбачається, що позивачі до зазначених органів не звертались, позови не подавали та компенсаційні виплати не отримували(а.с.233,234,236).
Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до особистого тлумачення заявником норм матеріального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
ОСОБА_4