Справа: № 357/6745/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.17р. у справі №357/6745/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову відповідача-1 у прийнятті документів Позивача для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язано відповідача-1 прийняти документи Позивача для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язано відповідача-2 внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення Позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язано відповідача-3 розглянути подання про встановлення Позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та вирішити питання щодо видачі йому відповідного посвідчення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-3 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинність 01 січня 2015 року відсутні правові підстави для віднесення осіб, з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача-3, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.08.94р. Позивач постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю і є постраждалим від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
Відповідно до Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України про встановлення причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №2287 від 13.02.17р. захворювання ОСОБА_2 пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою до акту огляду у МСЕК серії АВ №0763379 від 25.10.16р. Позивачу встановлено довічно IІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними із впливом аварії на ЧАЕС.
У березні 2017 року Позивач звернувся до УПСЗН із заявою про видачу посвідчення постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та надав всі необхідні для цього документи.
Згідно листа відповідача-1 №1835 від 29.03.17р. Позивачу відмовлено в оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації щодо видачі посвідчення постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, з посиланням на те, що на підставі Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (смт. Коцюбинське). Відтак, Позивач з 01 січня 2015 року (дата набрання Законом чинності) на території забрудненої зони не проживає.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону 796-ХІІ, категорія 1 потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюється інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пп. 2 частини 1 статті 9 Закону 796-ХІІ потерпілими від Чорнобильської катастрофи є громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Критерії, за якими особи відносяться до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, зазначені у статті 11 Закону 796-ХІІ.
Позивач отримав статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи саме у зв'язку з проживанням у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Так, у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону 796-ХІІ. Згідно вказаної норми права до зон радіоактивного забруднення належать: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.1214р. № 76-VIII.
Вказаним Законом статтю 2 Закону 796-ХІІ було виключено, а також виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Разом з тим, саме по собі виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє осіб, яким раніше були видані посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, відповідного статусу.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» також не було передбачено, що раніше видані посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, вважаються недійсними.
Окремі види компенсацій та пільг відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» дійсно надавалися лише у період проживання на території посиленого радіоекологічного контролю.
Проте, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, передбачає надання особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, певних пільг та компенсацій незалежно від їх місця проживання. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).
Крім того, встановлення категорії 1 інвалідам з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи не є пільгою чи компенсацією у розумінні Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач належить до осіб, які відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону 796-ХІІ мають право на встановлення категорії 1 потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому у відповідача-1 були відсутні підстави для відмови у прийняті документів для встановлення Позивачу статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Тому, з метою належного захисту порушеного права Позивача, відповідач-1 має подати до Департаменту подання щодо вирішення питання встановлення Позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі у зв'язку з цим відповідного посвідчення.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.17р. у справі №357/6745/17 - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.07.17р. у справі №357/6745/17 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.