Справа № 127/2419/17
Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
14 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років,
в лютому 2017 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла станом на липень 2002 року - дату призначення пенсії), встановивши її розмір, виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку, зазначеного у довідці Прокуратури Вінницької області від 03.06.2016 року № 18/184, починаючи з 01.01.2016 року, без обмеження її максимального розміру, проведення виплати перерахованої пенсії, а також виплати різниці між фактично отриманою пенсією та належною до сплати сумою.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2017 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. До початку розгляду справи від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 з 15 липня 2002 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
10 серпня 2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 р. №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено посадові оклади відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до довідки прокуратури Вінницької області про заробітну плату №18/184 від 03 червня 2016 року.
Повідомленням від 11 серпня 2016 року відповідач позивачу відмовив в перерахунку пенсії, мотивуючи відмову тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до спеціальних законів, в тому числі, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з чим пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15 липня 2015 року набув чинності новий Закон України "Про прокуратуру", згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру", крім п.8 ч.1 ст. 15, ч.4 ст. 16, абзацу першого ч.2 ст. 46-2, ст.47, частини першої ст.49, ч.5 ст.50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1, частини третьої ст. 51-2, ст.53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 р.
Отже, дійсно на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, зазначені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначенні пенсії, але визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
Разом з тим, Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Крім того, згідно зі ст. 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зміст та обсяг досягнутих працівниками прокуратури соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури мають застосовуватись норми, що визначають порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 підвищено заробітну плату відповідним категоріям прокурорсько-слідчих працівників.
Колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати з урахуванням довідки Прокуратури Вінницької області від 03.06.2016 року № 18/184.
Посилання відповідача як на підставу відмови у перерахунку пенсії на зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Враховуючи, що заява про перерахунок пенсії була подана позивачем до органів Пенсійного фонду України 10 серпня 2016 року, та з урахуванням положень ст. 45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок пенсії повинен бути проведений позивачу з 10 серпня 2016 року, у зв'язку з чим, у задоволенні вимог про перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року необхідно відмовити.
Позовні вимоги про перерахування пенсії без обмеження її максимального розміру задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до абз. 6 ч. 15 ЗУ "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугу років скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 90% середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці, яка видана Прокуратурою Вінницької області від 03 червня 2016 року № 18/184, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), починаючи з 10 серпня 2016 року, виплативши різницю між фактично отриманою пенсією та належною до сплати сумою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.