Справа № 182/371/16-к
Провадження № 1-кп/0182/89/2017
22.09.2017 м. Нікополь
Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2015 за № 12015040000000637 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , дата народження:
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області,
зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,
проживаючого у АДРЕСА_2
ОСОБА_6 , дата народження:
ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - смт. Червоногригорівка, Нікопольського району
Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого у
АДРЕСА_3
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п. 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 30.06.2015 за № 12015040000000637 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п. 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України.
Стосовно обвинувачених було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 26.09.2017.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, які враховувались при обранні запобіжного заходу, а саме ризики вчинення кримінальних правопорушень, переховування від суду, оскільки санкція статті, за якою обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, що може стимулювати їх до втечі, а також те, що вони після вчинення злочину втекли за межі Дніпропетровської області; ризик здійснення тиску на свідків, які ще будуть допитуватись у судовому засіданні з метою зміни ними показань, або залишення місця проживання з метою уникнення від дачі показань. Також просить врахувати, що вказаний злочин набув значного суспільного резонансу.
Потерпіла підтримала думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або без таких, посилаючись на те, що він перебуває під вартою більш ніж два роки. Його винуватість підтверджується лише показами його та ОСОБА_6 .Ю які були здобуті в незаконний спосіб після фізичного впливу на них зі сторони працівників поліції та за відсутності адвокатів. Просить також врахувати наявність у нього стійких соціальних зв'язків - має дружину, двох малолітніх дітей, а також те, що він є учасником АТО.
Обвинувачений ОСОБА_6 також заперечував проти продовження строків тримання під вартою та також заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю або без такого. Також підтвердив, що в ході слідства до нього були застосовані незаконні методи впливу. Просить також врахувати наявність у нього стійких соціальних зв'язків - має дружину, двох малолітніх дітей.
Захисник обвинувачених, також заперечуючи проти клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченим запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що клопотання прокурора не є обґрунтованим. Обвинувачені раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, мають міцні соціальні зв'язки. Що стосується ризику впливу на свідків, то він може бути усунутий шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною спілкування зі свідками.
Вислухавши думку сторін судового провадження, колегія суддів приходить до наступного.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від поваги до особистої свободи, визначеної Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ „Летельє проти Франції”.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких. ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 р. та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії”.
Також колегія суддів вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи обвинуваченими у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років, а також довічного позбавлення волі, а, отже, з метою уникнення такої відповідальності дійсно можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження з метою зміни ними показань, або уникнення від дачі показань шляхом зміни місця проживання.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання обвинувачених під вартою, колегії суддів надано не було.
Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011 року, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 року та ін).
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням вогнепальної зброї, наслідком якого є смерть особи, що викликало резонанс у мешканців м. Нікополя, що, у свою чергу, потребує продовження строків тримання під вартою обвинувачених у вчиненні цього злочину.
Тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 міри запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим закінчується 26.09.2017, тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строки тримання під вартою щодо обвинувачених, а в задоволенні клопотання обвинувачених та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Оскільки злочин вчинений із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
Керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити, в задоволенні клопотання обвинувачених та захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , дата народження: рік - 1990, місяць - грудень, число - 31, дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на шістдесят днів, тобто до 20 листопада 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_10