Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Головуючий у 1 інстанції - Татаринов Д.В.
20 вересня 2017 рокусправа № 808/881/17
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР” на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі №808/881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР” (далі - позивач, ТОВ “ТД ІНВАР”) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Запорізькій області № 790 від 30 березня 2017 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2015 року по взаємовідносинах з ПП “ТД “МАКС; за жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ “ТБС і К”.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 березня 2017 року позивачем отримано наказ №790 від 30 березня 2017 року. Вважає, що законних підстав для проведення перевірки не було, оскільки на запит Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС) №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року в повному обсязі надані документи та пояснення. Також запит не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не зазначено підстав його направлення, інформації яка підтверджує виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання або та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Отже, у відповідача не виникли передбачені законом підстави для видання оскаржуваного наказу, у зв'язку з цим наказ №790 від 30 березня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неприйняття до уваги фактів, що суттєво вплинули на оцінку дій підприємства, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що законних підстав для проведення перевірки не було, оскільки на запит Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в повному обсязі надано документи на 291 арк. та пояснення у передбачені законодавством строки.
Окрім того, запит податкового органу не містить підстав для його направлення, інформацію, яка підтверджує виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Товарно-транспортні накладі, які не були надані на запит від 07.11.2016 року були надані підприємством на попередні запити контролюючого органу, а саме листом від 25.02.2016 року та листом від 20.10.2015 року. Копії вказаних листів та додаткові пояснення були надані до суду першої інстанції та містяться в матеріалах справи.
Предстаник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги відтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ТОВ “ТД ІНВАР” отримано запит від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)” №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року. У зазначеному запиті зазначено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ “ТД ІНВАР” (ЄДРПОУ 36491152) порушення норм пункту 192.1 статті 192, підпункту “а” пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником Приватного підприємства “ТОРГОВИЙ Дім “МАКС” (далі - ПП “ТОРГОВИЙ Дім “МАКС”) (ЄДРПОУ 37129294) за звітний період грудень 2014 року у сумі 3008069 грн., січень 2015 року у сумі 19705,21 грн., лютий 2015 року у сумі 70143,65 грн., березень 2015 року у сумі 75567,64 грн., квітень 2015 року у сумі 118174,28 грн., травень 2015 року у сумі 36834,06 грн., червень 2015 року у сумі 27389,09 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю “ТБС і К” (далі - ТОВ “ТБС і К”) (ЄДРПОУ 35113434) за жовтень 2015 року у сумі 10892,8 грн. У зв'язку з чим, відповідач на підставі підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 1 і 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 просить надати протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у Запиті фактів, у тому числі і за переліком зазначеним у Запиті.
14 грудня 2016 року ТОВ “ТД ІНВАР” на адресу контролюючого органу були надані пояснення вих. №141/12-16, в яких зазначає, що аналогічні запити про надання пояснень та їх документального підтвердження за ці ж самі періоди вже надходили на адресу позивача та на них вже були надані відповіді з переліком всіх запитуваних документів. Раніше вже надавались всі запитувані документи по контрагенту ПП “Торговий Дім “МАКС”. За грудень 2014 року, лютий 2015 року та жовтень 2015 року надано відповідь на запит з копіями запитаних документів згідно переліку визначеному у запиті протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
30 березня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято наказ № 790 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки” Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР”, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2014 року по червень 2015 року, по взаємовідносинах з ПП “Торговий Дім “МАКС”, жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ “ТБС і К”.
Позивач не погодившись з вищезазначеним наказом Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30 березня 2017 року № 790 звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно наявної в матеріалах справи копії наказу №790 від 30 березня 2017 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР”, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з грудня 2014 року по червень 2015 року, по взаємовідносинах з ПП “Торговий Дім “МАКС”, жовтень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ “ТБС і К”, наказ видано на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто, законодавець чітко визначає, що у письмовому запиті контролюючого органу має бути в обов'язковому порядку зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.
Відповідно до положень пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).
Тобто, стаття 16 Податкового кодексу України передбачає обов'язок платника податків надавати документи контролюючому органу лише у випадку надходження належним чином оформленої письмової вимоги у випадках, визначених законодавством.
Порядок оформлення такої письмової вимоги контролюючим органом та підстави для її направлення визначені приписами статті 73 ПК України.
Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “ТД ІНВАР” отримано запит від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області “Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)” №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року. У запиті зазначено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виявлено факти, що свідчать про допущене ТОВ “ТД ІНВАР” (ЄДРПОУ 36491152) порушення норм пункту 192.1 статті 192, підпункту “а” пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ПП “Торговий Дім “МАКС” (ЄДРПОУ 37129294) за звітний період грудень 2014 року у сумі 3008069 грн., січень 2015 року у сумі 19705,21 грн., лютий 2015 року у сумі 70143,65 грн., березень 2015 року у сумі 75567,64 грн., квітень 2015 року у сумі 118174,28 грн., травень 2015 року у сумі 36834,06 грн., червень 2015 року у сумі 27389,09 грн., ТОВ “ТБС і К” (ЄДРПОУ 35113434) за жовтень 2015 року у сумі 10892,8 грн.
У зв'язку з викладеним, контролюючий орган на підставі підпунктів 16.1.5 і 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 1 і 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 просив надати протягом десяти робочих днів з дня отримання цього запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у Запиті фактів, у тому числі і за переліком зазначеним у Запиті.
Отже, у запиті були зазначені такі обов'язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), зазначено конкретні декларації, в яких встановлено недостовірність даних (пункт 10 запиту), визначений перелік інформації та документів, що запитуються.
Таким чином, надісланий платнику податків запит №8710/10/08-29-14-00 від 07 листопада 2016 року відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та положенням підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Щодо доводів позивача про відсутність у запиті конкретного факту який свідчить про порушення позивачем чи контрагентами позивача законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи держаної податкової служби або факту, що свідчив би про недостовірність даних, що містяться у податкових звітностях, поданих платником податків суд зазначає, що у запиті відповідача наведені обставини, які на думку податкового органу можуть свідчити про факти порушень і недостовірність даних і саме для підтвердження чи спростування таких припущень (у разі не надання пояснень та їх документального підтвердження) і передбачено право податкового органу призначити перевірку.
Стосовно доводів позивача про те, що у запиті відповідачем не наведено, яка саме інформація слугувала підставою для встановлення недостовірності визначення позивачем даних у податковій звітності та для визначення нереальними договірних відносин позивача з вказаними контрагентами слід зазначити, що у запиті контролюючий орган посилається на отримання та опрацювання податкової інформації, документально оформлено нереальні проведені з порушенням законодавства господарські операції з придбання товарів відповідно до статей 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань.
Отже, відповідачем була виконана вимога пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України щодо зазначення у запиті підстав для його надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
З огляду на наведене, позивач зобов'язаний був надати наявну в нього запитувану інформацію та відповідні документальні підтвердження.
За таких обставин колегія суддів погоджується з тим, що мало місце безпідставне не надання позивачем в повному обсязі документів, які підтверджують транспортування, а саме не надано товарно - транспортні накладні: від 10 березня 2015 року №0000000016, №0000000017, №0000000015, №2, №0000000011, від 16 березня 2015 року №11, №0000000018, від 30 березня 2015 року №0000000021, від 06 травня 2015 року №23, №0000000034, від 18 травня 2015 року №9, від 19 травня 2015 року №0000000036, від 02 червня 2015 року №2, №0000000039, від 24 червня 2015 року №11, №0000000046, від 20 квітня 2015 року №10, № НОМЕР_1.
Отже, оскільки позивачем протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту не були надані документальні підтвердження в повному обсязі на письмовий запит відповідача, у останнього були наявні передбачені підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстави для призначення документальної позапланової перевірки.
Доводи апелянта про те, що наведені документи вже надавались до контролюючого органу раніше не спростовують бездіяльності позивача в розглядуваному випадку щодо їх надання на запит податкової інспекції від 07 листопада 2016 року. Апелянт в апеляційній скарзі підтвердив, що податкові-накладні протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту не були надані, отже документи на запит контролюючого органу були надані не в повному обсязі, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень рішення якого оскаржується, належним чином та в повному обсязі довів, що приймаючи наказ № 790 від 30 березня 2017 року діяв у межах та у спосіб визначений законами України.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення доводів ТОВ “ТД ІНВАР” про протиправність наказу № 790 від 30 березня 2017 року, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального прав.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР” - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі №808/881/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ІНВАР” до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 вересня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 21 вересня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
ОСОБА_4