13 вересня 2017 року м. Київ К/800/21190/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати, -
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.
У визначений строк недоліки усунуто.
7 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому заробітної плати за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок заробітної плати за час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року: з розрахунком годинної тарифної ставки (окладу) шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин по календарю в місяці, за який проводиться розрахунок; зі збільшенням в два рази годинної тарифної ставки (окладу), виходячи з якої здійснюється двох та чотирьохкратна оплата праці за роботу відповідно в 1 та 3 зонах небезпеки, із застосуванням трикратної оплати праці за часи роботи на об'єкті з рівнем опромінення 25 мр/годину та п'ятикратної оплати праці за часи роботи на могильнику Буряківка; з оплатою роботи у понаднормовий час, що перевищував 6 годин на день, в полуторному розмірі; з оплатою роботи у вихідні дні (неділі) та святковий день (09 травня 1987 року) в подвійному розмірі; з нарахуванням премії у розмірі 60% від окладу (тарифної ставки) з урахуванням вищезазначеної кратності оплати праці; зобов'язати відповідача відобразити проведення цього перерахунку в особовому рахунку з нарахування його заробітної плати та видати йому довідку про його заробітну плату, розраховану відповідно до цього перерахунку, із зазначенням загальної суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження, яка враховується для обчислення пенсії, за період з 4 по 22 травня 1987 року в розмірі 2107,56 радянських карбованця, за жовтень 1986 року - у розмірі 198,88 радянських карбованця, та стягнути з відповідача на його користь недоплачену заробітну плату за час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в період з 4 по 22 травня 1987 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року підряд без вихідних він приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження (всього 19 діб). У зв'язку з набранням з 1 січня 2012 року чинності нового Порядку обчислення пенсій особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, позивач 4 квітня 2012 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до правових актів СРСР та УРСР, які встановлювали порядок оплати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та про видачу йому довідки про перераховану заробітну плату, однак листом від 28 квітня 2012 року відповідачем відмовлено позивачу в проведенні вказаних дій у зв'язку із відсутністю у останнього права на проведення перерахунку його заробітної плати згідно вказаних нормативних актів, а також на видачу довідки про заробітну плату, та роз'яснено, що вказаний перерахунок буде здійснений тільки згідно рішення суду або наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області щодо здійснення перерахунку заробітної плати позивача за час його роботи в зоні відчуження ЧАЕС у період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року та у видачі довідки про розмір його заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок заробітної плати (грошового утримання) позивача за час його роботи в зоні відчуження ЧАЕС у період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року, виходячи з розрахунку годинної тарифної ставки (окладу) шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин по календарю в місяці, за який проводиться розрахунок; зі збільшенням в два рази годинної тарифної ставки (окладу), виходячи з якої здійснюється двох та чотирьохкратна оплата праці за роботу відповідно в 1 та 3 зонах небезпеки; із застосуванням трикратної оплати праці за часи роботи на об'єкті з рівнем опромінення 25 мр/годину та п'ятикратної оплати праці за часи роботи на могильнику Буряківка; з оплатою роботи у понаднормовий час, що перевищував 6 годин на день, в полуторному розмірі; з оплатою роботи у вихідні дні (неділі) та святковий день (9 травня 1987 року) в подвійному розмірі; з нарахуванням премії у розмірі 60% від окладу (тарифної ставки) з урахуванням вищезазначеної кратності оплати праці; з відображенням, у відповідних первинних документах з нарахування заробітної плати (грошового утримання) (розрахунковий лист по заробітній платі).
Зобов'язано відповідача видати позивачу довідку про розмір його заробітної плати за час роботи в зоні відчуження ЧАЕС в період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року з урахуванням здійсненого перерахунку, та виплатити позивачу недоплачену заробітну плату за період його роботи в зоні відчуження ЧАЕС за вказаний вище період.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач у 1987 році проходив службу на посаді водія 18-ої самостійної воєнізованої пожежної частини та у період з 4 травня 1987 року по 22 травня 1987 року підряд без вихідних приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, тобто всього 19 діб, 23 липня 1997 року отримав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та з 30 липня 2010 року перебуває на пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому з урахуванням викладеного позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір його грошового забезпечення, обов'язок видання якої покладено на відповідача, оскільки саме він є правонаступником установи, де проходив службу позивач під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області посилається на те, що у жовтні 2014 року адміністративна будівля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області була захоплена невідомими збройними формуваннями, у зв'язку з чим наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 9 жовтня 2014 року №566 визначено нове місце дислокації вказаної вище установи, в якій відсутні документи щодо проходження служби, нарахування та виплати заробітної плати позивачу.
Крім того, Державним архівом Луганської області повідомлено відповідача про те, що запитувані документи для нарахування позивачу заробітної плати також знаходяться на території, що тимчасово не підконтрольна Уряду України, а тому враховуючи викладене, як стверджує відповідач, він позбавлений можливості здійснити перерахунок заробітної плати позивача через відсутність необхідних первинних документів.
Проте із вказаними доводами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області погодитись не можна з огляду на те, що єдиною підставою для відмови у здійсненні перерахунку заробітної плати позивачу та відмови у видачі йому відповідної довідки, як стверджує відповідач у своєму листі від 28 квітня 2012 року, була відсутність у позивача права на проведення перерахунку його заробітної плати згідно вказаних ним нормативних актів, оскільки, як роз'яснив відповідач, вказаний перерахунок може бути здійснений тільки згідно рішення суду або наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України. Наразі у касаційній скарзі відповідач не заперечує відновлене судами першої та апеляційної інстанції порушене право позивача на перерахунок його заробітної плати та видачі нової довідки, а лише вказує на те, що всі необхідні для проведення перерахунку заробітної плати позивача документи знаходяться на окупованій території України, у зв'язку з чим вчинити дії, які суд першої інстанції задовольняючи позов зобов'язав відповідача здійснити по відношенню до позивача, є неможливим. Проте такі посилання відповідача не можуть слугувати підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, якими правильно вирішено даний судовий спір лише через неможливість виконання судових рішень. Так, судовими рішеннями обґрунтовано та правильно відновлено порушене відповідачем право позивача на здійснення йому перерахунку заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, а тому правових підстав для скасування судових рішень та прийняття нового судового рішення про відмову в задоволенні позову немає.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець