05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 490/8846/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання неправомірним рішення від 11.03.2016 року, про зобов'язання скасувати рішення від 11.03.2016 року та призначити пенсію за вислугу років, відповідно до п. “в” статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, правонаступником якого є Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, подало апеляційну скаргу на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постановою від 06 лютого 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Центральний районний суд м. Миколаєва задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 :
- визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 14.12.2015 року з врахуванням проходження військової служби на посаді авіаційного техніка у Збройних Силах колишнього Союзу РСР за період з 17 березня 1987 року по 03 квітня 1989 року.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки період проходження позивачем військової служби на посаді авіаційного техніка у Збройних Силах колишнього Союзу РСР за період з 17 березня 1987 року по 03 квітня 1989 року, не може бути зарахований до спеціального стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років, внаслідок відсутності в довідці Архіву Міністерства оборони РФ від 20.01.2016 року № 24/141, інформації про те, що позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на роботах по оперативному і періодичному (гарантійному) аеродромному технічному обслуговуванню повітряних суден в льотно-випробних (контрольно-випробних) підрозділах військової частини (вільнонайманий склад). За таких обставин, апелянт вважає, що відсутня інформація, передбачена Переліком посад і робіт інженерно-технічного складу авіації, які дають право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418, внаслідок чого довідка архіву не може прийматись як документ, що підтверджує стаж позивача.
ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 14 грудня 2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 54 Закону України «про пенсійне забезпечення», у задоволенні якою йому відмовлено рішення № 17/1 від 11 березня 2016 року, з посиланням на наявність спеціального стажу, що надає право на пенсію за вислугу років, - 18 років 4 місяця 5 днів.
З урахуванням чинного на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії, законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність не зарахування до спеціального стажу позивача проходження військової служби на посаді авіаційного техніка у Збройних Силах колишнього Союзу РСР за період з 17 березня 1987 року по 03 квітня 1989 року. При цьому суд першої інстанції встановив правильність висновків пенсійного органу про відсутність правових підстав для зарахування до спеціального стажу позивача періоду роботи з 01.04.2005 року по 29.12.2007 рік.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до п. «в» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті:
в) інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і стажі роботи:
для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах;
для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначених посадах.
У вислугу років працівникам інженерно-технічного складу зараховується також робота, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї статті.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Відповідно до абзаців 15-16 ч. 1 п. «б» ст. 13 Закону України «Про песівйне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
Відповідно до наданих апелянтом, на вимогу апеляційного суду , документів, (а.с. 121) до загального стажу позивача зараховано 27 р. 2 місяці та 21 день, до спеціального стажу - 18 років 4 місяці та 5 днів. Не зараховано до спеціального стажу 1 рік 10 місяців 29 днів, що становить період проходження військової служби.
Постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробувального складу, затверджений перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, до яких відносяться: члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів; льотно-інструкторський склад; командно-льотний склад; та парашутисти всіх найменувань, рятувальники. а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної керівники парашутних підрозділів та інші.
Відповідно до п. 5 Згідно з пунктом 5 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ № 418 від 21.07.1992 року, до вислуги років працівникам льотно-випробного-складу зараховується: час служби на посадах льотного складу Збройних Сил колишнього Союзу РСР і України та робота на посадах льотного складу цивільної авіації - в порядку, встановленому для призначення пенсій відповідно військовослужбовцям і льотному складу цивільної авіації; час роботи на посадах льотного складу в цивільній авіації інших країн - в порядку, встановленому для призначення пенсій льотному складу цивільної авіації, за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (за період роботи починаючи з 1992 року).
Відповідно до записів в трудовій книжці позивач працював в період:
- з 03.04.1984 року по 09.03.1987 року на посаді начальника зміни УТР;
- з 29.06.1989 року по 01.06.1994 року на посадах начальника зміни авіаційно-технічної бази (АТБ), провідного інженера, інженера відділу технічного контролю (ОТК);
- з 01.06.1994 року по 26.11.2004 року на посадах інженера ОТК, авіаційного техніка, авіатехніка гвинтокрила.
Також позивач проходив військову службу на посаді авіаційного техніка у Збройних Сил колишнього Союзу РСР у період з березня 1987 року по квітень 1989 року.
Відповідно до архівної довідки від 20.01.2016 року 25/141, наданої Центральним архівним філіалом м. Єкатеринбург, позивач зарахований в списки особового складу військової частини 25883 з 17 березня 1987 року наказом №52 від 17.03.1987 року на посаду лейтенанта авіаційного техніка корабля авіаційного полку та отримував заробітну плату.
Посилаючись на відсутність інформації щодо зайнятості позивача повний робочий день, у період проходження військової служби, на роботах по оперативному і періодичному (гарантійному) аеродромному технічному обслуговуванню повітряних суден, апелянт не наводить норм законодавства, діючого на час проходження позивачем строкової військової служби, які регулювали питання проходження строкової військової служби у лавах колишнього СРСР «не повний робочий день», що б у свою чергу ставило під сумнів можливість зарахування цього періоду до стажу роботи позивача який надає йому право на призначення пільгової пенсії за вислугу років.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав, для зарахування до стажу роботи позивача, який надає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «в» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час проходження позивачем строкової військової служби з березня 1987 року по квітень 1989 року на посаді авіаційного техніка у Збройних Сил колишнього Союзу РСР.
Висновки суду першої інстанції щодо відмову у зарахування до спеціального стажу, періоду з 01.04.2005 року по 29.12.2007 року, в який позивач відповідно до довідки від 04.12.2015 року, наданої ТОВ «Миколаїв-Аеро», надавав послуги по технічній експлуатації літальних апаратів та організації робіт по виготовленню та монтажу модернізованого обладнання, за договорами №0001Ж/06 від 01.04.2005 року, 01.04.2006 року, 01.04.2007 року, не є предметом апеляційного оскарження, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, апеляційним судом не перевіряються.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець