Справа: № 758/4404/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ларіонова Н.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Хаврат О.О.
За участі представника Позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 19.07.17р. у справі №758/4404/17 за позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.02.17р. та здійснити її виплату.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 19.07.17р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні Позивачу пенсії; скасовано рішення відповідача від 07.02.17р. о/р №815/32 щодо відмови в призначенні Позивачу пенсії за віком; зобов'язано відповідача вирішити питання про призначення Позивачу пенсії за віком, з урахуванням вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо наявності у Позивача страхового стажу для призначення пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд змінити постанову шляхом зобов'язання відповідача призначити Позивачу пенсію за віком.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що обраний судом захист порушеного права Позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання призначення пенсії за віком не відновлює прав Позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач є громадянином України, що підтверджується копією закордонного паспорта серії НОМЕР_1, з 2008 р. постійно проживає в Сполучених Штатах Америки. До виїзду за кордон Позивач мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
До виїзду за кордон та станом на сьогоднішній день, Позивачу пенсія не призначалась.
У зв'язку з досягненням пенсійного віку, Позивач через свого представника подав до Шевченківського відділу обслуговування громадян ЦОУ Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення пенсії за віком та повний необхідний пакет документів.
Рішенням від 07.02.17р. о/р №815/32 Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що в наданих документах відсутній паспорт громадянина України.
Листом від 17.02.17р. за №9872/05 відповідач повідомив Позивача про відмову у призначенні йому пенсії за віком.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем подано повний перелік документів необхідний для вирішення питання призначення пенсії за віком; оскільки Позивачу відмовлено з формальних підстав та питання по суті уповноваженим органом не вирішувалося, належним захистом порушеного права є зобов'язання відповідача розглянути питання призначення Позивачу пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Порядок нарахування та виплати пенсії закріплено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.05р. №22-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 27.12.05р. № 1566/11846 (далі - Порядок), заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
Згідно п.16 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу), місце її проживання (реєстрації) та вік.
За приписами п.29 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III(далі - Закон № 2235-III) документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.
Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивачем через свого представника, серед іншого, було подано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що відповідає вимогам вказаних правових норм, підтверджує громадянство Позивача, а тому відмова з підстав відсутності повної комплектності документів є необґрунтованою.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України від 11.12.03 р. № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами для їх обмеження.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення повних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови Позивачу у призначенні пенсії та скасування рішення про відмову.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої право на зазначений вид пенсії мають особи (і чоловіки й жінки), що досягли 60 - літнього віку при наявності страхового стажу не менш 15 років.
Отже, пенсія за віком призначається за наявності двох умов: досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу.
Разом з тим, судом вірно установлено, що відмовляючи у призначенні ОСОБА_3 пенсії відповідач виходив з суто формальних підстав, тоді як питання по суті компетентним органом не вирішувалась, а документи щодо наявності у Позивача страхового стажу для призначення йому пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійним органом не розглядались.
Відповідно до п. 4.1 Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Пунктом 4.10 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року №R(80)2 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, оскільки обставини справи свідчать про відсутність належних підстав для відмови Позивачу в призначенні пенсії, з метою захисту прав та інтересів Позивача та враховуючи недопустимість втручання суду в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача вирішити питання про призначення ОСОБА_3 пенсії за віком, з урахуванням вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині наявності страхового стажу для призначення пенсії.
Висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 19.07.17р. у справі №758/4404/17 - залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 19.07.17р. у справі №758/4404/17- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 21.09.17.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.